Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

НАПЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ



3.1 Підвищення ефективності діяльності підприємства за рахунок розширення асортименту продукції

 

ПрАт «Індустріальні та дистрибуційні системи» повноцінно функціонує п'ятнадцять років, але асортимент продукції підприємства не досить широкий.

А для остаточного завоювання ринку питної води підприємству доцільно було б налагодити виробництво нових видів продукції, які користуються найбільшим попитом серед споживачів, наприклад, дитяча питна вода та ін..

Тому підприємству можна запропонувати налагодити виробництво дитячої питної води, яка завойовує смаки споживачів, особливо дітей.

Для цього необхідно провести розрахунки необхідних витрат і визначити розмір можливих прибутків, і проаналізувати, чи ефективні будуть запропоновані нововведення.

Вода видобувається в екологічно чистому регіоні в місті Трускавець, що у Львівській області, та розливається на Трускавецькому заводі мінеральних вод «Аква-Еко». Дані про хімічний склад мінеральної води наведені в наступній табл.3.1.

Таблиця 3.1

Інформаційні дані по хімічному складу продукції

  Назва Частка, мг/
Гідрокарбонати 150-300
Сульфати SO 2-4 < 100
Хлориди Cl - < 50
Кальцій Ca 2+ < 100
Магній Mg2+ < 50
Катіони (Na + +Ka +) < 50

 

Свердловини з яких надходить вода, знаходяться у заповідній зоні. Сюди обмежено доступ сторонніх осіб, а саме родовище захищене від будь-яких забруднень та шкідливих викидів. Вода із свердловини підіймається на поверхню спеціальними мінералопроводами, що забезпечують абсолютну чистоту води. Далі вода йде на виробництво, де проходить крізь багатошарову систему фільтрації, далі подається на комп’ютеризовану лінію розливу.

Через те, що ниркова система немовлят ще недостатньо розвинулася, малюки дуже чутливі до надлишку мінеральних солей. Майже всі необхідні мінерали і речовини у потрібній кількості вже містяться в материнському молоці або молочних сумішах і продуктах прикорму. Тому педіатри радять лише воду з низькою мінералізацією (біля 0,2-0,5 г/дм3).

Мінеральна повинна підходити для розведення сумішей, фруктових і овочевих соків, заварювання дитячих трав та чаїв, та й просто для пиття.

На підприємстві планується використання автоматичного обладнання зарубіжної фірми для розливання води, продуктивністю від 3000 до 12000 пляшок/год., орієнтовна вартість якого складає 160 тис. грн.

Для забезпечення роботи обладнання планується залучення 3-х чоловік. Планується організувати семигодинний робочий день при однозмінному виробничому циклі.

Планується не залучати сторонніх робітників, а користуватися штатним розкладом. Потреби у спеціалістах див.табл.3.2

Таблиця 3.2

Потреби у спеціалістах для експлуатації нового обладнання

Спеціальність Кількість, чол.
Апаратник Оператор фасування Майстер

 

Технологія виробництва мінеральних вод на підприємстві складається з декількох стадій.

1. Видобування мінеральної води;

2. Зберігання мінеральної води;

3. Обробка мінеральної води;

3.1. Фільтрування;

3.2. Знезараження;

3.3. Охолодження;

4. Розливання та пакування;

4.1. Видування пляшок (використання ПЕТ тари);

4.2. Розливання мінеральної води;

4.3. Закупорювання пляшок;

4.4. Бракераж і етикетування готової продукції;

4.5. Укладання готової продукції на зберігання.

Таким чином основні технологічні параметри виробництва мають вигляд у табл.3.3:

Таблиця 3.3

Основні параметри виробництва

Показники Величина
Потужність виготовлених пляшок/год. Тривалість робочої зміни, год.
Кількість робочих змін за день Середня кількість робочих днів у місяці Максимально можливе виробництво сирку за місяць, тис.шт.

 

Хоча медики вважають, що мінеральна вода краще зберігає свої властивості в скляній тарі, ринкові реалії трохи інші.

Більшість підприємств розливає мінералку в ПЕТ-тару (місткістю 0,5; 1; 1,5; 2 л), оскільки вона дешевша, легша і зручніша для споживача. До того ж, підприємству не потрібно утримувати систему обігу тари, що дає змогу знизити собівартість продукції.

Так як продаж води носить частково сезонний характер, то відповідно обсяги видобутої мінеральної води коливаються протягом року. Спостерігається пожвавлення виробництва в теплу пору року і зниження в зимовий період див.табл.3.4

Таблиця 3.4

Прогноз обсягів продажу

Місяці Виробництво, тис.шт. Реалізація, тис.шт. Ціна реалізації,грн./1000шт Виручка, тис. грн..
Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень 281,25 315,00 333,75 345,00 400,00 504,00 540,00 432,00 400,00 376,00 322,50 303,75
Всього - 4553,25

 

 

Рис. 3.1 Прогноз посезонного виробництва мінеральної води.

Для впровадження запропонованого виробництва підприємству необхідні кошти для закупівлі обладнання.

Фінансування даного проекту планується здійснити за рахунок власних коштів підприємства та позики банку див.табл.3.5

 

Таблиця 3.5

Джерела фінансування проекту

Джерела фінансування Сума коштів, тис. грн.
Власні кошти Позика банку
Всього

Таким чином планується використати два джерела для фінансування проекту.

Для того, щоб проаналізувати прибутки від впровадження проекту,розглянемо звіт за минулий 2014 рік, див.табл.3.6

Таблиця 3.6

Основні показники діяльності підприємства за 2014 р.

Показники млн. гривень
Виручка від продажу 18,336
ПДВ 2,991
Всього виручка 15,345
Собівартість реалізованої готової продукції 13,245
Адміністративні витрати 0,568
Витрати на збут 0,268
Інші операційні витрати 0,249
Операційний прибуток 1,015
Податки 0,350
Чистий прибуток 0,665

 

Таким чином визначення отриманих в майбутньому надходжень показало, що підприємство може отримати додатково 4553,25 тис. грн. виручки в результаті реалізації нового продукту.

Для більш детального аналізу необхідно провести розрахунки витратної частини проекту. До витрат відносимо вартість закупленого обладнання, тобто 160 тис. грн., а також інші основні матеріальні, загальнодержавні та допоміжні витрати, орієнтовна сума яких складе 105 тис. грн. Таким чином загальна сума витрат становитиме: 160+105=265 тис. грн.

Тепер необхідно визначити, як швидко для підприємства окупляться затрачені кошти і комбінат отримає перші прибутки від даного впровадження. Термін окупності дорівнює: 265/ 4553,25 = 0,058 = 0,6 року, що приблизно становить 11 місяців. Отже виробництво нового виду продукції почне приносити прибутки вже на 12 місяці.

В умовах нестійкості та мінливості економічного середовища невід’ємною частиною діяльності підприємства є виникнення ризиків. Ризики виникають від залежності виробництва від різних зовнішніх та внутрішніх факторів. Розглянемо основні ризики, які більш характерні для даного виробництва див. табл. 3.7

Таблиця 3.7

Оцінка ризиків.

Можливі ризики Шляхи уникнення
1. Недостатня кількість сировини Альтернативна свердловина
2. Відключення електроенергії, і як наслідок, переривання технологічного процесу Ведення своєчасних розрахунків за використану електроенергію
3. Недотримання правил технологічного процесу, що веде до зниження якості продукції Призначення відповідальним за технологічний процес висококваліфікованого спеціаліста. Введення штрафів за недотримання технологічного процесу.
4. Пошкодження обладнання Страхування майна на випадок пожежі чи непередбачених обставин

 

Оцінка ризиків в подальшому дозволить уникнути ряд непередбачених ситуацій. При своєчасному запобіганні ризикам можна вчасно і в повному обсязі отримати плановий прибуток.

Розміри доходів в основному залежать від обсягів продажу. Обсяги продажу – це фактор, який можна точно спрогнозувати. Саме для того, щоб визначити, якими повинні бути обсяги продажу, треба розрахувати точку беззбитковості. Ця точка демонструє ситуацію, при якій загальні доходи повністю покривають витрати на виробництво і реалізацію. Точка беззбитковості дорівнює частці загальних витрат і різниці ціни та змінних витрат на одиницю продукції (в нашому випадку на 1000 штук).

Т6 = 11696 грн. / (750-320 грн.) = 27,2 тис. шт.

Розрахунок свідчить, що виробляючи більше 27,2 тис. штук дитячої в місяць, підприємство може отримувати стабільний прибуток.

Вироблену продукцію підприємство планує реалізувати через оптових покупців та через мережу роздрібної торгівлі. Споживачами дитячої питної води будуть мешканці України та сусідніх держав. Цільова споживча аудиторія – насамперед діти, підлітки та майбутні матері через те, що чиста питна вода не газована та містить необхідні мінерали для гармонійного розвитку організму.

Для більш ефективного продажу продукції планується проведення рекламних заходів та проведення маркетингових досліджень ринку.

Таким чином, розширення асортименту продукції, зокрема, виробництво дитячої питної води, дозволить підприємству надійно закріпити свої позиції на ринку питної води, дозволить підприємству надійно закріпити свої позиції на ринку питної води і збільшити прибутковість його діяльності.

 

3.2 Розвиток експортно-імпортних операцій на підприємстві за рахунок підвищення конкурентоспроможності продукції

 

Ефективність зовнішньоекономічної діяльності вирізняють у широкому (на рівні національної економіки) та вузькому (на рівні підприємств та окремих проектів) розумінні. Сутність економічного ефекту на народногосподарському рівні полягає у зіставленні доходів і витрат від зовнішньоекономічних операцій. При цьому існують прямий і непрямий ефекти.
Прямий ефект виникає в результаті економії національних витрат на виробництво експортної продукції, коли ці витрати нижчі за світові, та економії від імпорту, якщо витрати на імпорт менші, ніж могли б бути за умов власного виробництва аналогічної продукції.
Непрямий ефект виявляється в позитивному впливі зовнішньоекономічної діяльності на економічний розвиток країни, а саме: прогресивних структурних зрушеннях, підвищенні рівня технічного забезпечення виробництва та промислового потенціалу. Враховуючи специфіку прояву непрямого ефекту безпосередньо кількісно його оцінити важко. Але прямий ефект від зовнішньоекономічних операцій методично оцінити можливо.
Розрізняють такі показники ефективності зовнішньоекономічної діяльності:
народногосподарська ефективність зовнішньоекономічних операцій;
народногосподарський ефект від зовнішньоекономічних операцій;
економічна ефективність експорту або імпорту;
економічний ефект від експорту чи імпорту;
бюджетна ефективність експорту або імпорту;
бюджетний ефект від експорту або імпорту;
показники можливості експорту і потреби в імпорті ресурсів;
коефіцієнт технологічності окремого виду продукції;
витрати на експорт;
валютні доходи від експорту;
валютна ефективність експорту;
витрати на імпортну продукцію;
валютна ефективність імпорту;
індекс імпорту;
індекс валютної виручки на одиницю продукції;
індекс внутрішніх цін на продукцію;
індекс структурних зрушень;
індекс умов торгівлі.
Народногосподарська ефективність (ефект) зовнішньоекономічних операцій визначається через економічну та бюджетну ефективність (ефект). Економічна ефективність (ефект) виникає у виробників експортної або у споживачів імпортної продукції. Бюджетна ефективність (ефект) виникає у зовнішньоторговельних організацій від зовнішньоекономічних операцій.
Обчислення економічного ефекту від експорту (ЕФекс) або імпорту (ЕФімп) здійснюється за формулами (3.1) (знак «+» означає, що ефект є, знак «–» — його відсутність):
(3.1)
Формула (3.2) характеризує ефект, одержаний виробниками експортної продукції. Ефект, який виникає у споживачів імпортної продукції, визначається за формулою:
(3.2)
З урахуванням попередніх формул обчислення народногосподарської ефективності та ефекту від зовнішньоекономічних операцій здійснюється за методикою:
(3.3)
де Ен.екс, Ен.імп — народногосподарська ефективність експорту та імпорту;
(3.4)
де ЕФекс, ЕФімп — народногосподарський ефект від експорту та імпорту.
Оцінка загальної (народногосподарської) ефективності зовнішньоекономічної діяльності охоплює встановлення параметрів економічної безпеки, системи критичних обмежень та рівнів її зовнішньоекономічних чинників. Економічна безпека забезпечує найбільш сприятливі умови економічного розвитку країни. Для цього потрібні державні заходи щодо нейтралізації зовнішніх та внутрішніх чинників небезпеки. Ось чому однією з важливих умов проведення ефектних зовнішньоекономічних операцій є задоволення потреб у ресурсах.

Слід урахувати також експортну спеціалізацію країни, доцільність якої характеризується перевагою в експорті високотехнологічної продукції, а не сировини. Умовою такого вигідного для країни експорту буде значення коефіцієнта технологічності окремого виду продукції більше за одиницю:
(3.5)
де KTi — коефіцієнт технологічності і-го виду продукції;

РТівн — рівень технологічності і-го виду продукції на внутрішньому ринку;

РТіз — рівень технологічності і-го виду продукції на зовнішньому ринку.
Валютні кошти для закупівлі імпортних поварів значною мірою отримують від експорту власної продукції. Саме тому доцільність експортно-імпортних операцій визначається порівнянням валютних надходжень від експорту з витратами валюти на імпорт. Для таких порівнянь по експорту обчислюють витрати на експорт, валютні доходи від експорту, валютну ефективність експорту. По імпорту розраховують показники витрат на імпортну продукцію, валютну ефективність імпорту.
Витрати на експорт включають витрати національної економіки безпосередньо на виробництво продукції, що експортується, а також витрати на її транспортування до кордону, вантажні роботи, витрати зовнішньоторговельних організацій. Витрати на імпортну продукцію — це вартість її виробництва у внутрішніх цінах реалізації.

Загальна ефективність зовнішньоекономічної діяльності досягається, коли співвідношення валютних доходів від експорту і валютних витрат на імпорт більше за одиницю:

(3.6)

Валютні доходи від експорту — це різниця між виручкою від експорту та витратами на виробництво експортних товарів у перерахунках в одній валюті. Витрати на імпорт являють собою валютну вартість імпорту. Валютні доходи від експорту та витрати валюти на імпорт визначаються у зовнішньоторговельних цінах, які є близькими до світових цін і в основі яких лежать суспільно необхідні витрати праці на виробництво продукції.
Валютна ефективність експорту за своїм економічним змістом характеризує віддачу суспільної праці (суспільно необхідних витрат) для виробництва експортної продукції у вигляді валютної виручки, тобто скільки валютної виручки від експорту можна одержати з одиниці витрат на виробництво продукції.

Валютна ефективність імпорту полягає у результативності заміни власного виробництва певних товарів на їх імпорт.
Показники зовнішньоекономічної діяльності розраховують і аналізують з урахуванням впливу на них інфляції, за територіальною та товарною структурою. Урахування впливу цих чинників на валютну виручку від експорту продукції в динаміці здійснюється індексним методом.
Існує також показник — індекс умов торгівлі (Іу.т). Він визначається співвідношенням індексів середніх цін експорту (Ірекс) та імпорту (Ірімп):
(3.6)
Можливі три ситуації:
Іу.т>1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є сприятливим;
Іу.т < 1 — це означає, що співвідношення цін у зовнішній торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим є несприятливим для країни;
Іу.т = 1 — це означає, що умови торгівлі в поточному періоді порівняно з базовим не змінилися.
Отже, індекс умов торгівлі дає змогу виявити і проаналізувати тенденції у динаміці цін на експортну та імпортну продукцію. Він залежить від товарної номенклатури і не залежить від валютних курсів та сальдо торговельного балансу.

Тому можна сказати, що індекс умов торгівлі є узагальнюючим показником, який вказує на співвідношення експортних та імпортних цін.

Можливість завоювання іноземних ринків напряму залежить від здатності продукції конкурувати із аналогічною іноземною продукцією.

Для ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» організаційно-економічний механізм конкурентоспроможності продукції можна розглядати як систему організаційних, технологічних, економічних і екологічних важелів та методів управління якістю продукції, які забезпечують сукупність високих споживчих властивостей мінеральної води та попит на неї на ринку продовольства.

Слід відмітити, що сьогодні конкурентоспроможність підприємств залежить не тільки від них самих, а й від дій держави у цьому напрямку.

Для ефективного розвитку можна виділити такі основні напрямки вдосконалення механізму підвищення конкурентоспроможності:

1. Надання податкових пільг підприємствам, які виробляють якісну, екологічно чисту та експортоспроможну продукцію із застосуванням сучасних ефективних екозбалансованих технологій на період їх освоєння та в перші 2-3 роки стабільного виробництва. Тут необхідно враховувати різні параметри компонентного складу продуктів, санітарно-гігієнічні показники.

Існує проблема виробництва екологічно чистої води. Для запобігання випадковому забрудненню води її розливання варто проводити за сурового дотримання санітарно-гігієнічних умов, передбачених санітарними правилами для підприємств з обробки та розливання питних мінеральних вод.

Особливу увагу під час виробництва мінеральних вод приділяють дотриманню санітарних вимог до устаткування. Наприклад, трубопроводи мають бути водонепроникними, цистерни та резервуари для збереження варто піддавати регулярній дезінфекції. На багатьох підприємствах впроваджують сучасні системи контролю якості.

При наданні податкових пільг також необхідно враховувати організаційно-господарський та еколого-економічний рівні виробництва.

2. Застосування підвищених коефіцієнтів амортизації основних фондів для прискорення їх оновлення на основі впровадження та використання екологічно-збалансованих, екологічно безпечних технологій, а також компенсація прискореної амортизації. При цьому можна здійснювати часткове або повне звільнення від податку на прибуток в разі його використання на інноваційно-інвестиційний розвиток (наприклад, у разі впровадження сучасних технологій виробництва продукції).

3. Надання субсидій, дотацій на виконання державних проектів, програм щодо підвищення конкурентоспроможності питної води та компенсація частини підприємницького ризику підприємствам за проектами.

4. Надання пільгових кредитів на реалізацію організаційно-технологічних заходів щодо підвищення конкурентоспроможності продукції.

Разом з тим проблема якості і конкурентоспроможності продукції тісно пов’язана з управлінням якістю, стандартизацією і сертифікацією продукції. При цьому проблему одночасного вирішення покращення якості і зниження ціни споживання на продукцію не можливо вирішити без впровадження комплексного системного підходу до управління якістю на рівні підприємств і організацій та правового регулювання на рівні держави.

Досвіт розвитку передових країн світу свідчить, що вирішення проблем якості повинно стати національною ідеєю, що вимагає масового навчання і професійної підготовки всіх верств суспільства – від пересічного споживача до керівника будь-якого рівня. При цьому у всьому світі різко зріс попит на професіоналів по управлінню якістю, перш за все, безпосередньо на виробництві. Нині серед складних конкурентоспроможності товару ціна вже не домінує, а на лідируючі позиції виходять споживчі якості та рівень сервісу.

Важливо здійснювати регулювання загальної та екологічної якості продукції, обсягів виробництва конкурентоспроможної продукції шляхом застосування інформаційно-матеріальних технологій управління.

В процесі прогнозування конкурентоспроможності мінеральних вод слід використовувати різні стратегії розвитку. Але при цьому необхідно враховувати такі основні етапи: посилення застосування ефективних економічних методів управління; забезпечення необхідних заходів для підвищення організаційно-технологічного і екологічного рівня виробництва та фінансового забезпечення виробництва; досягнення фінансової стабілізації; активізація інвестиційно-інноваційної діяльності; активізація нарощування конкурентоспроможного виробництва.

Якість продукції, послуг, роботи, управління, рівня життя і так далі подають різні аспекти і сторони однієї із найскладніших категорій – якості в самому загальному методологічному і діалектичному розумінні.

Основною суттєвою ознакою цієї категорії є її власність оцінки різноманітних явищ, результатів діяльності, ступеня корисності через визначення сутності об’єкта оцінки. У більш вузькому понятті якість – це міра корисності продукції, обумовлена сукупністю її властивостей задовольняти певні потреби групи людей чи окремих споживачів.

Тобто, поняття якості продукції виключає її шкідливі або які-небудь негативні властивості для споживачів вже у своєму визначенні; на жаль, це далеко не завжди відповідає дійсним властивостям продукції.

Проте, оскільки категорія якості оцінює предмети і явища через склад і співвідношення властивостей певного виду продукції, вона не може і не повинна ігнорувати їхню небезпеку для споживачів. Тому інтегральна оцінка якості не може бути просто арифметичною сумою переліку властивостей продукції для споживачів. Суперечлива оцінка властивостей продукції не повинна відкидатися; навпаки – негативні і позитивні властивості повинні оцінюватися в сукупності, особливо в екологічному і гігієнічному аспектах.

Для цього необхідно змінювати не тільки нормативи оцінки якості продукції, але й одночасно змінювати психологію споживачів та виробників. В даний час якість продукції розглядається як техніко-економічна категорія і практично не враховує екологічних вимог. Головним в оцінці є дотримання санітарно-гігієнічних вимог при виробництві продукції.

В основу системного підходу до оцінки якості повинні бути покладені соціально-економічні критерії, складовою частиною яких є економічна оцінка збитку від виробництва і споживання продукції та послуг як найголовнішого елемента оцінки якості продукції. Така оцінка може бути передумовою розширення або звуження обсягу споживання продукції як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.

Сертифікація продукції на стадії продажу кінцевому споживачеві рівню якості, часто є необ’єктивною і не враховує деякі важливі параметри (наприклад, екологічні). Необхідне розгортання системи управління якістю продукції в сфері виробництва продукції. На жаль, цим проблемам ще не приділяється належна увага.

Одним з завдань управління якістю продукції є зміщення акцентів контролю з після виробничої перевірки на перед виробничу і виробниче її планування та аналіз кінцевих результатів.

Основними етапами забезпечення управління технологічними процесами є: розробко техніко-екологічних умов і стандартів якості продукції, упорядкування переліку чинників, що впливають на якість кінцевої продукції.

Характер і умови прояву кожного чинника в якісних параметрах продукції і встановлення меж цього впливу будуть залежати від: розробки технології управління якістю при втрачанні у виробничий процес; рівня кваліфікації персоналу по управлінню чинниками якості кінцевої продукції.

Однією з важливих методологічних проблем при цьому є включення адекватних екологічних показників якості продукції в нормативно-правову документацію. Принципова можливість такого включення надається Законом України “Про якість харчових продуктів”. Проте екологічні показники охоплюють лише проблеми охорони навколишнього середовища і збереження генофонду, що само по собі в значній мірі носить декларативний характер.

Для вирішення цієї проблеми прийняття окремих законодавчих актів, стандартів чи інструкцій є недостатнім. Правове забезпечення підвищення якості продукції повинно бути спрямоване, в першу чергу, на організацію всієї економічної діяльності для досягнення поставленої мети. При цьому законодавчі акти повинні доповнювати відповідні економічні механізми, що випливають з соціально-економічних відносин.

Важливим елементом конкурентоспроможності продукту є поєднання його високої якості з помірною ціною. Ціна повністю залежить від рівня собівартості даної продукції, тому підприємству слід більше уваги приділяти питанню зниження собівартості.

Основними джерелами резервів зниження собівартості продукції є:

1) збільшення обсягів її виробництва за рахунок більш повного використання виробничої потужності підприємства;

2) скорочення витрат на її виробництво за рахунок росту рівня продуктивності праці, економного використання електроенергії, палива, скорочення виробничого браку та інше.

Для того, щоб бути лідером на ринку підприємство повинно завжди слідкувати за якістю своєї продукції, за відповідністю її потребам споживача. На підприємстві повинно бути створені відділи, які б слідкували за якістю продукції як власного виробництва так і виробництва конкурентів.

На ПрАТ « Індустріальні та дистрибуційні системи» діє комісія, в склад якої входить головний технолог, начальник лабораторії, завідуючий виробництвом. В їх функції входить перевірка різних видів продукції на відповідність їх стандартам якості.

Для стимулювання вітчизняних товаровиробників при виробництві екологічно чистої продукції необхідно використовувати економічний механізм, який складається з трьох блоків: блок економічних важелів, які дозволяють підвищити зацікавленість у виробництві екологічно чистої продукції (пільгове оподаткування, кредитування, централізовані капітальні вкладання і так далі); блоку економічних санкцій, які використовуються відносно забруднювачів оточуючого середовища (зниження цін на екологічно забруднену продукцію, система штрафів та інше); блоку організаційно-правових заходів, що забезпечують ефективність використання окремих елементів екологічного механізму (стандарти, контроль якості, інформаційне забезпечення, економічний моніторинг).

Цей економічний механізм управління якістю продукції повинен забезпечувати пріоритетність інтересів споживача, а не отримання товаровиробником прибутку будь-яким шляхом.

Таким чином, підприємство мусить забезпечувати конкурентоспроможність своєї продукції для впевненого завоювання зовнішніх ринків.

 

3.3. Оптимізація організаційної структури як передумова виходу підприємства на зовнішній ринок та вдосконалення управління експортно-імпортними операціями

 

На даному підприємстві немає відділу зовнішньоекономічних зв’язків так як до недавнього часу експортно-імпортні операції не були систематичними і менеджер з зовнішньоекономічної діяльності з відділу маркетингу охоплював все коло питань.

Але зараз підприємство нарощує виробничі сили і планує розширювати свої географічні зони діяльності і з цією метою було б доцільно в загальну організаційну структуру внести зміни і ввести відділ зовнішньоекономічних зв’язків (ЗЕЗ) (рис.3.2).

 

 

Керівник відділу ЗЕЗ
Комерційний сектор
Економічний сектор
Інженерно-технічний сектор
Митний сектор

 

 


Рис. 3.2 Структура відділу зовнішньоекономічних зв’язків

Це сприятиме стабілізації та нарощування обсягів експорту, поліпшенню організації та техніки міжнародних ділових операцій, налагодження співпраці з потенційними контрагентами на міжнародному рівні, постійному моніторингу світового ринку.

Аналізуючи організаційну структуру, було виявлено, що маркетинговий відділ має досить вузьке коло повноважень, і питання, які стосуються безпосередньо зовнішньоекономічної діяльності підприємства вирішуються і в інших відділах. Тому, щоб підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності на ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», потрібно зробити наступні кроки:

1. Виділити відділ ЗЕЗ як окремий підрозділ, який буде підпорядковуватися безпосередньо керівнику підприємства;

2. Включити до його складу таки сектори, які показані на рисунку 3.2 – комерційний, економічний, інженерно-технічний сектор, митний сектор;

3. Розробити положення для кожного сектору та посадові інструкції для відповідних посад, де точно будуть визначені конкретні завдання і відповідні функції (додаток А).

Наприклад, комерційний сектор буде забезпечувати виконання зобов’язань по міжнародних контрактах і угодах, братиме участь у підготовці і проведенні комерційних переговорів, відповідатиме за організацію поставок тощо.

Економічний сектор – буде забезпечувати прогнозування і планування зовнішньоекономічної діяльності підприємства, проводитиме аналіз ефективності експортно-імпортних операцій та контроль за виконанням плану.

У завдання науково-технічного відділу слід включити вивчення світових технічних вимог до товару, аналіз технічного рівня і якості продукції, її конкурентоздатність, забезпечення технічного обслуговування експортної продукції.

Введення відділу зовнішньоекономічних зв’язків є обґрунтованим, так як частка експорту велика в загальному обігу, зовнішньоторговельні операції здійснюються регулярно, випускається продукція з високим рівнем конкурентоспроможності, продукція не потребує серйозної адаптації до закордонних умов використання.

Введення в організаційну структуру управління відділу зовнішньоекономічних зв’язків буде сприяти кращому пристосуванню до ринкових умов та нарощуванню ЗЕД підприємства. Він дасть змогу більш детально акцентувати свою увагу виключно на експортно-імпортних операціях, що в кінцевому результаті позитивно відобразиться на результатах всього підприємства.

Також вважаємо доцільним до відділу ЗЕЗ митний підрозділ на підприємстві ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»:

1. Митний підрозділ організовує та забезпечує проведення митного оформлення вантажів які імпортуються або експортуються компанією.

2. Займається підготовкою всіх відповідних документів для їх подачі до митних органів.

3. Координує та забезпечує необхідною інформацією відповідні відділи та підрозділи структурної схеми компанії.

4. Забезпечує виконання встановлених строків замитнення та розмитнення відповідних вантажів.

5. Контролює забезпечення та юридичну відповідність вимогам митних органів контрактів, додатків, специфікацій та інших документів.

Функції митного підрозділу на підприємстві ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» при експорті продукції:

· в разі завершення митного оформлення здає оригінали митних документів – ВДМ, CMR, інвойсів,та ін., в бухгалтерію компанії, та формує ідентичний пакет копій для архіву митного відділу;

· отримує оригінали контрактів, доповнень, специфікацій, заявок та інших необхідних документів, для відповідної підготовки повного пакету документів з подальшим митним оформленням. Проводить перевірку вказаних документів на відповідність до вимог чинного митного законодавства;

· при отриманні заявки на проведення експортної операції, перевіряє її відповідність до умов та вимог контракту;

· отримує від експортного відділу оригінали інвойсів на заплановане відвантаження партії продукції в адресу імпортера-замовника;

· забезпечує роздрукування CMR, ВМД, книжок МДП;

· в процесі митного оформлення експортних ВМД забезпечує присутність інспектора митниці при завантаженні та пломбуванні вантажу;

· несе відповідальність за строки та терміни проведення митного оформлення та відправку транспортних засобів до митниці призначення;

· після закінчення проведення митного оформлення експортної (імпортної) операції, всі наявні оригінали оформлених митницею документів передає в бухгалтерію.

Отже, удосконалення організації структури управління дозволить підприємству збільшити обсяг експорту продукції на зовнішньому ринку, а значить і збільшити валовий дохід від реалізації. А це, в свою чергу, позитивно відіб’ється на загальному стані підприємства, сприяючи росту рентабельності виробничих процесів, підвищенню заробітної плати, покращенню умов праці персоналу тощо.

 

 

 

ВИСНОВКИ

В магістерській дипломній роботі наведено теоретичне узагальнення і запропоновані основні напрями удосконалення управління експортно-імпортними операціями на підприємстві.

1. У торговельній практиці використовуються два основні методи здійснення експортно-імпортних операцій, а саме: прямий (direct) експорт та імпорт, що передбачає постачання товарів промисловими підприємствами безпосередньо іноземному споживачеві або закупівлю в нього відповідних товарів, і непрямий (indirect) експорт та імпорт, що припускає продаж і купівлю товарів через торговельних посередників.

2. В міжнародній торговельній практиці вироблено досить чіткій механізм організації експортно-імпортних операцій, що здійснюються або безпосередньо фірмами-виробниками, або торговельними посередниками. Це дає можливість раціонально використовувати відповідні методи, професійно вести зовнішньоторговельну діяльність.

3. Під механізмом організації експортно-імпортних операцій слід розуміти впорядковану сукупність взаємозв’язків, що виникають в процесі купівлі-продажу товару при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

4. ПрАТ « Індустріальні та дистрибуційні системи» входить до складу IDS Group Ukraine є частиною міжнародної компанії IDS Borjomi International – найбільшого виробника природної мінеральної води категорії природних бутильованих вод в СНД та країнах Балтії. IDS Group Ukraine – провідний національний виробник ринку мінеральних вод. Компанія має збалансований портфель популярних мінеральних вод, які видобуваються в екологічно чистих регіонах України та представлені на ринку торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька Кришталева», «Старий Миргород», «Сорочинська», «Аква Няня» та іншими. Також компанія IDS Group Ukraine є ексклюзивним імпортером легендарної грузинської мінеральної води «Боржомі» в Україні. IDS Group Ukraine сьогодні – це результат довгострокового стратегічного партнерства таких підприємств: Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», Миргородський завод мінеральних вод, Трускавецький завод мінеральних вод.

5. Показники фінансового стану ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» свідчать про достатню високу ліквідність підприємства та достатньо стабільний фінансовий стан. Показники фінансового стану, які відрізняються від рекомендованих значень, у 2010 році мають стійку тенденцію до покращення у порівнянні з 2008 роком. Збільшення показника чистої рентабельності продажів у 2010 році у порівнянні з 2008 роком на 5% що є позитивною тенденцією.

6. Зовнішньоекономічна діяльність згідно статуту організації виконується відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” і іншими законодавчими актами, виходячи з мети і місії товариства, на основі самофінансування та окупності. Товариство може виконувати експортно-імпортні операції самостійно або ж на підставі угоди із зовнішньоторговельними установами, а також бартерні угоди відповідно до чинного законодавства.

7. Товариство має право брати участь в створенні і роботі міжнародних виставок, ярмарок, семінарів, симпозіумів, лотерей, а також в інших формах співпраці з іноземними фірмами. З метою підвищення ефективності підготовки кадрів товариство може направляти своїх фахівців на стажування (роботи) в іноземні фірми і організації. Одним з напрямків комерційної діяльності підприємства є імпорт та експорт мінеральних вод. Основними видами продукції є: «Боржомі», «Миргородська», «Моршинська», «Трускавецька».

8. На підприємстві за період дослідження спостерігаються тенденції щодо зростання імпорту та експорту продукції майже по всім товарним позиціям. У 2010 році найбільшу долю від сукупного імпорту та експорту продукції скла «Трускавецька» (47,27%) та «Боржомі» (21,91%). Упродовж звітних років помітна тенденція до зростання продукції на 2,2% у 2009 році та 10,6% у 2010 році.

9. Дослідження розвитку експортно-імпортних операцій ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» свідчать про відсутність єдиного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства. Становлення зовнішньоекономічної діяльності відбувається в період реформування бухгалтерського обліку, що характеризується наявністю певних прорахунків та неузгодженостей. Основною умовою успішного здійснення експортно-імпортних операцій є дослідження зовнішньоекономічної політики підприємства партнера та її впливу на кінцевий економічний ефект, а також вибір надійного іноземного контрагента.

10. Можливість завоювання іноземних ринків напряму залежить від здатності продукції конкурувати із аналогічною іноземною продукцією. Для ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» організаційно-економічний механізм конкурентоспроможності продукції можна розглядати як систему організаційних, технологічних, економічних і екологічних важелів та методів управління якістю продукції, які забезпечують сукупність високих споживчих властивостей мінеральної води та попит на неї на ринку продовольства.

11. На підприємстві немає відділу зовнішньоекономічних зв’язків так як до недавнього часу експортно-імпортні операції не були систематичними і менеджер з зовнішньоекономічної діяльності з відділу маркетингу охоплював все коло питань. Але зараз підприємство нарощує виробничі сили і планує розширювати свої географічні зони діяльності і з цією метою було б доцільно в загальну організаційну структуру внести зміни і ввести відділ зовнішньоекономічних зв’язків, що сприятиме стабілізації та нарощування обсягів експорту, поліпшенню організації та техніки міжнародних ділових операцій, налагодження співпраці з потенційними контрагентами на міжнародному рівні, постійному моніторингу світового ринку.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Баканов, М.И. Теория экономического анализа [Текст] / М.И. Баканов, А.Д. Шеремет – М.: Финансы и статистика 2010. – 288 с.

2. Бандурка, А.М. Финансово-экономический аналіз [Текст] / А.М. Бандурка. – К.: Изд. Университета внутренних дел., 2009. – 170 с.

3. Бланк, И.А. Управление финансовой стабилизацией предприятия [Текст] / И.А. Бланк. – К.: Ника – Центр, Ольга, 2003г. – 496 с. – (“Энцеклопедия финансового Менеджмента”; Выш.4);

4. Болт, Дж. Практическое руководство по управлению сбытом [Текст] / Дж. Болт. – М.: Экономика, 2011. – 245 с.

5. Брігхем, Є.Ф Основи фінансового менеджменту [Текст] : Підручник // Брігхем Є.Ф Переклад з англ.: Біленький В., Медвідь О. та ін.. – К.: МОЛОДЬ, 2007. – 1000с.

6. Булатова, А.С. Экономика [Текст] / А.А Булатова. – М. : «БЕК», 2014. – 600 с.

7. Бутинець, Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної діяльності [Текст] / Ф.Ф. Бутинець. Підручник. – Житомир. : ПП «Рута», 2007. – 544с.

8. Ведяпин, В.И. Общая экономическая теорія [Текст] / В.И. Ведяпин. – М.: Лингва, 2012.-236 с.

9. Волкова, О.И. Экономика предприятия [Текст] / О.И. Волкова – М. : Инфа, 2008. – 365 с.

10. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для вузов / Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.А. Паршина и др.; Под ред. проф. Л .Е. Стровского. –3-е изд., перераб. и доп. –М., 2011. – 847 с.

11. Гаэвська, О.Б. Управління як соціальний феномен [Текст] / О.Б. Гаєвська. Київ. нац. екон. унт. – К.: КНЕУ , 2010. – 168 с.

12. Ганін, В. І. Основи теорії економічного аналізу [Текст] / В. І. Ганін. – Х. : Самміт, 2012. – 105с.

13. Гребельник, О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності [Текст] / О.П. Гребельник. Підручник. – К.: ЦУЛ, 2014. – 251 с.

14. Грузинов, В.П. Экономика предприятия и предпринимательство [Текст] / В.П. Грузинов. – М.: Софист, 2008.- 125с.

15. Дроздова, Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності підприємства [Текст] / Г.М. Дроздова. Навч. Посібник. – К.: ЦУЛ, 2004. – 172с.

16. Закон України «Про підприємництво», прийнятий Верховною Радою України 16.04.91 р. (з наступними змінами і доповненнями) [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 29.

17. Закон україни «Про підприємництво», прийнятий Верховною Радою України 7.02.91 р. (з наступними змінами і доповненнями) [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 14.

18. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. та доп. - К.: Центр навч. літ., 2006. - 792 с.

19. Казанцев, С.К. Основы страхования [Текст] : Учебное пособие / С.К. Казанцев. – Екатеринбург: изд. ИПК УГТУ, 2013. – 101 с.

20. Камаев, В.Д. и коллектив авторов. Учебник по основам экономической теории [Текст] / В.Д. Камаев. – М:”Влада”, 2005.- 384 с.

21. Кэмпбелл. Экономикс [Текст] / Кэмпбелл, Р. Макконнелл, Стэнли Л.Брю. – М: Софт-инвест, 2005. – 780 с.

22. Кириченко, О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності / О. Кириченко, І. Кавас, А. Ятченко. – К.: Фінансист, 2006. – 634 с.

23. Кириченко, О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності [Текст]: Підручник. [- 2-ге вид., перероб. І доп.]. / О. А. Кириченко. – К.: Знання, 2008. – 386 с.

24. Козака, Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст] / За ред. Ю.Г. Козака, Н.С. Логвінової, І.Ю. Сіваченка. – Київ : Центр навчальної літератури , 2009. – 792 с.

25. Козака Ю.Г. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств [Текст] : Навч. посібник /За ред. Ю.Г. Козака. – К.: ЦУЛ, 2006. – 326 с.

26. Козик, В. В. Зовнішньоекономічні операції і контракти [Текст] : Навч. Посібник / В.В. Козик, Л.А. Панкова.. – К.: ЦУЛ., 2014. – 312 с.

27. Корнєв, В.Л. Маркетингова цінова політика [Текст] / В.Л. Корнєв, М. Х. Корецький, О. І. Дацій. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007.- 200 с.

28. Котлер Ф., Армстронг Г.та ін. Основи маркетингу: Пер. з англ. - 2-ге европ. вид. – К.; М.; СПб.: Вид. будинок "Вильяме", 2011. – 1056 с.

29. Красавина, Л.Н. Международные валютно-кредитные и фенансовые отношения [Текст] / Л.Н. Красавина. – М.: “Финансы и статистика”, 2004. – 600 с.

30. Кредісов, А.І. Управління зовнішньоекономічною діяльністю [Текст]: навч. посібник / А.І. Кредісов. – К.: Фенікс, 2012. – 453 с.

31. Макеева O.A. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Курс лекцій. – О.: Астропринт, 2001. – 196 с.

32. Мірошниченко, А.В. Діловий успіх: бізнес-планування та маркетинг [Текст] / А.В. Мірошниченко. – К.: А.Л.Д, 2007. – 64 с.

33. Мних, Є.В. Економічний аналіз на промисловому підприємстві [Текст]: навч. посібник / Є.В. Мних. – К.: ІЗМН, 2006. – 236 с.

34. Москаленко, В.П. Финансово – экономический механизм промышленного предприятия [Текст] / В.П. Москаленко, О.В. Шипунова. Финансово методическое издание: Наукове видання. – Суми: Довкілля, 2003. – 176 с.

35. Московкин, В.М. Матричный анализ товарно – страновой структуры внешней торговли: на примере Украины и стран ЭС [Текст] / В.М. Московкин, Н.И. Колесникова. Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2007.- № 3.- С. 26-37

36. Облік та аналіз діяльності підприємств у сфері зовнішньоекономічних відносин: Навчальний посібник [Текст]. – Тернопіль: Астон, 2013. – 200 с.

37. Прокушев, Е.Ф. Внешнеэкономическая деятельность [Текст] / Е.Ф. Прокушев. – М.: 2008. 320 с.

38. Рэкхем, Н., Управление большими продажами [Текст] / Н. Рэкхем, Р. Рафф. – «НЫРРО», 2009. – 313 с.

39. Савицька, Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. Посіб. [Текст] / Г.В. Савицька. – К.: Знання, 2014. – 654 с.

40. Спиридонов, И.А. Международная конкуренция и пути повышения конкурентоспроможности экономики России: Учеб. Пособ. / Московский Госуд. Открытый ун-т. [Текст] / И.А. Спиридонов. – М.: – Инфа – М, 2007. – 170 с. ISBN 5-86225-344-0

41. Стровский, Л.Е. Стровский, С.К. Казанцев, Е.Г. Шаблова. Учебное пособие. – М.: Юнити, 2011г. – 823с.

42. Стровского, Л.Е. Внешнеекономическая деятельность предприятия [Текст] / Л.Е. Стровского. – М.: 2006. – 137 с.

43. Терещенко В.И. Организация и управление: опит США [Текст] / В.И. Терещенко. – М.: АКБ, 2010. – 150 с.

44. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За заг. ред. А.І. Кредісова; Пер. з рос. Н. Кіт, К. Серажим. – К., 2012. – 448 с

45. Циганкова, Т.М. Міжнародна торгівля [Текст] / Т.М. Циганкова, Л.П. Петрашко, Т.В. Кальченко. Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 2005. – 448с.

46. Шлихтер, СБ. Мировая экономика [Текст] / СБ. Шлихтер, С.Л. Лебедева Учебное пособие, - К. : Catallaxy, 2002.- 198 с.

47. Шумпетер, И. Теория экономического развития [Текст] / И. Шумпетер–М. : Прогресе, 2009. – 360 с.

48. Юданов, А.Ю. Конкуренция: теорія и практика [Текст] : Учебное пособие / А.Ю. Юданов. – [2-е изд]. / А.Ю. Юданов – М.: Гном-Пресс, 2006. – 138 с.

49. Юркевич, Я. PRevolution // Менеджмент і менеджер [Текст] / Я. Юркевич. – 2013. - №7. – С. 4-10.

50. Юрьева, Т.В. Социальная рыночная экономика [Текст] / Т.В. Юрьева. – М.: Русская Диловая Литература, 2010. – 416 с.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.