| 1.
| Виберіть правильне визначення поняття «педагогіка».
1. Наука, яка вивчає закономірності розвитку особистості та визначає шляхи її виховання.
2. Мистецтво впливу вихователя на вихованця з метою формування його особистості.
3. Наука про дитину.
4. Наука про виховання людини.
|
|
| 2.
| Що виступає об’єктом педагогіки.
1. Виховна діяльність.
2. Вавчальна діяльність.
3. Виховання людини людиною.
4. Виховання як свідомий і цілеспрямований процес.
|
|
| 3.
| Що є предметом педагогіки.
1. Виховна діяльність, яка здійснюється у навчально-виховних закладах.
2. Підготовка підростаючого покоління до життя.
3. Розкриття закономірностей і механізмів оволодіння знаннями, навичками, вміннями, засвоєння людиною соціально-культурного досвіду.
4. Передача соціального досвіду учнями.
|
|
| 4.
| До яких наук належить дошкільна педагогіка.
1. Філологічних.
2. Педагогічних.
3. Психологічних.
4. Моціально-економічних.
|
|
| 5.
| Визначіть групу наук, що складають систему педагогічних.
1. Дидактика, психологія, історія, філософія, школознавство, теорія виховання, порівняльна педагогіка.
2. Загальна педагогіка, вікова, соціальна педагогіка, педагогіка вищої школи, окремі методики, спеціальні педагогіки, історія педагогіки.
3. Загальна педагогіка, етика, естетика, вікова фізіологія, дошкільна педагогіка, історія педагогіки, школознавство.
4. Теорія виховання, історія педагогіки, спеціальна педагогіка, анатомія, організація і керівництво дошкільним вихованням.
|
|
| 6.
| Дайте визначення дошкільній педагогіці.
1. Наука, про закономірності виховання і навчання дітей від народження до вступу до школи.
2. Наука, яка вивчає значення і специфіку організації культурного середовища конкретного освітнього закладу в загальній виховній системі.
3. Галузь педагогічних знань, яка досліджує фундаментальні закони навчання й виховання.
4. Наука про дитину.
|
|
| 7.
| Визначіть мету дошкільної освіти.
1. Виконання вказівок Міністерства освіти і науки.
2. Виконання рішень педагогічної ради.
3. Робота з підвищення педагогічної культури педагогів.
4. Формування особистості дитини, підготовка до школи.
|
|
| 8.
| Етнопедагогіка, ідеї видатних педагогів минулого, експериментальні дослідження проблем розвитку і виховання дітей, філософія є:
1. Методологічною основою педагогіки.
2. Джерелами дошкільної педагогіки.
3. Суміжними науками.
4. Характерними рисами дошкільної педагогіки.
|
|
| 9.
| Який із означених методів педагогічного дослідження можна назвати активним за впливом на особистість?
1. Педагогічний експеримент.
2. Анкетування.
3. Педагогічне спостереження.
4. Педагогічне тестування.
|
|
| 10.
| До практичних методів педагогічного дослідження належить.
1. Наліз літературних джерел.
2. Синтез.
3. Вивчення продуктів діяльності.
4. Моделювання.
|
|
| 11.
| Дайте визначення поняттю «особистість».
1. Сутність людини.
2. Доросла, розумна, відповідальна і вільна людина.
3. Індивід, який свідомо управляє своєю власною поведінкою і діяльністю.
4. Своєрідність людини.
|
|
| 12.
| Дайте визначення формуванню особистості.
1. Цілеспрямований процес формування у вихованців необхідних якостей і переконань.
2. Якісні зміни в характеру людини.
3. Кількісні зміни в організмі.
4. Становлення людини як соціальної істоти, яке відбувається в процесі розвитку, виховання і навчання.
|
|
| 13.
| Основною умовою формування особистості є:
1. Спадковість.
2. Середовище.
3. Виховання.
4. Активність особистості.
|
|
| 14.
| Які з перерахованих якостей передаються від батьків дітям по спадковості?
1. Батьківські знання.
2. Батьківські уміння, навички.
3. Біологічні особливості батьків.
4. Досвід батьків.
|
|
| 15.
| Назвіть рушійні сили процесу розвитку особистості.
1. Природні задатки дитини.
2. Вимоги дорослих.
3. Соціальне оточення.
4. Протиріччя між потребами особистості та можливостями для їх досягнення.
|
|
| 16.
| Дайте визначення поняттю «розвиток».
1. Процес засвоєння людиною інформації.
2. Процес становлення особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх соціальних та природних чинників.
3. Процес і результат набуття індивідуального досвіду.
4. Процес кількісних змін.
|
|
| 17.
| Державним стандартом дошкільної освіти є:
1. Закон України «Про дошкільну освіту».
2. Закон України «Про освіту».
3. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні.
4. Програма «Я у Світі».
|
|
| 18.
| Сучасні типи дошкільних закладів охарактеризовано у:
1. Законі України «Про дошкільну освіту».
2. Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні.
3. Законі України «Про освіту».
4. Концепції розвитку дошкільної освіти в Україні.
|
|
| 19.
| Скільки основних типів сучасних ДНЗ є відповідно до основної функції, яку вони виконують:
1. 2.
2. 3.
3. 4.
4. 5.
|
|
| 20.
| Першим посібником з дошкільної освіти вважається праця Я.А.Коменського.
1. «Велика дидактика».
2. «Видимий світ у малюнках».
3. «Материнська школа».
4. «Думки про виховання».
|
|
| 21.
| Педагогічний твір К.Д.Ушинського.
1. «Виховання людини».
2. «Думки про виховання».
3. «Людина як предмет виховання».
4. «Лебедина пісня».
|
|
| 22.
| Свій заклад для виховання дітей Ф.Фребель назвав.
1. Мала школа.
2. Дитячий садок.
3. Лісова школа.
4. Початкова школа.
|
|
| 23.
| Перший «дар» Ф.Фребеля.
1. М’яч.
2. Куб.
3.Циліндр.
4. Куля.
|
|
| 24.
| Вихователь у монтессорі–педагогіці виконує роль.
1. Спостерігача.
2. Активну.
3. Пасивну.
4. Невтручання.
|
|
| 25.
| М.Монтессорі була прибічницею педагогічного напряму.
1. Християнсько-релігійного виховання.
2. Авторитарного виховання.
3. Вільного вихователя.
4. Демократичного виховання.
|
|
| 26.
| Дошкільний заклад, який було організовано за принципом «свободи».
1. Дитячий садок за методом Є.Тихеєвої.
2. Дитячий садок за методом Ф.Фребеля.
3. Дитячий садок за методом Януша Корчака.
4. Дитячий садок за методом М.Монтессорі.
|
|
| 27.
| Перші дитячі садки на Україні з’явились.
1. На початку ХІХ ст..
2. В другій половині ХІХ ст..
3. На початку ХХ ст..
4. У другій половині ХХ ст.
|
|
| 28.
| Ядром педагогічно концепції К.Д.Ушинського є:
1. Принцип емоційності навчання.
2. Принцип єдності фізичної і розумової праці.
3. Принцип народності виховання.
4. Принцип гуманізму.
|
|
| 29.
| Автор першої в Україні концепції національного дитячого садка:
1. С.Ф.Русова.
2. В.О.Сухомлинський.
3. К.Д.Ушинський.
4. М.Драгоманов.
|
|
| 30.
| Центральною ідеєю виховної концепції В.О.Сухомлинського є.
1. Кабінетна система навчання.
2. Взаємодія школи і родини.
3. Гуманізм.
4. Виховання на лоні природи.
|
|
| 31.
| Наукові засади вітчизняної дошкільної дидактики розроблені:
1. О.Усовою.
2. С.Русовою.
3. М.Щеловановим.
4. Є.Фльоріною.
|
|
| 32.
| Хто є основоположником теорії виховання дітей раннього віку:
1. О.Усова.
2. С.Русова.
3. Ю.Аркін.
4. М.Щелованов.
|
|
| 33.
| У якому віковому періоді дитинства зароджується самосвідомість дитини:
1. Ранньому дитинстві.
2. Дошкільному віці.
3. Молодшому шкільному віці.
4. Середньому шкільному віці.
|
|
| 34.
| Провідною діяльністю дітей раннього віку є:
1. Предметна діяльність.
2. Ігрова.
3. Самостійна діяльність.
4. Трудова діяльність.
|
|
| 35.
| Визначте особливість нервово-психічного розвитку, яка не відповідає періоду раннього дитинства:
1. Швидкий темп фізичного і психічного розвитку.
2. Стійкість емоційного стану.
3. Потреба у спілкуванні.
4. Велика сенсомоторна потреба.
|
|
| 36.
| Комплекс пожвавлення характеризується:
1. Здатністю фіксувати погляд на предметі, зосереджуватися на ньому, стежити за рухомими предметами.
2. Здатністю прислуховуватися до звуків, реагувати на невидиме джерело звуку.
3. Здатністю емоційно реагувати на дорослого, усміхатися, виявляти радість голосовими реакціями і рухами рук і ніг.
|
|
| 37.
| Конвергенція – це:
1. Здатність зводити на предметі зорові осі обох очей.
2. Здатність стежити за рухомими предметами.
3. Здатність повертати голову на невидиме джерело звуку.
|
|
| 38.
| Для якого вікового періоду характерним є тримання під час сну рук і ніг зігнутими, притиснутими до грудей, прояв імпульсивних хаотичних рухів під час сну, тривожність:
1. Період новонародженості (немовляти).
2. Період 5-6 місяців.
3. Період 10-12 місяців.
|
|
| 39.
| У період новонародженості основні рефлекси зорового і слухового аналізаторів виявляється:
1. У затиханні, заспокоєнні під час погойдування.
2. У зажмурюванні очей від яскравого світла, здриганні при різних звуках.
3. У зосередженні погляду на предметі, повертанні голови на звук.
|
|
| 40.
| Рекомендовано привчати дитину лежати на животі:
1. З 6 тижнів.
2. З 2-х місяців.
3. З 1-го місяця.
|
|
| 41.
| Для розвитку зорових і слухових реакцій у дитини перших трьох місяців життя рекомендовано:
1. Ласкаво розмовляти, добиваючись зосередження уваги на обличчі дорослого і показувати яскраву іграшку, повільно пересувати її перед очима дитини, щоб змусити стежити за рухом предмета.
2. Показувати дитині гірлянди різнокольорових брязкалець, підвішувати їх на стійці манежу на відстані 20-30 см від очей дитини, рухати ними, змушуючи дитину стежити за ними.
3. Тримати дитину у вертикальному положенні під пахви, викликаючи танцювальні рухи, ласкаво розмовляти з нею.
|
|
| 42.
| При нормальному розвитку дитина оволодіває вмінням тримати голову у період:
1. До 6 тижнів.
2. До 2-х місяців.
3. До 3-х місяців.
|
|
| 43.
| На скільки періодів умовно поділяється перший рік життя:
1. На 2.
2. На 3.
3. На 4.
4. На 5.
|
|
| 44.
| Підготовчим рухом до повзання є:
1. Уміння лежати на животі, спираючись на долоні витягнутих рук (у 5 місяців).
2. Уміння перевертатися зі спини на живіт (у 5 місяців).
3. Уміння перевертатися з живота на спину (у 6 місяців).
|
|
| 45.
| Підготовчим етапом розвитку мовлення у 2,5-3 місяці є:
1. Гукання.
2. Лепетання.
3. Співуче аґукання.
|
|
| 46.
| На фоні позитивного емоційного стану у дитини в 2,5-3 місяці з’являються голосові реакції у формі гукання, що виражається:
1. У співучому вимовлянні голосного а-а-а і поєднанні звуків а-гу.
2. В уривчастому вимовлянні приголосних звуків «ги», «кжи».
3. У багаторазовому промовлянні одного складу – ба-ба-ба.
|
|
| 47.
| Що не є характерним для розвитку дитини в період від 2,5-3 до 5-6 місяців:
1. Перевертання зі спини на живіт.
2. «Гуляння» від 1,5 до 2 годин.
3. Повзання по-пластунськи, спираючись на лікті і коліна.
|
|
| 48.
| Співуче аґукання як підготовчий етап розвитку мовлення виникає:
1. У 4-5 місяців.
2. У 2,5-3 місяці.
3. У 6 місяців.
|
|
| 49.
| Лепетання (багаторазове промовляння одного складу – ма-ма-ма) як підготовчий етап розвитку мовлення виникає:
1. У 6-7 місяців.
2. У 4-5 місяців.
3. У 3 місяці.
|
|
| 50.
| Обов’язковою умовою своєчасного розвитку аґукання і лепетання у дітей є:
1. Правильна організація умов неспання.
2. Емоційно-мовне спілкування дорослого з дитиною.
3. Дотримання режиму дня.
|
|
| 51.
| Індивідуальні заняття з розвитку голосових реакцій з дітьми 5-6 місяців не повинні перевищувати:
1. 15 хвилин.
2. 5-6 хвилин.
3. 10 хвилин.
|
|
| 52.
| Що є характерним для розвитку рухів рук у дітей віком 6 місяців:
1. Захвачує, обмацує іграшку, яка висить на відстані витягнутих рук.
2. Приймає іграшку з рук дорослого.
3. Самостійно бере іграшку, що розташована збоку, над обличчям, може утримувати одночасно 2 предмети.
|
|
| 53.
| Рекомендовано учити дитину сидіти:
1. У 6,5-7 місяців.
2. У 8-9 місяців.
3. У 10 місяців.
|
|
| 54.
| Що не є характерним для дитини 6-7 місяців:
1. На запитання «Де?» (ляля, годинник) повертати голову в бік названого предмета.
2. Розуміє назву предмета, але слово для неї пов’язано не тільки з предметом, а й з певним місцем його перебування.
3. Знаходить предмет при називанні незалежно від його місцеперебування.
|
|
| 55.
| Основним новоутворенням в період від 9-10 до 1 року є:
1. Ходьба.
2. Повзання.
3. Дії з предметами.
|
|
| 56.
| Найбільш ефективним прийомом навчання самостійної ходьби у період від 9-10 до 1 року є:
1. Переключення уваги дитини з одного на інший вид діяльності.
2. Створення дорослим ситуації, яка змушувала б дитину зробити перший крок.
3. Розвиток маніпулятивних дій з предметами (розмахування, постукування…).
|
|
| 57.
| Найбільш ефективним прийомом у навчанні дітей в період від 9-10 до 1 року є:
1. Прийом пасивних дій.
2. Виконання дії за словом вихователя в поєднанні з показом дії.
3. Виконання дії за словесною вказівкою.
|
|
| 58.
| У пасивному словнику однорічної дитини налічується:
1. До 10 слів.
2. 20-30 слів.
3. 50 слів.
|
|
| 59.
| За правильного гігієнічного догляду, харчування і виховних заходів до 2 років маса дитини і зріст досягають:
1. Маса 12-12,7 кг., зріст 85-87 см.
2. Маса 15 кг., зріст 90-92 см.
3. маса 15-20 кг., зріст 90-95 см.
|
|
| 60.
| Діти віком до 1,5 року можуть не спати:
1. 2-2,5 години.
2. 3-3,5 години.
3. 4-5 годин.
|
|
| 61.
| Діти віком після 1,5 року можуть не спати:
1. 3-3,5 години.
2. 5 годин.
3. 6 годин.
|
|
| 62.
| Діти віком до 1,5 року сплять вдень:
1. 2 рази: по 2-2,5 години і 1 – 1,5 години.
2. 1 раз – 2,5-3 години.
3. 2 рази: по 1,5-2 години і 1-1,5-2 години.
|
|
| 63.
| Діти віком після 1,5 року сплять вдень:
1. 2 рази: по 2-2,5 і 1-1,5 години.
2. 1 раз – 2,5-3 години.
3. 2 рази: по 1-1,5 години.
|
|
| 64.
| Усі режимні процеси в групах дітей раннього віку слід проводити з урахуванням принципу:
1. Наочності.
2. Науковості.
3. Поступовості.
|
|
| 65.
| Активний словник дитини до 2 років становить:
1. 100-150 слів.
2. 200-300 слів.
3. 300-350 слів.
|
|
| 66.
| До 3-х років словник дітей налічує:
1. 1200-1500 слів.
2. 1500-1700 слів.
3. 1700-1800 слів.
|
|
| 67.
| Що не є характерним для дітей 3-го року життя:
1. Дитина може грати поруч індивідуально і не заважати іншим дітям.
2. Діти можуть об’єднуватися під час гри спільним предметом і загальною дією з ним.
3. Діти можуть самостійно розподіляти ролі під час гри, домовлятися про хід гри.
|
|
| 68.
| Тривалість групових занять з дітьми І молодшої групи становить:
1. 5-10 хвилин.
2. 10-15 хвилин.
3. 15-20 хвилин.
|
|
| 69.
| Найбільш ефективною формою проведення занять з дітьми 3-го року життя є:
1. Колективна.
2. Індивідуальна.
3. Групова.
|
|
| 70.
| Що не є характерним для дітей 3-го року життя:
1.Діти вільно використовують дієслова в теперішньому, майбутньому і минулому часі.
2. Діти вільно називають якості істотних ознак предметів (зелена трава…).
3. Діти будують прості речення, але слово супроводжують показом дій.
|
|
