Доходи, що перетворюються на фонд життєвих засобів

Доходи, що залежать від трудової та підприємницької діяльності

Заробітна плата

Доходи працівників колективних підприємств

Доходи

від індивідуальної трудової діяльності

Доходи від

підсобного

господарства

Доходи від

кооперативної

діяльності

Доходи підприємців

(нормальний

прибуток)

Рис. 23. Класифікація доходів населення

Первинні доходи одержують працівники матеріальної сфери, це і є первинний розподіл національного доходу виробництва. Ці дохо­ди можуть існувати в таких формах: прибуток на капітал підприємс­тва або фірми, підприємницький дохід, рента, заробітна плата най­маних працівників.

Прибуток — дохід суб'єкта ринку, що утворюється як різниця між загальним доходом та загальними витратами фірми на вироб­ництво продукції. Нині цей вид доходу отримують не тільки підпри­ємці, а й наймані працівники завдяки розвинутій системі участі в розподілі прибутку (акції, які випускає фірма).

Рента — це дохід власника землі. Вона та прибуток як джерела доходу населення з часом набувають все більшого значення. В краї­нах Євросоюзу питома вага заробітної плати у валовому внутріш­ньому продукті становить 61,3 %, тоді як в Україні вона знизилася з 51,1 % у 1990 р. до 45,2 % у 1999 р.

Вторинні або похідні доходи одержують зайняті у галузях неви­робничої сфери — науці, освіті, охороні здоров'я, культурі, держав­них службах, обороні країни тощо. До похідних доходів належать доходи, одержувані підприємствами, установами, закладами і пра­цівниками невиробничої сфери, виплати із соціального страхування (пенсії, виплати у зв'язку з безробіттям, допомога багатодітним сім'ям тощо), а також стипендії, відсотки за вкладами, виграші в ло­тереї, за виграшними позиками та ін.

Розрізнять факторні, державні, колективні, особисті (індивіду­альні), сімейні, номінальні (валові), реальні та чисті доходи.

Державні доходи — це грошові або матеріальні ресурси, які надхо­дять у державне володіння внаслідок розподілу й перерозподілу націо­нального доходу, у результаті зовнішньоекономічної діяльності. Колек­тивні доходи—це доходи певних колективів підприємств, установ, зак­ладів різних форм власності — державних, акціонерних, кооператив­них, муніципальних, приватних та ін. Індивідуальні доходи — це доходи окремих осіб, вони є засобом життєзабезпечення людини і необхідні для її різнобічного розвитку як особистості. Джерелом особистих доходів можуть бути: особиста праця, прибуток на капітал, рента, соціальні виплати з бюджету, виграші в лотереї, за виграшними позиками та ін. Сімейні доходи — це сукупні доходи всіх членів сім'ї, їх джерела й обся­ги можуть бути різними залежно від того, до якої соціальної верстви на­лежать члени певної сім'ї. Загалом можна виокремити три основні дже­рела сімейних доходів: заробітна плата, доходи від власності й соціаль­ні виплати з державного бюджету. Слід розрізняти номінальні й реаль­ні доходи. Номінальні доходи характеризуються сумою грошових до­ходів, які одержує працівник або сім'я загалом. Реальні доходи — це кількість різних товарів і послуг, які можуть купити працівник або сім'я за свої грошові доходи. Зрозуміло, що величина реальних доходів окре­мого індивіда або сім'ї прямо пропорційна величині номінального (гро­шового) доходу й обернено пропорційна рівню цін.

Функцією, яка характеризує формування доходів за їх складо­вими (без їх принципового протистояння), є похідна функції спожи­вання. В ній зафіксовані моменти розподільчих і не розподільчих відносин (податки). Цю функцію можна записати так:

_д

де Y_д — функція доходу.

На формування доходів населення впливають такі чинники:

• нівелюючі — складання заробітків членів сім'ї, пенсії пенсіонерів,
які живуть разом з дітьми, матеріальної допомоги, яку отриму­
ють непрацюючі члени сім'ї;

• диференціюючі — наявність непрацездатних членів сім'ї, співвід­
ношення працюючих і непрацюючих членів сім'ї.

Крім того, залежно від джерел формування доходи можуть бути трудовими і нетрудовими, при цьому нетрудові можуть бути закон­ними — виграші, аліменти, спадщина, пенсії.

Одержані доходи населення витрачає на купівлю продовольчих і непродовольчих товарів, сплату податків, соціальне страхування, комунальні платежі, платне медичне обслуговування, заощадження, транспорт, дозвілля та ін.

Поиск по сайту: