Головні –обов’язкові, незалежні від інших членів, становлять предикативну основу речення:
Другорядні –необов’язкові,
залежні від інших членів речення:
Підмет
Присудок
Означення
Додаток
Обставина
Хто? що?
Що робить? що зробив? що буде робити? є що? є який? є чим? тощо
Який? чий? котрий?
питання непрямих відмінків
Як? де? куди? коли? доки? чому? для чого? незважаючи на що? тощо
Типи головних членів речення
Таблиця 5
ПІДМЕТ
Простий:
Складений:
1. Минуло тепле літечко (виражений іменником у називному відмінку).
2. Люблю я темну ніч і золоті зірки… (М.Рил.) (виражений займенником у називному відмінку).
3. Старий помовчав хвилинку (виражений субстантивованим прикметником).
4. Поранений попросив води (виражений субстантивованим дієприкметником).
5. Сьома всміхнулась крізь сльози і мовила щиро (Л.Укр.) (виражений порядковим числівником).
6. Чотири – це двічі по два (виражений кількісним числівником).
7. Твоє журливе “ку-ку” спли-вало, як сльози на плакучій березі, і змивало мою втому (М.Коц.) (виражений субстантивованим вигуком).
8. Жити – значить працювати (виражений неозначеною фор-мою дієслова).
9. Несите «мусиш» повело Сашка служити крукам клятим (М.Рил.) (дієсловом у нака-зовому способі, вжитому у значенні іменника).
1.1. Богдан з Григорієм переходять річку.
1.2. Вони з Іваном вчилися в одному класі.
1.3.Ми з нею довго говорили (виражені цілісним словосполученням зі значенням спільності дії – іменник (займенник) у називному відмінку + прийменник з (із) + іменник (займенник) в орудному відмінку, – при якому присудок стоїть у множині.
Порівняй: Під’їхав на мотоциклі і майор з ординарцем (О.Гонч.).
2.1. Кожен з нас має обов’язок перед родиною.
2.2.Шестеро з нас за кордоном не бували ніколи (виражені цілісним словоспо-лученням зі значенням вибірковості – займенник (числівник) у називному відмінку + прийменник з (із) + іменник (займенник) у родовому відмінку).
3.1. У баби Орисі було три сини.
3.2. У хліві було голів з двадцять овець, штук тридцять поросят.
3.3. Пройшло в мовчанні кілька хвилин.
3.4. Частина повсталих загинула,/ 1багато хто потрапив до госпіталю. / 2
3.5. Близько сотні бійців підійшли до річки.
3.6. Над землею кружляла велика зграя жу-равлів(виражені цілісним словосполу-ченням зі значенням кількості, міри, сукупності предметів).
4. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях (М.Ст.) (виражений лексично або фразеологічно зв’язаним словосполученням).
5. «І вражою злою кров’ю волю окропіте» – з дитинства знайомі слова (О.Гонч.) (назва твору, цитата чи уривок).
ПРИСУДОК
Простий:
Простий ускладнений:
Складений дієслівний:
Складний:
1.1. У саду співає со-ловейко. 1.2. Гроза пройшла десь поруч. 1.3. Завтра будемо садити вишні (ви-ражені дієсловами дійсного способу тепер., минул. або майбут. часу).
2.1. А ти шукай її.
2.2. Вони б уже від-повіли вам,/ 1 якщо б хотіли/ 2(виражені дієсловами наказо-вого або умовного способів).
3. Люди орати,/ 1 а він спати/ 2 (вира-жені інфінітивом).
4. Заридала Катерина та бух йому в ноги (Т.Шевч.) (вираже-ний усіченим дієсло-вом, яке за своїм значенням набли-жається до вигуку).
5. Я печу раків і мовчки стою на од-ному місці… (М.Ст.)
(виражений фразео-логічним сполучен-ням з головним ком-понентом – особовим дієсловом).
1.Почекати почекаю,/1 аби тільки не затримати-ся/2(повтор того самого дієслова).
2. Сонце гріло-пекло, грало в калюжах (В.Вин.) (додавання діє-слова-синоніма).
3. Петро таки не втерпів,купив хустку (додаван-ня частки так, собі, ніби, наче, як, як не тощо).
4. А ми взяли та йзбудували в май-бутнє калиновий міст (С.Криж.)
(додавання дієслів з послабленим або втраченим лексич-ним значенням, що наближаються
до часток, набува-ючи значення рап-тової, несподіваної дії: давай, взяти й (та, та й).
а) дієслова з модаль-ним значенням (бажа-ності, наміру, можли-вості, необхідності тощо) + інфінітив: 1. Іван хоче виступи-ти на зборах. 2. Я мо-жу навчитися всьому. 3. Він брехати не любить;
б) дієслова з фазовим значенням (початку, тривалості кінця дії) + інфінітив: 1. Кухар перестав гриміти каструлями;
в) предикативний прикметник або діє-прикметник (радий, готовий, схильний, здатен, повинен, зо-бов’язаний тощо) + інфінітив:
1. Я радий вам допо-могти.
Складений іменний:
а) абстрактна дієслів-на зв’язка бути + іменна частина (імен-ник, прикметник та ін.): 1. Сашко був добрий. 2. Ніч наче озеро в берегах неба;
б) напівповнозначні дієслова ставати, за-лишатися, зробитися, здаватися, називати-ся тощо + іменна частина: 1. Лице його зоставалось спокій-ним(Ю.Смол).2. Во-сени Ігор стане студентом.
Я вже давно хотів кинутипалити,/1але браку-вало сили волі / 2 (З газ.).
Слід пам’ятати,що до складу присудка не входять 1) об’єктний інфінітив, який відповідає на питання додатка і співвідноситься з іншим діячем: дієслово-присудок і неозначена форма – різносуб’єктні дієслова. Наприклад: МамазаборонилаТолі сидіти біля вікна (В.Вин.); та
– – – –
ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ˙ˉ
2) інфінітив мети при дієсловах-присудках зі значенням руху, переміщення в просторі та ін.: Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий проруб (Л.Кост.).
