Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Недосконалість ринкової економічної системи



Держава як соціальний інститут завжди впливала на суспільно-політичний та економічний розвиток. Виконуючи роль загальногос­подарського центру, державні органи й установи формують страте­гію економічного розвитку, доповнюючи і модифікуючи дію стихій­но-ринкового механізму. У чому полягає єдність та суперечність держави і ринку? Чим зумовлена необхідність державного втручан­ня? З якою метою та якими методами здійснюється державний вплив на економічні процеси? Спробуємо відповісти на ці запитання.

Безперечно, ринкова система сприяє забезпеченню ефективного розподілу ресурсів, свободи вибору сфер застосування праці й капі­талу, гнучкості й адаптивності, використанню досягнень науково-технічної революції, підвищенню якості продукції та максимально­му задоволенню потреб споживача тощо. Однак виникає ілюзія, що ринок досягає зазначених цілей автоматично, безпомилково. Хиб­ність цього підходу переконливо доводить теорія трансакційних витрат, відповідно до якої ринкова організація господарства і цен-тральнокерована (одержавлена) економіка містять у собі приховану можливість значного зростання трансакційних витрат — витрат на укладення угод і контрактів, ведення переговорів, пошук інформації або витрат, пов'язаних з ознайомленням нижчих ланок управлін­ської вертикалі з директивами і наказами центральних органів, з контролем за їх виконанням.

Вільний (класичний) ринок є абстрактною, теоретичною модел­лю, яку використовують для цілей економічного аналізу. Більш то­го, умови "чистого ринку" взагалі не відповідають будь-якій формі державності, оскільки передбачають абсолютну свободу, абсолютну конкуренцію, ґрунтовну інформованість. У цьому полягає глибинна суперечність стихійного саморегульованого ринкового господарс­тва та необхідності інституціональної організації суспільства, здо­буття державності.


Реально існуючий ринок, на відміну від абстрактного, є регульо­ваним і не відповідає жодній з характеристик теоретичної моделі, а саме:

• необмежена кількість господарюючих суб'єктів поступається міс­
цем обмеженому числу економічних агентів;

• невеликі обсяги виробництва окремих товарів дрібними відок­
ремленими підприємцями замінюються значними обсягами стан­
дартизованої продукції, що постачається на ринок концентрова­
ними товаровиробниками;

• можливість впливу таких великих виробників на формування
ринкових цін на відповідних товарних ринках;

• абсолютна однорідність певних товарних груп видозмінюється у
бік диференціації продуктів у результаті поглиблення відміннос­
тей споживчих властивостей, відмінностей у просуванні на ри­
нок, рекламі, післяпродажному обслуговуванні, використанні то­
варних знаків і марок;

• вільний доступ до будь-якої господарської діяльності регламен­
товано нормативно-правовими актами, обмеженнями щодо обся­
гів і сфер застосування капіталу, системою ліцензування окремих
видів діяльності тощо;

• повна інформованість про ринок і ціни перетворюється на обме­
жену внаслідок подальшої диференціації і сегментації товарних
ринків, відсутності децентралізованої обробки інформації, існу­
вання комерційної таємниці;

• вільна конкуренція поступається місцем олігополістичним або
монополістичним ринковим структурам, які суттєво модифіку­
ють механізм конкурентної боротьби, її форми та методи;

• ціновий механізм дедалі більше набуває ознак контрольованого,
регульованого процесу, оскільки розвивається під впливом дифе­
ренціації продукту, врахування цінових стратегій фірм-олігопо-
лістів, переважання нецінової конкуренції, використання різних
форм індивідуальної і колективної обмежувальної практики, не­
добросовісної конкуренції.

Вразливість ринку

Ринкові механізми не поширюються на окремі сфери суспільного життя: сферу забезпечення обороноздатності і безпеки держави, пра­вопорядку, боротьби з надзвичайними ситуаціями; регулювання від-


носин всередині ринку, встановлення так званих правил гри для еко­номічних суб'єктів; формування раціональної структури економіки з урахуванням потенційних можливостей науково-технічного прог­ресу; вирішення проблем зайнятості і соціального забезпечення.

Ринковий механізм як регулятор виробництва й обміну має знач­ні суспільні витрати і не в змозі подолати власні недоліки, які об'єк­тивно зумовлені його стихійною природою. До найзначніших недо­ліків ринку належать:

1. Конкуренція. Сучасна ринкова економіка поступово втрачає
цю найхарактернішу ознаку свого існування внаслідок поглиблення
тенденції до концентрації й монополізації виробництва і капіталу з
метою забезпечення найвищої ефективності, зменшення витрат і ри­
зикованості. В такій економіці відсутні внутрішні механізми, здатні
подолати цю негативну тенденцію.

2. Неповна зайнятість (безробіття). Ця проблема не знаходить ви­
рішення в ринковій системі через суперечливе співвідношення мак­
симального працевлаштування з максимальною ефективністю ви­
робництва; навіть концепція природного рівня безробіття не є дос­
татнім поясненням існування значних обсягів вимушеного безробіт­
тя у країнах з розвиненим ринковим механізмом господарювання.

3. Циклічний розвиток виробництва. Економічний цикл ґрунту­
ється на об'єктивних передумовах і виконує роль "джерела" неста­
більності, яка спричиняє економічні спади, кризи, негативні соціаль­
но-економічні наслідки, заважає підтримувати й подовжувати фази
пожвавлення і піднесення.

4. Незабезпечення ринком надання товарів і послуг, виробництво
яких є економічно невигідним, споживання — доступним усім без
винятку, а ціноутворення — неринковим (наприклад, підтримання
обороноздатності, створення єдиної енергетичної мережі, єдиної
транспортної системи, утримання соціально-культурних закладів
тощо).

5. "Зовнішні ефекти", або екстерналії. Ринкова економіка не
впливає у виробничій діяльності на третіх осіб, які не є виробниками
або споживачами певного товару, а тому не запобігає забрудненню
навколишнього середовища, вичерпанню невідтворюваних ресурсів,
порушенню еколого-економічної рівноваги. Разом з тим інколи ви­
никають позитивні "зовнішні ефекти", вияви яких потрібно розвива­
ти і стимулювати. Економічний суб'єкт, який породжує негативні


екстерналії, завдає шкоди іншим, перекладаючи на них значну час­тину витрат щодо усунення "зовнішніх ефектів". Суб'єкт ринку, що створює позитивні екстерналії, частково забезпечує власними витра­тами реалізацію інтересів інших ринкових агентів, але не отримує за це адекватної винагороди у формі прибутку.

6. Соціальна вразливість ринкової економіки, що виявляється у
неспроможності вирішувати питання справедливості та рівності, ад­
же ринковий розподіл засновано на принципах отримання доходів
від виробничої діяльності і власності, що призводить до значної ди­
ференціації доходів, соціальної несправедливості і незахищеності.
Дилема ефективності та справедливості — одна з найскладніших
проблем ринку, невирішення якої загрожує серйозними соціальними
конфліктами.

7. Неспроможність формувати економічну стратегію, яка базува­
лася б не на поточній інформації про стан товарних ринків, а на еко­
номічних прогнозах і передбаченнях майбутнього економічного
розвитку з урахуванням новітніх технологічних та інформаційних
досягнень НТР.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.