Місце й особливості аграрних відносин в економічній системі

Сільське господарство як галузь розвивається в тісному зв'язку з іншими галузями народногосподарського комплексу. Аграрні відно­сини є складовою загальної системи економічних відносин суспільс­тва. Найчіткіше цей зв'язок виявляється у процесах агропромисло­вої інтеграції. У сучасній світовій економіці сформувалися групи га­лузей, які технологічно, економічно, організаційно тяжіють до сіль­ського господарства. Процес їх зближення отримав назву агропро-

мислової інтеграції. Врезультаті агропромислової інтеграції форму­ється господарська структура — агропромисловий комплекс (АПК).Організаційною формою АПК є агробізнес,тобто великі багатопро-фільні агропромислові підприємства, які охоплюють повний комп­лекс діяльності з вирощування, переробки й подекуди реалізації сіль­ськогосподарської продукції.

Відтворення в аграрній сфері зумовлене специфікою сільськогос­подарського виробництва, що здійснюється в єдності з природними процесами розвитку живих організмів. Природні процеси тут діють стихійно і часто не піддаються свідомій дії людини. Це виявляється в сезонному характері аграрного виробництва, що породжує складні проблеми відтворення робочої сили, зайнятості працівників, забез­печення необхідного рівня оплати праці і доходів сільських праців­ників.

Природні умови сільського господарства зумовлюють і неоднако­ву продуктивність праці в різних природно-кліматичних зонах. Знач­на диференціація умов господарювання за зонами країни, вплив при­родно-кліматичних чинників приводять до багатоваріантності вирі­шення різних господарських питань. Із специфікою сільськогоспо­дарського виробництва пов'язаний і неоднаковий рівень доходів, одержуваних з одиниці земельної площі. Розмаїття природних умов потребує вживання диференційованих заходів, що створює базу існу­вання рентних відносин. Процес відтворення в сільському господарс­тві тісно пов'язаний з землею, а темпи розвитку виробництва знач­ною мірою визначаються економічною родючістю земельних угідь.

Звичайно, збільшити виробництво сільськогосподарської про­дукції можна й за допомогою розширення посівної площі, але мож­ливості ці незначні. Більш того, високий рівень розвитку сільського господарства дає змогу включити в сільськогосподарський оборот усі придатні для обробки землі, що зменшує можливості екстенсив­ного розвитку. Отже, тільки у разі підвищення економічної родю­чості, посилення інтенсифікації можна досягти приросту сільсько­господарської продукції. Тісний зв'язок сільського господарства з використанням землі визначає ще одну особливість відтворення: ін­тенсифікація сільського господарства здійснюється за зменшення маси живої праці. Це закономірний процес, викликаний підвищен­ням рівня механізації сільського господарства, що дає можливість зменшити потреби у трудових ресурсах.

Однією з найважливіших особливостей відтворення в сільському господарстві є те, що технічні засоби праці для цієї галузі створю­ються в промисловості. Тому збільшення виробництва сільськогос­подарських продуктів завжди потребує розвитку тих галузей про­мисловості, які виробляють техніку для села. Можливості інтенсифі­кації аграрного господарства значною мірою залежать від галузей, які постачають йому техніку і які переробляють сільськогосподар­ську продукцію.

Оскільки в сільському господарстві результати виробництва ко­ливаються за роками залежно від погодних умов, для забезпечення ритмічності відтворення набагато більшого значення, ніж в інших галузях, має створення резервів. В аграрному секторі потрібні стра­хові фонди достатніх розмірів на випадок непередбачених природ­них умов. Специфічним є формування структури основних виробни­чих фондів, до складу яких включають не тільки засоби праці, а й землю, худобу, багаторічні насадження. До оборотних фондів нале­жать корми, насіння, молодняк на відгодівлі.

Поиск по сайту: