У ХІХ ст. в економічній науці з'явилась і в ХХ ст. розвинулась теорія досконалої і недосконалої конкуренції, яка згодом посіла основне місце. Її автори Ф. Еджуорт, А. Курно, Дж. Робінсон, Е. Чембер-лін та інші вчені вважають, що ринок називається конкурентним, якщо кількість фірм, які продають однорідний продукт, така велика і частка конкретної фірми на ринку така мала, що жодна фірма само-
стійно не може істотно вплинути на ціну товару у разі зміни обсягів продажів. Ціна є параметром для конкуруючих продавців, визначається ринковими силами і не може свідомо контролюватися фірмою. З цієї точки зору акцент зміщується із самої боротьби фірм одна з одною на аналіз структури ринку, тих умов, які домінують на ньому.
Центральною проблемою стає не суперництво фірм у визначенні ціни, а встановлення факту принципової можливості (або неможливості) впливу фірми на загальний рівень цін на ринку. Якщо такий вплив неможливий, то мова йде про ринок досконалої конкуренції, в іншому разі — про один з різновидів ринку недосконалої конкуренції.
Розглянемо докладніше характерні ознаки досконалої і недосконалої конкуренції (табл. 7).
Досконала або чиста конкуренція — це ситуація на ринку, де представлено велику кількість продавців і покупців ідентичного (стандартизованого) товарного продукту, тобто практично однорідного продукту з однаковими споживчими властивостями. Таким стандартизованим товарним продуктом можуть бути, наприклад, цукор, пшениця певного сорту, акції фірми, цемент певної марки. Особливість досконалої конкуренції полягає в тому, що окремий продавець не може встановлювати ціну, яка перевищує ринкову, оскільки покупці можуть придбати необхідну кількість товару в інших продавців за ринковою ціною.
Характерні ознаки досконалої конкуренції:
• велика кількість незалежних учасників обміну — продавців і по купців;
• стандартизований (однорідний) тип продукту, це означає, що про дукт одного виробника ідентичний продукту іншого виробника;
• мобільні ресурси, тобто вільне входження у галузь виробництва і можливість такого самого вільного виходу з неї. Початок вироб ництва продукту і кінець (вихід з виробництва) не завжди поміт ний, особливо якщо йдеться про сільськогосподарську продук цію, оскільки пшениця, ячмінь і соя — це різні ринки. Фермер мо же зайнятися вирощуванням пшениці або використати ресурси для вирощування сої, хоча земля фізично не змінюється, її вико ристання відповідає розумінню входження і виходу з ринку. Мо ва йде про умови ринку, а не про фізичні засоби виробництва;
• наявність повної інформації в учасників обміну. Покупці повинні мати відомості про існуючих продавців, ціни їх продукції, інші умови реалізації. Якщо хтось із них підвищить ціну на свою про дукцію, то втратить покупців.
Таблиця 7
Типи ринкових структур
Характерна ознака
Вид конкуренції
Досконала (чиста)
Недосконала
вільна
чиста монополія
олігопо.пістична
монополістична
Кількість фірм
Дуже велика (незалежні фірми не контролюють ринок)
Одна
Кілька
Багато
Тип продукту
Стандартизований (однорідний)
Унікальний, відсутні близькі замінники
І — стандартизований; II — диференційований
Диференційований
Контроль над ціною
Відсутній, ціни визначаються ринком
Значний
Обмежений у разі взаємної залежності Значний за таємної змови
Незначний, виробник має можливість впливати на ціну
Умови входження в галузь
Дуже легкі, без перешкод
Блоковані
Наявність істотних перешкод
Порівняно легкі
Нецінова конкуренція
Відсутня
Реклама зв'язків з громадськими організаціями
Типова, особливо у разі диференціації продукту
Особливу увагу приділено рекламі, торговим маркам
Сфера застосування
Сільське господарство, фондова біржа, ринок валюти
Підприємства зв'язку, підприємства загального користування та ін.
Виробництво сталі, автомобілів, сільськосподарського інвентарю, побутових електроприладів та ін.
Недосконала конкуренція існує тоді, коли лише кілька великих фірм виробляють основну масу певного товару і мають можливість впливати на встановлення ціни. Вона виявляється у формі монополії і монопсонії. Монополія — це виключне право на виробництво, торгівлю тощо, яке належить одній особі, групі осіб або державі. Вона виникає, коли окремий виробник займає домінуюче становище і контролює ринок певного товару. Монополія впливає на ціну за допомогою зміни обсягів виробництва та величини закупівель. Моно-псонія — це домінуюче становище споживача на ринку. Монополія і монопсонія — це крайні випадки недосконалої конкуренції. Основними типами недосконалої конкуренції є монополістична й олігопо-лістична конкуренція.
Монополістична конкуренція — це ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Прикладами такої конкуренції можуть бути такі: "журнал для ділової жінки", "свіжий хліб", "широкий вибір косметики". Кожна фірма володіє часткою ринку (відносно невеликою), тому вона має дуже обмежений контроль над ринковою ціною. Однією з основних ознак монополістичної конкуренції є диференціація продукту. Увійти в галузь з монополістичною конкуренцією відносно легко. Але порівняно з чистою конкуренцією можуть бути певні фінансові бар'єри, зумовлені потребою виробити і запропонувати товар, що відрізняється від товару конкурентів, і зобов'язанням рекламувати цей товар. Уже існуючі фірми можуть володіти патентами на свою продукцію та авторськими правами на фабричні клейма і торгові знаки, що ускладнює копіювання таких товарів. Відносна легкість входження в галузь приводить до появи конкурентів з боку нових фірм.
Якщо відносно невелика кількість фірм панує на ринках товарів і послуг — це олігополістична конкуренція. Олігополії можуть бути однорідними або диференційованими, тобто можуть виробляти стандартизовані або диференційовані продукти. Численні непродовольчі товари, які виготовляються в умовах олігополістичної конкуренції, — сталь, цинк, мідь, алюміній, свинець, цегла, технічний спирт та інші є стандартизованими продуктами. Особливістю олігополістичної конкуренції є взаємозалежність рішень фірм про зміну цін або обсягів виробництва. Жодне з цих рішень не може бути прийняте без урахування й оцінки можливих відповідних дій з боку конкурентів. Тобто фірми, які перебувають в умовах олігополістичної конкурен-
ції, є взаємозалежними, поведінка будь-якої з них впливає і сама зазнає впливу з боку конкурентів.
Аналіз основних видів конкурентної боротьби свідчить, що нею охоплені всі суб'єкти виробництва й обігу. Конкуренція є важливою рушійною силою ринкової економіки. Вона змушує підприємців постійно шукати шляхи для зниження витрат виробництва, застосовувати новітні технології, підвищувати кваліфікацію працівників, впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, що прискорює розвиток продуктивних сил.
Контрольні питання
1. Розгляньте економічні основи ринкового механізму.
2. Розкрийте відмінність попиту і величини попиту, потреби і по питу.
3. Які елементи є економічною основою формування величини по питу?
4. Які чинники впливають на зміну величини попиту?
5. У чому полягає принцип спадної граничної корисності будь-яко го блага?
6. Як впливають на величину попиту взаємодоповняльні товари?
7. Назвіть види попиту.
8. Охарактеризуйте основні види еластичності попиту.
9. Чому дорівнює коефіцієнт еластичності попиту?
10. Яка основна відмінність пропозиції та величини пропозиції?
11. Що таке надлишок виробника і споживчий надлишок?
12. Що є економічною основою конкуренції?
13. Які функції виконує конкуренція?
14. Наведіть ринкову класифікацію видів конкуренції.
15. Які характерні ознаки досконалої та недосконалої конкуренції?
16. Поясніть основну відмінність монополістичної та олігополістич- ної конкуренції.