Опрацюйте статтю. Виділіть усі алогізми, що згадує автор.

1. Андрій Юрачківський. Стаття "Алогізми в сучасному українському слововживанні"

Розширення сфери функціонування української мови дало могутній поштовх її звироднінню. За радянських часів той, хто спілкувався українською мовою, переважно нею й мислив, бо то був свідомий вибір. У роки незалежності значно поширшало коло людей, яких службові обов'язки змушують говорити або писати українською мовою, але не змушують (бо це не піддається регламентації) нею думати. Звісно, українська мова в їхньому виконанні не може бути повноцінною.

Але ця обставина є тільки передумовою, пасивним чинником, вплив якого можна було б нейтралізувати чи принаймні пом'якшити. Рушійною ж силою регресу є не підкріплена грамотністю і здоровим глуздом боротьба патріотичних сил за очищення української мови від русизмів. Це має своїм наслідком те, що стероризовані маси нових україномовців стали добирати слова "від супротивного", за принципом несхожості на російські, від чого мова почала катастрофічно втрачати ясність і виражальну силу. Так, замість щоб стали вживати аби, справжнє значення якого в літературній мові таке, як у російського лишь бы; жителі перетворились на мешканців, кусок - на шматок; антонімом до платний стало не вживане раніше слово безкоштовний і т.д. Питоме українське слово хороший майже вийшло з ужитку, поступившись місцем слову гарний, основне значення якого інше. Трапилось так, що тепер ті, хто розмовляє по-українському перестали розрізняти ті властивості, які по-російськи називаються хороший і красивый. Слово допустимий замінюють на припустимий. Але ж допускати щось - це вважати, що так може бути, а припускати - вважати, що так є. Якщо з цих двох слів залишити одне, то як перекласти російську фразу "Я не только допускаю, но и предполагаю"?

Уже майже не зустрінеш зафіксованого в усіх словниках слова строк - скрізь його замінюють на термін. Але останнє означає призначену, обумовлену дату (прибути у встановлений термін, термін закінчення контракту), тоді як обумовлений проміжок часу в українській мові називається словом строк (наприклад, строк повноважень).

Здавна в українській мові часову відстань до майбутньої події передавав прийменник через (у Шевченка: "Через тиждень обіцявся прийти за тобою" ("Гайдамаки"), у Панаса Мирного: "... вродилася через півроку після відходу Йосипа" ("Як ведеться, так і живеться"). Лише зрідка і під впливом польської мови в цій ролі виступав прийменник за, який у часових співвідношеннях близький за значенням до прийменника протягом. Порівняймо дві фрази: Я напишу за годину (тобто Писатиму всю годину) і Я напишу через годину (тобто не раніше і не пізніше). Тривалість же процесу писання не вказується; можливо, він триватиме лічені секунди). Тепер же чиїмось адміністративним рішенням звороти типу зустрінемося за тиждень стали нормою на державному радіо і телебаченні, а через у часовому значенні не вживається. Отже, нам пропонують суміщати такі дві конструкції: за день до події і за день після події.

Всупереч літературним джерелам і глуздові в значенні російського возвращать(ся) вживають слово повертати(ся), тоді як у народній і художній мові завжди було вертати(ся). Спробуймо-но тепер перекласти інструкцію (непридуману) до клейкого олівця: Перед использованием слегка повернуть, затем вернуть в исходное положение.

В англійській мові є слова латинського походження determination - надання визначеності шляхом вимірювань або міркувань і definition - набір характеризуючих поняття ознак. У російській мові їм обом відповідає одне слово определение. Дехто (на жаль, ім'я їм легіон) намагається і в українській мові іменувати ці абсолютно різні поняття однаково. Цю роль відведено слову визначення, тоді як означення за версією вчених мужів - лише граматичний термін, назва одного з видів членів речення. Їхня вченість полягає, либонь, у тому, що вони ніколи не вивчали математику, бо інакше б знали, що фраза Гіпотенузою називається сторона трикутника, протилежна прямому кутові - це означення (бо виділяє ознаку), а не визначення. Останнє, як усякий висновок, може бути правильним або неправильним. Питання ж про істинність означення навіть не стоїть, воно може бути хіба що внутрішньо суперечливим.

Останнім часом автори не без тиску редакторів замість слова достоїнство в значенні позитивна якість вживають перевага. Але жодний з відомих нам словників не фіксує такого значення. Навряд чи російськомовці погодились би ототожнювати достоинство і преимущество - насамперед тому, що вони не однозначні.

Дедалі частіше можна почути і прочитати: суттєві зміни в погоді, суттєві зрушення в економіці, у наукових текстах - суттєво особлива точка. Про яку суть мовиться? Кальку суттєвий з російського слова существенный "Російсько-український словник" подає з приміткою сущностный. Для позначення ж властивостей, які в конкретній ситуації слід узяти до уваги, відділивши від другорядних, в українській мові є слово істотний, спільного кореня зі словами достоту і достеменний.

Поиск по сайту: