Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Процесуальне положення захисника. Порядок запрошення, призначення, заміни захисника.



Захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надання їм необхідної юридичної допомоги при провадженні у кримінальній справі (ч. 1 ст. 44 КПК). Захисник у кримінальному процесі зобов’язаний використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про адвокатуру»), які є його підзахисними. Таким чином, захисник у кримінальному процесі захищає права та законні інтереси свого клієнта. Як захисники допускаються: 1) особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю в Україні, та 2) інші фахівці у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи (ч. 2 ст. 44 КПК). Як захисники також можуть допускатися близькі родичі (п. 11 ст. 32 КПК) обвинуваченого, підсудного, засудженого та виправданого, його опікуни і піклувальники (ч. 4 ст. 44 КПК). Однак якщо захисники адвокати допускаються до участі в справі до першого допиту обвинуваченого, то особи, перераховані у ч. 4 ст. 44 КПК, можуть бути допущені до участі в справі як захисники тільки з моменту пред’явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. Якщо участь захисника у справі є обов’язковою (ст. 45 КПК), близькі родичі як захисники можуть брати участь у справі лише одночасно з адвокатом-захисником або фахівцем у галузі права.

Підозрюваний або обвинувачений вправі вибрати захисника самостійно. Свобода вибору захисника з числа осіб, перерахованих у ч. 2 ст. 44 КПК, нічим не обмежена. Підозрюваний і обвинувачений можуть як самі укласти угоду з обраним захисником, так і заявити клопотання особі, що здійснює провадження у справі, про призначення захисника.

Порядок запрошення і призначення захисника передбачений ст. 47 КПК.

Беручи участь у кримінальній справі, захисник зобов’язаний використовувати передбачені законом засоби захисту для з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, та надавати їм необхідну юридичну допомогу (ч. 1 ст. 48 КПК). Виходячи із цієї вимоги захисник зобов’язаний вчасно й ефективно реалізовувати свої права та обов’язки, передбачені ст. 48 КПК.

За загальним правилом, користуватися послугами захисника чи не користуватися вирішують самі підозрюваний чи обвинувачений. Однак законодавець, маючи на увазі, що деяким особам, які притягуються до кримінальної відповідальності, захищатися самостійно доволі важко, встановлює випадки обов’язкової участі захисника у справі. Так, відповідно до ст. 45 КПК участь захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і в розгляді кримінальної справи в суді першої інстанції є обов’язковою:

1) у справах осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, — з моменту визнання особи підозрюваною чи пред’явлення їй обвинувачення;

2) у справах про злочини осіб, які через свої фізичні або психічні вади (німі, глухі, сліпі тощо) не можуть самі реалізувати своє право на захист, — з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення або з моменту встановлення цих вад;

3) у справах осіб, які не володіють мовою, якою ведеться судочинство, — з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення;

4) коли санкція статті, за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув’язнення, — з моменту затримання особи чи пред’явлення їй обвинувачення;

5) при провадженні справи про застосування примусових заходів медичного характеру — з моменту встановлення факту наявності в особи душевної хвороби;

6) при провадженні справи про застосування примусових заходів виховного характеру — з моменту першого допиту неповнолітнього або з моменту поміщення його до приймальника-розподільника.

У суді апеляційної інстанції участь захисника у випадках, передбачених ч. 1 цієї статті, є обов’язковою, якщо в апеляції ставиться питання про погіршення становища засудженого чи виправданого.

Заміна одного захисника іншим може мати місце лише клопотанням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого чи під. судного та на будь-якій стадії пронесу і не тягне відновленні процесуальних дій, вчинених за участю захисника, якого до явки обраного захисника замінено (ст. 48 КПК України).

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.