На контурну карту світу, умовними позначками, нанести основні райони піднесення культури (3-1 тис. років до н.е.).

2. Опишіть подорожі Афанасія Нікітіна в Індію (1466—1472 рр.). Нанесіть маршрути його подорожей на контурну карту світу:Калінін (Твер) — по р. Волзі до Астрахані — по Каспійському морю до Дербента — Шемаха — Баку — по Каспійському морю на південний схід до берегів Ірану — Сарі — Амоль — Тегеран — Кашан — Наїн — Ієзд — Лар — Бендер-Аббаз — по Оманській зато­ці до Маска та по Аравійському морю в Діу (Західна Індія) — Камбейська затока — по морю в Чаул (33⁰ пн. ш. і 77°53' с. д.) — Гулбарга — на захід до узбережжя океану — по Аравійському, морю до п-ва Сомалі (Дайте) — по морю в Маскат — через Оманську затоку в Бендер-Аббаз-Лар — Шираз — Ієзд — Ісфахан — Кум — Тебріз — Ерзинджан — Трабзон — по Чорному морю до південного берега Криму (Балаклава) — Феодосія — Перекоп — Дніпропетровськ — по Дніпру до Смоленська.

3.Нанесіть маршрут подорожі Марко Поло (1271—1295 рр.) на контурну карту світу і опишіть його:узбережжя затоки Іскендерон (п-ів Мала Азія) — Сивас — Ерзинджан — Морул — Багдад — Басра — Тебріз — Трабзон — Тебріз — Ієзд — Керман — Вазірабад (Балх) — Кашгар — Яркенд— Хотан—Чжаньє—по лівому берегу р. Хуанхе в Пекін — Ханчжоу — узбережжя Східнокитайського моря між Цюаньчжоу і Фучжоу — морським шляхом по Південно-Китайському морю через Малаккську протоку, Андаманське море, Індійський океан, Полкську протоку, вздовж західних берегів Індії (з заходом в Кембейську затоку) в Бендер-Аббаз-Керман — Ієзд — Тебріз — Трабзон — Чорним морем в Стамбул — морським шляхом вздовж узбе­режжя Балканського п-ва у Венецію.

Напишіть про значення цих подорожей для розвитку географії.

Використавши джерела основної та додаткової літератури (додаток 6), створити хронологічну шкалу дослідження Азії та Африки.

Для виконання завдання необхідно на лист паперу (А4) нанести хронологічну вісь (із довільним масштабом), на якій необхідно вказати часові рамки континенту, що досліджувався різними мандрівниками та науковцями. На вісь також необхідно нанести основні відкриття, надписавши на ній дослідника. Різними кольорами можна показати важливість певного відкриття чи дослідження території.

Контрольні питання

1. Географічні уявлення первісної людини.

2. Географія у стародавньому Єгипті.

3. Географія у народів Месопотамії. Походи ассірійців.

4. Подорожі давніх персів. Мореплавці Фінікії й Карфагену.

5. Географія у давній Індії та Китаї.

6. Початок наукової систематизації географічних знань в античній Греції (Ганнон, Геродот, Піфій, Евдокс, Павсаній, Фалес, Анаксимандр, Гекатей, Ератосфен, Посідоній).

7. Розширення географічних відомостей про Ойкумену в Римській імперії (Страбон, Птоломей).

8. Значення античного періоду в історії пізнання Землі.

9. Феодальне середньовіччя і його роль у розвитку географічних наук.

10. “Християнській топографія ” Козьми Індікоплова.

11. Роль арабських вчених у розвитку географії (Сулейман, Ібн-Батута, Аль-Гарнаті).

12. Відкриття норманів (вікінгів) у Північній Атлантиці.

13. Дослідження новгородцями півночі Росії.

14. Знамениті мандрівники X-XIV ст. (Плано Карпіні, Рубрук, Жан де Бетанкур).

15. Землеопис у середньовічному Китаї.

16. Подорож Марко Поло.

17. Подорож Афанасія Нікітіна.

Література до теми

1. 100 великих географических открытий. – М.: Вече, 2000. – 480 с. – (100 великих).

2. 100 великих катастроф. – М.: Вече, 1999. – 496 с. – (100 великих).

3. 100 великих кораблекрушений. – М.: Вече, 1999. – 608 с. – (100 великих).

4. 100 великих мореплавателей. – М.: Вече, 1999. – 512 с. – (100 великих).

5. 100 великих путешественников. – М: Вече, 1999. – 656 с. – (100 великих).

6. Аравия: материалы по истории открытия. – М.: Наука, 1981.

7. Арский Ф.Н. Страбон. – М.: Мысль, 1974.

8. Атлас географических открытий и исследований. – М.: ГУГК, 1959.

9. Аусвейт Л. Как открывали Земной шар. – М., Л.: Детгиз, 1939.

10. Бейкер Дж. История географических открытий и исследований. – М.: Изд-во иностр. литературы, 1950. – 648с.

11. Боднарский М.С. Античная география. Книга для чтения. – М.: Географгиз, 1953. – 375с.

12. Великие путешествия. – М.: АСТ, 1999. – 512 с. – (Я познаю мир).

13. Верн Ж. История великих путешествий: В трёх книгах. – М.: Терра, 1993.

14. Виташевская М.Н. Странствия Афанасия Никитина. – М.: Мысль, 1972. – 118с.

15. География. – М.: Аванта, 1994. – С.17-223. – Детская энциклопедия: География (Т.3).

16. Геродот із Галікарнасу. Скіфія. Найдавніший опис України з V століття перед Христом. – К.: Довіра, 1992. – 70с.

17. Гришин Ю.А. История мореплаванья. – М., 1972.

18. Дитмар А.Б. От Птолемея до Колумба. – М.: Мысль, 1989.

19. Дитмар А.Б., Соловьев А.И. Вопросы истории географии в школьном курсе. – М.: Просвещение, 1978.

20. Дреж Жан-Пьер. Марко Поло и Шелковый путь. – М.: ООО «Издательство Астрель»; ООО «Издательство АСТ», 2006. – 192 с.

21. Ельницкий Л.А. Древнейшие океанские плавания. – М.: Географгиз, 1962. – 86 с.

22. Крачковский И.Ю. Арабская географическая литература. Избр. сочинения в 6-и тт. – М.-Л.:Изд-во АН СССР, 1957.

23. Кремер В. 300 путешественников и исследователей. Биографический словарь. – М.: Мысль, 1966.

24. Кунин К.И. Путешествие Афанасия Никитина. – М.: Географгиз, 1947. – 68с.

25. Лурье А.Я. Геродот. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1947. – 212 с.

26. Магидович И.П., Магидович В.И. История открытия и исследования Европы. – М.: Мысль, 1970.

27. Магидович И.П., Магидович В.И. Очерки по истории географических открытий. В 5 т. – М.: Просвещение, 1983-1986.

28. Милославский Г.В. Ибн Баттута. – М.: Мысль, 1974.

29. Мукитанов Н.К. От Страбона до наших дней: эволюция географических представлений и идей. – М., 1985.

30. Никитин А. Хождение за три моря Афанасия Никитина. – М.: Изд-во АН СССР, 1958. – 283с.

31. Поло М. Книга Марко Поло. – М.: Географгиз, 1956. – 376 с.

32. Путешествия в восточные страны Плано Карпини и Рубрука. – М.: Географгиз, 1956. – 376с.

33. Семенов Л.С. Путешествие Афанасия Никитина. – М.: Наука, 1980.

34. Смирнова-Ракитина В.А. Повесть об Авиценне – великом ученом Среденей Азии Абу-Али-ибн-Сине … - М.: Советский писатель, 1963. – 448с.

35. Страбон. География в 17-ти книгах. – М.: Наука, 1964. – 943 с.

36. Тернавский В.Н. Ибн-Сина (Авиценна). – М: Наука, 1969. – 191с.

37. Томсон Дж. История древней географии. – М.: Изд-во ИЛ, 1953.

38. Харт Г. Венецианец Марко Поло. – М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1956. –318с.

39. Хождение за три моря А. Никитина. – Л.: Наука, 1986.

40. Шкловский В.В. Марко Поло. – М.: Изд-во журн.-газ. об-ния, 1936. – 439с.

41. Эрс Ж. Марко Поло. Серия «След в истории». – Ростов-на-Дону, 1998. – 352 с.

42. Юрченко А.Г. Книга Марко Поло: записки путешественника или имперская космография. – СПб.: Евразия, 2007. – 864 с.

Поиск по сайту: