Герб Ужанського комітату

Комітатські герби: Ужанський, Угочанський, Березький та Марамороський

АВТОР: ЯКІВ ШТЕРНБЕРГ, ПРОФЕСОР УЖДУ.

Комітатські герби: Ужанський, Угочанський, Березький та Марамороський - 4.2 із 5 за результатами 10 оцінок

(10 - оцінок)

Феодальна Угорщина, починаючи з ХІ століття, ділилася на адміністративні округи, що називалися комітатами (іноді, цей термін перекладається як жупа). Первісно це були «королівські» комітати, на чолі яких стояв призначений королем головний ішпан або наджупан). Після видання у 1222 році Золотої Булли короля Ендре і з посиленням влади дворянства, комітати стали «дворянськими», на чолі яких, як і раніше, стояв призначений королем головний ішпан, та далі вирішального значення набув обраний дворянством комітату заступник ішпана (піджупан). «Дворянські» комітати періодично скликали для вирішення справ зібрання представників дворянства, при комітаті діяв суд першої інстанції. Буржуазна революція 1848—1849 рр. завдала удару по "дворянських» комітетах, але остаточно їх заміна громадянськими сталася тільки в 1870 році.

Наприкінці XI — початку XII століття складається Ужанський «королівський» комітат, який потім перетворився у «дворянський», а з 1870 року — у «громадянський». До його складу входили нинішні Ужгородський, Перечинський та Великоберезнянський райони, а також 16 населених пунктів, що належать нині до Східної Словаччини. Станом на 1891 рік територія комітату становила 3.052 кв. км, а його населення налічувало 135.247 жителів. Починаючи з 1770 року, столицею комітату став Ужгород.

Наприкінці XI століття складається Боржавський «королівський» комітат із центром у селі Боржава, а потім у Берегах, через що комітат був названий Березьким. У XIII столітті його центром став Берегсаз (з 20-х років нинішнього століття його українська назва Берегово). До його складу входили нинішній Берегівський, Мукачівський, Свалявський, Воловецький та Іршавський райони. Невелика територія комітату, розташованого на лівому березі р. Тиса, після першої світової війни залишилася в складі Угорщини.

Угочанський комітат, що виник у XIII столітті, одержав свою назву від зниклого у середні віки села Угоча. Він був найменшим з усіх 67 комітатів Угорщини. Після першої світової війни частина його території, розташованої за Тисою, увійшла до складу Румунії. Центром комітату у XIX столітті став Севлюш (нинішнє Виноградово).

Найбільшим із закарпатських комітатів був Марамороський, територія якого наприкінці XIX століття займала 10.354 кв. км і в ньому проживало 268.281 чоловік. До нього входили нинішній Хустський, Тячівський, Рахівський і Міжгірський райони. Затисянська частина комітату з його адміністративним центром Сігетом після першої світової війни увійшла до складу Румунії.

ОПИС ГЕРБІВ
Комітатські герби з’явилися після видання закону Державного зібрання (сейму) Угорщини 1550 року. Тоді був створений перший варіант герба Ужанського комітату, проте до сьогодні зберігся лишень його опис. На ньому зображалася рука в панцирі, що тримає шаблю.

Герб Ужанського комітату

Збережений до нині герб — це щит французької форми, розділений на дві частини і над ним знаходиться намет. Він складається із лицарського шолома, що увінчаний дворянською короною, а обабіч звисають декоративні елементи світло-голубого, срібного і золотого кольору. Поле щита лазурове, воно символізує великодушність і щедрість. У верхній частині лицар у броні та золотій короні, тримає в руках по три золоті колоски пшениці, яка давала хороші врожаї в низинній частині комітату. Перед постаттю лицаря також дворянська корона, що уособлює владу дворянства, його права й привілеї. У нижній частині щита срібні смуги на червоному фоні символізують руки комітату. Цей герб прикрашав баррокову арку, зведену перед будівлею старого «комітатського будинку», спорудженого в 1769 році в Ужгороді (розібраний у 1930-х роках) на нинішній Жовтневій вулиці. Цей герб можна побачити і на фронтоні нового «комітатського будинку», зведеного в 1809 році. (Нині тут картинна гелерея і книжкове видавництво).

Поиск по сайту: