Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Теорія монополістичної конкуренції




Теорія нецінової конкуренції (Н. Калдор, Р. Дорфман, Дж. Мінз)


Теорія ефективної конкуренції (Дж. М. Кларк, В. Січел, В. Гарднер)


Теорія олігополіі


Теорія корпорації

(Дж. М. Кларк,

У. Браумоль)


Теорія дуополії (Й. Шумпетер)


Теорія диверсифікації (Дж. М.Кларк)


 



Рис. Д10. Система теорій сучасної фірми


цикли" (1938 р.), "Десять великих економістів" (1951 р.), "Капіта­лізм, соціалізм і демократія" (1957 р.), дві останні видані після смерті автора. Теоретики ефективної конкуренції вважали, що монополія як результат науково-технічного прогресу тотожна великому вироб­ництву і має значний вплив на економіку, організовуючи стійкі зв'яз­ки між різнорідними галузями (диверсифікуючи їх) та сприяючи збу­ту широкого кола товарів. Державі достатньо вибрати правила регу­лювання монополій (олігополій), за яких інтереси великих корпора­цій будуть підпорядковані інтересам покупців, і тоді затвердиться ефективна конкуренція. На думку Й. Шумпетера та його прихильни­ків, в умовах ефективної конкуренції монополії можуть здійснювати активну інноваційну діяльність, стабілізуючи виробництво і забезпе­чуючи стійке зростання національної економіки. Ця ідея вченого є основою теорії саморозвитку капіталізму і теорії інноваційного при­бутку, поширених у 70-х роках. Теоретики ефективної конкуренції вважали, що монополія не тільки є найкращою формою організації господарства нині, а й залишиться такою у перспективі. Держава по­винна не обмежувати, а регулювати владу монополій, водночас сприяючи підвищенню конкурентоспроможності дрібних і середніх фірм. Регулювання можливе за допомогою антитрестівського зако­нодавства, що визначає пропорції між монополією і вільною конку­ренцією. Якщо це відбудеться, то ефективна конкуренція з ідеї пере­твориться на практику, тобто на "працездатну" конкуренцію.

Проблеми монопольного ціноутворення розглядала також Дж. Робінсон(1903-1983), яка закінчила Кембриджський університет, а з 1965 по 1971 рік обіймала посаду професора в тому ж університе­ті. Основні праці — "Нариси марксистської політекономії" (1942 р.), "Нагромадження капіталу" (1956 р.), "Друга криза економічної тео­рії" (1971 р.), "Трудова теорія вартості" (1973 р.). Дж. Робінсон здо­була світову популярність завдяки праці "Економічна теорія недос­коналої конкуренції" (1933 р.). Вона намагалася визначити механізм ціноутворення в умовах появи монополій. Конкуренція в цьому разі ставала недосконалою, тому що порушувалася рівновага конкурент­ної господарської системи. На відміну від теорії монополістичної конкуренції Е. Чемберліна, автор аналізувала відносини монополій з немонополізованим сектором. Вважається, що з появою монополій посилюється ринкова влада великих фірм над дрібними. Монополії укладають домовленості із встановлення цін, обмежують доступ ін­ших фірм у галузь. Через дискримінацію фірми немонополізованого


сектору не можуть досягти оптимальних розмірів, водночас розміри монополій перевищують оптимальні. У результаті, на думку Дж. Ро­бінсон, за недосконалої конкуренції продукції випускається менше, ніж за досконалої. Відбувається зростання цін, що монополії вико­ристовують як інструмент впливу на попит і регулювання збуту. Во­на ввела поняття "дискримінація в цінах", що означає поділ монопо­лією споживчого ринку на сегменти на основі цінової еластичності попиту.

Дж. Робінсон розглянула основні моделі недосконалої конкурен­ції, до яких належать чиста монополія, олігополія і монопсонія. Згід­но з її поглядами, чиста монополія — це ситуація, за якої одна фірма є єдиним виробником продукту, в якого відсутні близькі замінники. Фірма-монополіст одержує повний контроль над ціною. Виникнен­ня чистої монополії за Дж. Робінсон — це результат концентровано­го виробництва, що дає значну економію на питомих постійних вит­ратах. Олігополія — стан на ринку за невеликої кількості фірм-ви-робників. Компаній у галузі настільки мало, що у разі формування цінової політики одна з них повинна враховувати реакцію з боку конкурентів. Монопсонія — це тип ринкової структури, за якого іс­нує монополія єдиного покупця певного товару. Дж. Робінсон ствер­джувала, що монопсоністом може бути велика фірма, що диктує найманим працівникам умови праці й оплати. У результаті заробіт­на плата може бути нижчою, ніж граничний продукт працівників. Виникає тенденція до експлуатації факторів виробництва, насампе­ред праці, що може призвести до економічної кризи.

Економічна криза, викликана недоспоживанням працівників унаслідок низької заробітної плати, стає основною перешкодою еко­номічного зростання національного господарства. Використовуючи основні положення теорії недосконалої конкуренції, автор навела систему рівнянь, які доводять, що монополії провокують зниження зарплати, щоб домогтися зростання нагромадження капіталу. Дж. Робінсон вважала, що це можливо за незмінного технічного рів­ня виробництва, коли нагромадження відбувається винятково за ра­хунок зниження зарплати. За цих умов діяльність монополій загос­трює соціально-економічні проблеми, отже, необхідна активізація державного втручання в економіку. Держава повинна законодавчо визначити мінімальний рівень зарплати і підтримувати профспілки, що протидіяли б монополіям на ринку праці. Нагромадження капіта­лу, що здійснюється в умовах прогресу техніки, приводить до зрос-506


тання продуктивності праці, отже, і до зростання зарплати. У цій си­туації держава повинна забезпечувати постійне зростання питомої ваги зарплати в національному доході за допомогою заходів подат­кової (збільшення податків на прибуток корпорацій) і бюджетної по­літики (поліпшення умов соціального забезпечення населення). В ре­зультаті, на думку Дж. Робінсон, можна розв'язати багато соціально-економічних проблем, насамперед забезпечити підтримку платоспро­можного попиту і досягти стійкого економічного зростання.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте сучасний неокласичний напрям та його течії.

2. Розкажіть про засновників німецького неолібералізму, докладні­
ше — про В. Ойкена.

3. Сформулюйте основні положення американського монетариз-
му — сучасної неоконсервативної макроекономічної теорії.

4. Розгляньте теорії економіки пропозиції і раціональних очікувань
як розвиток ідей чиказької школи сучасної неокласики.

5. Порівняйте ідеї кейнсіанства і монетаризму як основних концеп­
цій макроекономічного аналізу.

6. Теорія монополістичної конкуренції та олігополії. Е. Чемберлін і
Дж. М. Кларк.

7. Розкрийте значення теорії недосконалої конкуренції Дж. Робін­
сон у вирішенні проблем економічного зростання.

8. Сформулюйте основні ідеї сучасної теорії ефективної конкурен­
ції.

9. Поясніть взаємозв'язок теорій недосконалої конкуренції неокла­
сиків.


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.