ЗВІТ про проходження педагогічної ( асистентської) практики
Студентки ОКР «Магістр»
Юридичного факультету
Спеціальності 8.03010201
«Психологія»
Карпенко Олени Сергіївни
База практики:
Університет економіки та права «КРОК»
Керівник практики від бази практики:
кандидат психолог. наук
Шевченко Володимир Євгенович
_____________
Керівник практики від Університету:
канд. педагог. наук, доцент
Чаюн Надія Степанівна
______________
Київ-2015
Зміст
ВСТУП…………………………………………………..……………………………1
1.Виконання програми практики……………………………………………….….2
1.1 Аналіз відвіданої лекції………………………………………………………..3
1.2 Розробка лекційного заняття………………………………………………….4
1.3 Тестові завдання для перевірки знань…………………………………….….5
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………6
Список використаної літератури……………………………………………………7
ВСТУП
Базою педагогічної (асистентської) практики є кафедра “Психології” Вищого навчального закладу Університет економіки та права КРОК, приватна форма власності (Ліцензія Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України cерія PІ-ІV № 1159341 від 27.12.2013 р); ІV рівень акредитації.
Мета педагогічної практики
Головною метою практики є формування у слухачів магістратури особистісної готовності до якісної навчально-виховної та науково-педагогічної діяльності в умовах вищого закладу освіти на основі засвоєної ними системи фундаментальних психолого-педагогічних знань, навчально-методичних та науково-дослідницьких вмінь і навичок.
Основні завдання педагогічної практики:
• розширення, поглиблення та закріплення педагогічних знань в ході їх включення в реальний навчальний процес, викладання конкретних психологічних дисциплін;
• усвідомлення значення методологічних основ та методичних принципів організації процесу навчання, їх впливу на якість та ефективність методики передачі й засвоєння студентами необхідної системи психологічних знань;
• участь у підготовці та проведенні лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, в тому числі в науково педагогічній роботі по розробці робочих навчальних програм, конспекту лекцій, визначення змісту та порядку ведення семінарів з обраної дисципліни;
• активне оволодіння магістрами вміннями й навичками продуктивного педагогічного спілкування, забезпечення взаємодії зі студентами на основі врахування їх навчально-пізнавальних інтересів та соціально-психологічних особливостей;
• сприяння розвитку у практикантів необхідних якостей, властивостей, здібностей, що забезпечують формування у них основ педагогічної майстерності, стійкого інтересу до науково-педагогічної діяльності, прагнення до професійного самовдосконалення.
1.Виконання програми практики
Під час проходження педагогічної (асистентської) практики у вищому навчальному закладі Університет економіки та права КРОК мною були виконані такий перелік робіт:
- був пройдений інструктаж про мету, завдання, зміст науково-педагогічної практики, вимоги до її організації та оформлення звітних документів;
- отримала необхідні документи для проходження практики (направлення, програма, щоденник);
- був назначений керівник від бази практики канд. психол. наук, доцент кафедри Психології Шевченко Володимир Євгенович.
- був розроблений та затверджений індивідуальний план проходження практики;
- було відвідане відкрите заняття під керівництвом Шевченко Володимира Євгеновича та проведене оцінювання у відповідності до вимог та розробленої анкети експертного оцінювання різних видів завдань;
- була організована роботу згідно мети, завдань та змісту практики, проведене лекційне заняття;
- були отримані відгук та оцінка науково-педагогічної діяльності від педагога-наставника бази практики;
У ході педагогічної практики мною було обрано навчальну дисципліну Методика проведення експертизи в різних галузях психології, з переліку дисциплін представлених у начальному плані. На кафедрі психології я ознайомилась з програмою дисципліни Методика проведення експертизи в різних галузях психології та її робочою навчальною програмою.
Мета та завдання дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» є надання студенту основ знань, які допоможуть краще розуміти загальні засади використання експертного досвіду, будуть сприяти формуванню у студентів розуміння принципів взаємовідносин між експертом та «замовником», а також – формувати навички проведення експертних досліджень у різних галузях психології.
Курс «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології» є теоретичною основою психологічної підготовки студентів до майбутньої професійної діяльності діяльності.
Мета курсу «Методика проведення психологічної експертизи в різних галузях психології»: забезпечити загальну теоретичну підготовку студентів у галузі психології, яка слугуватиме основою для опанування ними основами професійної компетентності.
Завдання вивчення дисципліни:
- опанування знаннями про психологічні особливості працівника організації:
- вивчення психологічних аспектів навчання і виховання студентської молоді;
- усвідомлення психологічних особливостей науково-педагогічної діяльності та шляхів її опанування;
- розвиток таких якостей особистості, що мають для майбутнього викладача професійне значення.
У результаті засвоєння студентами навчального матеріалу вони повинні знати:
а) На ознайомчо-орієнтувальному рівні:
1. Сутність понять «індивід», «суб'єкт», «особистість» та «інтегральна індивідуальність»;
2. Об'єктивні показники характерних властивостей і рис особистості, якими є поведінка людини, тобто зовнішні прояви її діяльності;№
3. Методи психологічної експертизи;
4. Психічні, емоційні і вольові стани людини у надзвичайній ситуації;
5. Особливості мотивації;
6. Особливості інтеграції поведінки з обов'язковим аналізом системи потреб, установки, системи відносин і само оціночного компонента особистості.
б) На понятійно-аналітичному рівні:
1. Сутність і зміст психіки, свідомості та правосвідомості;
2. Особливості прояву і протікання психічних процесів;
3. Формування і прояв психічних властивостей людини; Джерела людської активності;
5. Сутність психічної норми і відхилення від неї;
6. Характеристика різних психічних станів;
7. Сутність соціалізації, психічної регуляції та психічного захисту особистості;
8. Психологічні механізми девіантної і деліквентної поведінки особистості.
в) На продуктивно-синтетичному рівні знати:
1. Механізми психічного відображення;
2. Сутність психічного відображення, його трансформації;
3. Вияви психічних станів людини;
4. Вплив емоцій та почуттів на поведінку і діяльність людей;
5. Потребнісно-мотиваційну сферу людини;
6. Структуру характеру, його відношення та акцентуації;
7. Структуру інтегральної індивідуальності та її вираження.
У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань студенти повинні вміти:
а) На предметно - практичному рівні:
1. Розрізняти різні психічні явища і фактори;
2. Підбирати відповідні методики і тести для оцінки тих чи інших психічних явищ у житті людини, її властивості і стани;
3. Оцінювати різей властивості інтегральної індивідуальності;
4. Виявити мотивацію людини;
5. Визначати конкретні психічні стани людини;
6. Здійснювати аналіз діяльності і спілкування;
7. Виявляти девіантну і деліквентну поведінку і різні форми депривації;
8. Оцінювати ступінь здоров'я й типи кризи особистості.
б) На предметно-розумовому рівні:
1. Аналізувати психічні явища і процеси, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між ними виявляти їх тенденції, шляхи розвитку;
2. Виявляти чинники розвитку психіки;
3. Аналізувати тенденції розвитку емоцій у конкретній ситуації;
4. Розуміти вікові, професійні, статеві паталогічні особливості емоційно-почуттєвої сфери особистості;
5. Встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між цілями і мотивами особистості;
6. Аналізувати різні аспекти соціалізації, психічної регуляції і психічного захисту особистості;
В) На знаково практичному рівні:
1. «Читати» психодіагностичні методи, методики і тести;
2. Фіксувати психічні явища і факти за допомогою різних засобів. Бути ознайомленим:
1. З новими теоретичними та методичними розробками в психодіагностиці,
1. психології особистості та психологічної експертизи.
2. З особливостями дослідження психічних процесів, станів і властивостей особистості, її різних рівнів психіки - свідомого, підсвідомого і над свідомого, а також поведінки, діяльності і спілкування.