АНАЛІЗ МЕНЕДЖМЕНТУ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЕКСПОРТНО-ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ

2.1 Загальна характеристика та аналіз фінансово-господарського стану підприємства ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»

ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» входить до складу компанії IDS Group Ukraine є частиною міжнародної компанії IDS Borjomi International – найбільшого виробника природної мінеральної води в категорії природних бутильованих вод в СНД та країнах Балтії. IDS Group Ukraine – провідний національний виробник ринку мінеральних вод. Компанія має збалансований портфель популярних мінеральних вод, які видобуваються в екологічно чистих регіонах України та представлені на ринку торговими марками «Моршинська», «Миргородська», «Трускавецька Аква-Еко», «Трускавецька Кришталева», «Старий Миргород», «Сорочинська», «Аква Няня» та іншими. Також компанія IDS Group Ukraine є ексклюзивним імпортером легендарної Грузинської мінеральної води «Боржомі» в Україні. IDS Group Ukraine сьогодні – це результат довгострокового стратегічного партнерства таких підприємств: Моршинський завод мінеральних вод «Оскар», Миргородський завод мінеральних вод, Трускавецький завод мінеральних вод.

В 1995 році було створено Закрите акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» (ЗАТ «ІДС», далі - IDS Group Ukraine), як компанія-дистрибутор товарів широкого вжитку. В тому ж 1995 році було закладено основу стратегічного IDS Group Ukraine та Миргородського заводу мінеральних вод (МЗМВ). Об’єднання відомого виробника та потужної дистрибуційної мережі (8 власних філій та близько 60 основних дистрибуторів) забезпечили новоствореному об’єднанню провідну позицію на ринку мінеральних вод України.

В тому ж 1995 році створено компанію «Нова» («Нова» далі «ІДС Аква Сервіс») – дистрибутора Моршинського заводу мінеральних вод «Оскар». В період 1995-2004 «ІДС Аква Сервіс» здійснювала пряму дистрибуцію мінеральної води «Моршинська».

Також в 1995 році було зареєстровано Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». На рік раніше розпочав роботу його перший цех площею 300 кв.м. з лінією розливу мінеральної води, що випускала 300 пляшок на годину.

У квітні 2003 року українська компанія IDS Group Ukraine, яка на той момент включала в себе провідного виробника – Миргородський завод мінеральних вод та потужну дистрибуцій ну мережу питних вод та інших напоїв, стає частиною групи компанії IDS Borjomi International.

Восени 2004 року про своє злиття повідомили два провідних експерта українського ринку мінеральних вод: IDS Group Ukraine, партнер Миргородського заводу мінеральних вод, та Моршинський завод мінеральних вод «Оскар» разом із своїм дистрибутором ВАТ «ІДС Аква Сервіс». Злиття двох компаній створило групу з потужною виробничою базою та власною дистрибуційною мережею.

Під кінець 2004 року було завершене придбання виробника та дистрибутора ТМ «Моршинська» - Моршинського заводу мінеральних вод «Оскар» і дистрибуторської компанії «ІДС Аква Сервіс», які об’єдналися із IDS Group Ukraine та МЗМВ в рамках IDS Group Ukraine.

В 2008 року IDS Group Ukraine завершила процес консолідації розрізнених виробництв із розливу трускавецької води та створила на їх основі єдине підприємство – Трускавецький завод мінеральних вод.

Організаційна структура підприємства – це його основа, і значення її важко переоцінити. Організаційна структура фірми спрямована перш за все на установлення чітких взаємозв’язків між окремими підрозділами фірми, розподіл між ними прав та відповідальності. Організаційна структура фірми визначає її склад, в ній реалізуються різні вимоги до системи управління рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційна структура ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»

Основні фонди підприємства повинні забезпечити належні матеріальні умови для здійснення господарської діяльності торговельного підприємства, зберігання необхідного обсягу товарних запасів, проведення транспортних, розвантажувально-навантажувальних, фасувальних та інших підготовчих операцій, пов’язаних з реалізацією товарів, виконанням виробничих функцій, наданням послуг, праці та відпочинку виробникам підприємства, підвищенням продуктивності їхньої праці та ефективності господарювання всього підприємства. Рішенню цих завдань сприяє цілеспрямована робота з формування обсягу та складу основних фондів, створення режиму та умов їх експлуатації, підтримку у робочому стані та вибору політики амортизації.

Ефективність використання основних фондів торговельного підприємства наведена (табл. 2.1.)

Фондовіддача 2014 року у порівнянні з 2012 роком збільшилася на 3,6 тис. грн., що вказує на те, що за період дослідження підвищилась ефективність використання основних фондів підприємства. Фондоємність за період дослідження знизилась на 0,25, що свідчить про те, що сировина, матеріали використовуються ефективно.

Таблиця 2.1

Показники ефективності використання основних фондів підприємства за 2012 – 2014 рр.

Проаналізуємо стан, динаміку утворення дебіторської заборгованості (табл. 2.2)

За даними таблиці можна стверджувати, що на кінець року дебіторська заборгованість зменшилася на 34,4 тис. грн. З метою зменшення дебіторської заборгованості підприємством було здійснено ряд заходів:

· вдосконалено систему розрахунків;

· здійснено своєчасне оформлення розрахункових документів;

· здійснено введення попередньої оплати.

Таблиця 2.2

Аналіз дебіторської заборгованості підприємства за 2012-2014 рр.

Стійкий фінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарської діяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об’єктивно здійснити не через один, навіть найважливіший показник, а тільки за допомогою комплексу, системи показників, що детально і всебічно характеризують господарський стан підприємства.

Ліквідність підприємства – це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для сплати своїх зобов’язань. У залежності від того, якими платіжними засобами підприємство має можливість погасити свої зобов’язання,розраховують декілька показників ліквідності (див. табл. 2.3).

Коефіцієнт покриття характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань. Розрахункове (теоретичне) значення повинно складати не менше 1,0-2,0. Дані свідчать про те,що значення показника наближається до оптимального рівня збільшення цього показника на 0,06 позитивна тенденція, проте орієнтовне значення показника підприємство встановлює самостійно, в залежності від щоденної потреби підприємства в вільних грошових ресурсах.

Таблиця 2.3

Оцінка динаміки основних показників ліквідності за 2012-2014 рр.

Коефіцієнт швидкої ліквідності аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину – виробничі запаси). Середнє значення коефіцієнта швидкої ліквідності знаходиться у межах 0,5-0,6. Дані свідчать про те, що значення показника не менше норми, а навпаки її перевищують, що є позитивною тенденцією (+0,69).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найжорсткішим критерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника – 0,4. Дані свідчать про те, підприємство станом на 31.12.2014 р. може погасити свої поточні зобов’язання не в повному обсязі за рахунок грошових коштів.

Платоспроможність підприємства характеризується достатньою кількістю оборотних активів підприємства для погашення своїх зобов’язань протягом року. Основними показниками, на основі яких можна визначити платоспроможність підприємства є показники, представлені в (табл. 2.4.)

Таблиця 2.4

Оцінка динаміки основних показників платоспроможності за 2012-2014 рр.

Коефіцієнт автономії показує долю власних коштів у загальній сумі всіх коштів підприємства, які використовуються ним для здійснення статутної діяльності. Мінімальне (нормативне) значення коефіцієнту автономії – більше 0,6. Дані свідчать про те, що всі зобов’язання підприємства не можуть бути покриті власними коштами, проте збільшення проценту автономії на 0,06 на кінець поточного року у порівнянні з початком свідчить про зростання фінансової незалежності, підвищення гарантій погашення підприємством своїх зобов’язань.

Коефіцієнт фінансування має позитивну тенденцію до зменшення у 2014 році в порівнянні з 2012, проте значно перевищує нормативне значення, яке повинно не перебільшувати 1.

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами характеризує рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами. Значення цього коефіцієнта повинно перевищувати 0,1, на кінець 2012 року цей показник становив -0,03. Проте помітна позитивна тенденція: значення коефіцієнту збільшилось на кінець 2014 року у порівнянні з 2012 р. на 0,12.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано. Значення цього показника повинно бути більшим нуля, наведені показники свідчать про те, що значення цього показника за період аналізу збільшилося на 2,17.

Показники фінансового стану ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» свідчать про достатньо високу ліквідність підприємства та достатньо стабільний фінансовий стан. Показники фінансового стану, які відрізняються від рекомендованих значень, у 2014 році мають стійку тенденцію до покращення у порівнянні з 2012 роком.

Рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних витрат підприємства.

Значення показників рентабельності повинно бути більшим нуля, що ми і маємо, розрахувавши ці показники (табл. 2.5). Показник рентабельності продажу означає, скільки отримано прибутку на одну гривню реалізованої продукції в оцінці за цінами продажу. Його збільшення свідчить про зниження витрат на виробництво та продаж продукції, або підвищенні цін на продані товари, роботи, послуги.

Ми маємо збільшення показника чистої рентабельності продажів у 2014 році у порівнянні з 2012 роком на 6 % що є позитивною тенденцією.

Таблиця 2.5

Оцінка динаміки основних показників рентабельності за 2008-2010 рр.

В умовах ринкової економіки основу економічного розвитку підприємства становить прибуток. Показник прибутку став важливим для оцінки виробничої і фінансової діяльності підприємства як самостійного товаровиробника. Прибуток є основним показником ефективності роботи підприємства, джерелом його діяльності.

Зростання прибутку створює фінансову основу для самофінансування діяльності підприємства, здійснення розширеного відтворення і задоволення соціальних і матеріальних потреб трудового колективу. За рахунок прибутку виконуються також зобов’язання підприємства перед бюджетом, банками та іншими контрагентами.

Аналізуючи прибутки підприємства (табл. 2.6), можна стверджувати, що позитивний фінансовий результат пояснюється прибутковою операційною (в т. ч. основною) діяльністю підприємства. Так, фінансовий результат від операційної діяльності за звітний рік становить – 0,9 тис. грн.

Таблиця 2.6

Загальні показники фінансових результатів підприємства (тис. грн.) за 2012 -2014 рр.

Оскільки фінансовий результат діяльності підприємства (прибуток) має тенденцію до збільшення у звітному році, але керівництву підприємства потрібно звернути особливу увагу на зменшення собівартості реалізованих товарів.

2.2 Організація управління зовнішньоекономічною діяльністю ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»

Зовнішньоекономічна діяльність згідно статуту організації виконується відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” і іншими законодавчими актами, виходячи з мети і місії товариства, на основі самофінансування та окупності.

Товариство може виконувати експортно-імпортні операції самостійно або ж на підставі угоди відповідно до чинного законодавства.

Товариство згідно із законодавством України може створювати спільні підприємства з іноземними фірмами, як на своїй території, так і за кордоном, відкривати філіали і фірми за кордоном, а також надавати маркетингові і посередницькі комерційні послуги іноземним фірмам.

Товариство в установленому порядку відкриває валютний рахунок, може брати валютний кредит, брати участі, у валютних аукціонах. Товариство має право брати участь у створенні і роботі міжнародних виставок, ярмарок, семінарів, симпозіумів, лотерей, а також в інших формах співпраці з іноземними фірмами.

З метою підвищення ефективності підготовки кадрів товариство може направляти своїх фахівців на стажування (роботи) в іноземні фірми і організації.

Одним з напрямків комерційної діяльності підприємства є імпорт та експорт мінеральних вод. Основними видами продукції є: «Боржомі», «Миргородська», «Моршинська», «Трускавецька».

Проаналізуємо динаміку імпорту та експорту продукції (див. табл. 2.7.)

Таблиця 2.7

Динаміка імпорту та експорту продукції ПрАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» за 2012 – 2014 рр.

Графічно динаміка імпорту та експорту наводиться на рисунку 2.2 та 2.3

Рис. 2.2. Динаміка імпорту продукції ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»

Як бачимо, зростання імпорту та експорту продукції на підприємстві відбувалось майже по всім товарним позиціям.

У 2014 році найбільшу долю від сукупного імпорту та експорту продукції склала «Трускавецька» (47,27%) та «Боржомі» (21,91%).

Упродовж звітних років помітна тенденція до зростання продукції на 2,2% у 2013 році та 10,6% у 2014 році.

Таблиця 2.8

Експорт продукції ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» за 2008 – 2010 рр.

Рис. 2.3 – Експорт продукції ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» за 2012 – 2013 рр.

З отриманих даних можна зробити висновок, що найбільший обсяг експортної продукції у 2014 році поступав до Німеччини (49,6%).

2.3 Аналіз процедури управління експортно-імпортних операцій.

Інтеграція підприємств у міжнародне господарське середовище є одним із найважливіших процесів входження України у ринковий простір. Ефективне здійснення зовнішньоекономічної діяльності підприємства можливе за умови оволодіння тією часткою світового ринку, яка відповідає можливостям природноекономічного та науково-технічного потенціалу держави.

Реформування та розвиток вітчизняної економіки значною мірою залежить від вирішення проблем зовнішньоекономічних зв’язків, які відіграють суттєву роль у національній економіці, істотно впливають на темпи економічного росту, створення конкурентного ринкового середовища та успіх трансформаційного процесу в Україні. У вирішенні цих проблем важливим є комплексний підхід до розвитку зовнішньої торгівлі як сфери діяльності, результати якої залежать від виваженої економічної політики держави, обраної моделі зовнішньоекономічних зв’язків та впливу інших численних внутрішніх і зовнішніх факторів.

Формування і здійснення комерційних зв’язків із іноземними партнерами та ефективне управління експортно-імпортними операціями не можливе без науково обґрунтованого підходу до розв’язання комплексу завдань інформаційного забезпечення, які вирішуються в системі обліку і аналізу.

Відсутність методичних вказівок і рекомендацій щодо застосування окремих П(С)БО уповільнює процес трансформації бухгалтерського обліку до загальноприйнятих у міжнародній практиці вимог. Саме тому, виникає потреба у подальшому розвитку методології обліку. Особливо це стосується експортно-імпортних операцій, враховуючи їх певну специфіку, суперечливість законодавства, недосконалість інформаційного забезпечення.

Дослідження розвитку експортно-імпортних операцій ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» свідчить про відсутність єдиного підходу до організаційно-методичного забезпечення їх обліку і аналізу, що призводить до серйозних порушень валютного, податкового та митного законодавства.

Становлення зовнішньоекономічної діяльності відбувається в період реформування бухгалтерського обліку, що характеризується наявністю певних прорахунків та неузгодженостей.

Основною умовою успішного здійснення експортно-імпортних операцій є дослідження зовнішньоекономічної політики підприємства партнера та її впливу на кінцевий економічний ефект, а також вибір надійного іноземного контрагента.

Під час вибору потенційних партнерів потрібно вивчати різні аспекти їх діяльності: правовий, тобто вивчення норм і правил, що діють в країні потенційного партнера та мають пряме або непряме відношення до співробітництва; технологічний – вивчення технічного рівня продукції підприємства, його технологічної бази та виробничих можливостей; науково-технічний – дані про організацію науково-дослідних робіт і витрат по них; організаційний – вивчення організації управління підприємством; економічний – оцінка фінансового положення підприємства. Ефективне співробітництво в сфері зовнішньоекономічної діяльності залежить від зазначених чинників, що доводить необхідність розробки методики аналізу та оцінки потенційних партнерів при здійсненні експортно-імпортних операцій.

Головною відмінністю в обліку операцій з іноземною валютою є необхідність чіткого розмежування статей балансу на монетарні і немонетарні. З цією метою треба удосконалювати класифікацію активів і пасивів ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» з врахуванням вимог П(С)БО 21 “Вплив змін валютних курсів”. Класифікація слугуватиме для потреб бухгалтерського обліку курсових різниць.

З метою розмежування заборгованості, яка виникає після здійснення факту відвантаження або отримання товарів (виконання робіт, надання послуг), і заборгованості, що утворилася в результаті авансових платежів (отриманих чи наданих передоплата в іноземній валюті) рекомендується підприємствам відкривати окремі субрахунки другого порядку до субрахунків 371 та 681: 3711 “Розрахунки за виданими авансами в національній валюті”; 3712 “Розрахунки за виданими авансами в іноземній валюті”; 6811 “Розрахунки за авансами, отриманими в національній валюті”; 6812 “Розрахунки за авансами, отриманими в іноземній валюті”. Суми, відображені на субрахунках 3712 і 6812, не будуть перераховуватись у зв’язку зі зміною валютного курсу.

Умовами виконання зовнішньоекономічних договорів є обов’язкове використання міжнародних правил “ІНКОТЕРМС”, які за змістом являють собою зведення положень з постачання товарів та передумов виникнення зобов’язань. Аналіз діючих правил “ІНКОТЕРМС” надав можливість дослідити та оцінити динаміку збільшення контрактної вартості продукції (товарів) в залежності від збільшення витрат Експортера.

Встановлено, що більш вигідною умовою для здійснення експортних операцій ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» є Е-умова (EXW – “відправлення франко-завод”), яка передбачає мінімальний ризик для продавця, і відповідно до неї, продавець тільки передає товар покупцю на своєму заводі або складі і несе відповідальність за його навантаження. Всі витрати і ризики, пов’язані з доставкою товару до місця призначення, несе покупець, і на цьому етапі зобов’язання продавця щодо виконання умов експортного договору завершуються. Таким чином, при здійсненні митних процедур усі документи, що підтверджують експорт товару, залишаються у іноземного партнера. І тут у продавця виникає певна проблема: не маючи доказів відвантаження товарів на експорт, він не має права на застосування нульової ставки з ПДВ. Для вирішення цієї проблеми в Закон України “Про податок на додану вартість” необхідно внести зміни щодо визначення моменту експорту товарів, а саме налагодити механізм документального оформлення підтвердження експорту. Елементом цього механізму може бути наявність у підприємства-експортера, крім примірника експортного контракту, також дублікату вивізної вантажної митної декларації.

Дослідження показали, що одночасне відображення в бухгалтерському обліку експортно-імпортних операцій у двох валютах призводить до значних викривлень величини витрат, собівартості та ціни реалізації експортного або імпортного товару, а в подальшому – до недостовірної суми валових доходів і валових витрат, неточного розрахунку фінансового результату діяльності підприємства.

Вміло обрана бухгалтерська програма сприяє інтегруванню усіх видів господарського обліку (бухгалтерського, внутрішньогосподарського, статистичного, податкового) у єдину систему, що дасть змогу уникнути дублювання показників, підвищить оперативність і ефективність використання облікової інформації в управлінні підприємством.

Становлення ринкових відносин супроводжується підвищенням ролі зовнішньоекономічних зв’язків в діяльності підприємства, що викликає необхідність подальшого розвитку системного підходу щодо удосконалення обліку і аналізу експортно-імпортних операцій. В наукових дослідженнях і практиці зовнішньоекономічної діяльності ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” доцільно врахувати класифікацію активів і пасивів підприємства у відповідності до їх поділу на монетарні та немонетарні статті, яка використовуватиметься для обліку курсових різниць.

Важливим напрямком удосконалення обліку експортно-імпортних операцій є впровадження методики обліку імпортних операцій при різних валютах об’єкту контракту і платежу: порядок розрахунку сум кредиторської заборгованості, їх відображення в системі рахунків бухгалтерського обліку з використанням облікового регістру – аналітичної відомості руху валюти за імпортними мультивалютними контрактами, що дасть можливість узгодити облікову інформацію двох і більше іноземних валют.

Основними завданнями бухгалтерського обліку при відображенні витрат на придбання імпортних запасів є правильний їх розподіл на такі, що включаються і не включаються до первісної вартості запасів, а також витрати, що відносяться і не відносяться до валових витрат. У зв’язку з тим, що не всі витрати, які відносяться до складу валових, відображаються у бухгалтерському обліку, необхідно організувати їх несистемний облік.

ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» представляє свою продукцію на зовнішньому ринку. Система зовнішньоекономічних зв’язків підприємства не є досить розвинутою.

Так, на сьогодні голова країна-партнер підприємства – це Грузія. Продукція експортується до різних країн, таких як: Росія, США, Італія, Ізраїль, Польща, Німеччина та інші.

Основна продукція, що постачається на міжнародний ринок – це мінеральні води. При чому на експорт іде майже 82% продукції, що виробляє підприємство.

Основним попитом користуються такі види води,як “Моршинська”, “Миргородська”, “Трускавецька”.

Щодо здійснення підприємством імпортних операцій, то вони носять стабільний характер. В основному вони здійснюються у вигляді ввозу «Боржомі» для реалізацій на українському ринку.

Успішне здійснення зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві може відбуватися тільки за умови високоефективного кваліфікованого управління нею.

Управління ЗЕД передбачає 3 етапи проблем. Перший етап – прийняття управлінського рішення у формі контрактного зобов’язання або усної вказівки про виконання суб’єктом певних дій, наприклад, щодо експорту чи імпорту товарів. Своєчасне прийняття рішення стимулює зовнішньоекономічну діяльність. Другий етап – здійснення контролю за ходом виконання рішення керованим суб’єктом. На третьому етапі здійснюється оцінка результатів виконання рішення та опрацювання нового рішення на перспективу. Рішення є відповідною реакцією на зовнішні чи внутрішні подразники і спрямовується на розв’язання проблем у зовнішньоекономічній діяльності.

При оцінці функціонування підприємства вагоме значення мають показники ефективності реалізації експорту та імпорту товарів. Вони характеризують рівень вірогідності для підприємства як окремих експортних та імпортних операцій, так і всієї реалізації товарів у цілому за певний період часу. Показник ефективності реалізації визначається за формулою [9,с.251]:

де Вп – виручка в іноземній валюті, перерахована в гривні за офіційним курсом;

С – собівартість у національній валюті.

Як було зазначено, підприємство здійснює експортно-імпортні операції, результативність яких суттєво впливає на стан підприємства, через те що 82% всієї продукції продається на зовнішньому ринку. Визначимо ефективність здійснюваних операцій (див. табл. 2.9.)

Таблиця 2.9

Ефективність експорту та імпорту мінеральної води

Отже у 2014 році зросла собівартість продукції, що є результатом введення в експлуатацію нового обладнання, і відповідно, зростання витрат на виробництво. Тому спостерігалося і зростання ціни. За рахунок збільшення обсягів продажу вдалося збільшити прибуток на 2177,3 тис. грн., хоча загальний коефіцієнт ефективності залишається незмінним – 115%, що означає, що із кожних 100 грн., затрачених на виробництво, підприємство отримало 115 грн. виручки.

Управління експортно-імпортними операціями на ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» здійснюють зовнішньоекономічний відділ та відділ збуту, які підзвітні голові правління.

Для ефективного здійснення експортно-імпортних операцій працівники підприємства вивчають ринки аналогічної продукції, оцінюють можливості конкурентів, формують попит на продукцію підприємства, вивчають можливості виходу на нові ринки, здійснюють цінову політику, готують матеріали для укладання контрактів, забезпечують декларування і митне оформлення вантажів, проводять рекламну діяльність, ведуть пошук нових клієнтів, та інше.

Для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» необхідно визначити перспективи виходу його продукції на зовнішній ринок.

Тому підприємство здійснює аналіз конкурентоспроможності своєї продукції, і значну увагу приділяє її підвищенню. Важливою умовою випуску конкурентоздатної продукції в умовах ринку є управління якістю продукції.

Як правило якість продукції залежить перш за все від якості і екологічної чистоти сировини, яка надходить на завод. Для ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» основним видом сировини є мінеральна вода, яка находить від свердловини. Встановлено, що у свердловинах, які знаходяться поблизу великих промислових міст, концентрація важких металів у воді може бути вища допустимої норми у десятки і, навіть, сотні разів.

Тому свердловини даного підприємства розташовані в екологічно чистих районах, що забезпечує екологічну чистоту продукту.

Така ситуація із забрудненням питної води призвела до введення в дію гігієнічні регламенти і норми “Вода питна фасована. Санітарні заходи та мінімальні специфікації якості”. Введення в дію цих норм вважається кроком вперед у напрямку підвищення якості фасованої питної води та наближення до європейських та світових стандартів.

Однією з основних характеристик якості води є хімічні параметри води.

Таблиця 2.10

Класифікація води природної мінеральної і води джерельної відповідно рівню pH

Таблиця 2.11

Максимальні рівні хімічних параметрів для води питної фасованої.

Параметр	Максимальний рівень	Одиниці вимірювання	Примітки	Рекомендована методика за стандартом ISO, №
Барій	0,7		-	-
Бор	1,0		-	9390:1990
Бромат	25,0		-	-
Кадмій	5,0		-	5961:1994 8288:1986
Марганець	0,5		-	6333:1986
Мідь	2,0			8288:1986
Нікель	20,0			8288:1986
Нітрати	50,0			7890-1,2:1986, 7890-3:1988
Нітрити	0,5			6777:1984
Миш’як			Розраховано як загальний миш’як	6595:1982 11069:1996
Свинець	10,0			8288:1986
Селен	10,0		-	9965:1993
Сурма	5,0		-	-
Ртуть	1,0		-	-
Хром	50,0		Розраховано як загальний хром	9174:1998 хром(IУ)11083:1994
Ціаніди	70,0		-	6703-1,2,3:1984, 6703-4:1985,пмс 13843
Пестициди	10/1/0,1		4,5,7	-
Пестициди - сумарно	50/5/0,5		4,6,7	-
1,2-дихлоретан	3,0		-	-
Акриламід	0,10			-
Бенз(а)пірен	0,2		-	-
Бензол	1,0		-	11423-1,2:1997
Вінілхлорид	0,5			-
Епіхлоргідрин	0,4			-
Поліциклічні ароматичні вуглеводи	0,5		Сума концентрацій встановлених речовин 8	-
Тетрахлоретилен та тихлоретилен	10,0		Сума концентрацій встановлених речовин	-

Таблиця 2.12

Твердження, що дозволяються вживати в маркуванні води природної мінеральної і води джерельної (у випадках, що визначені цими ГРН)

РОЗДІЛ 3

Поиск по сайту: