В основі пропозиції лежить виробництво товарів, створення послуг зусиллями виробників. Тому крім споживача важливим суб'єктом ринку є створювач благ і послуг — виробник. Виробниками виступають усі юридичні особи, які мають статус підприємця незалежно від розміру підприємства, його форми власності, характеру організації праці і виробництва, результатів його творчої діяльності. Всі ці юридичні особи від найменшої майстерні з одним робітником до найбільших багатогалузевих національних і транснаціональних корпорацій з сотнями тисяч працюючих утворюють єдиний суб'єкт ринку — виробника.
Виробник, створюючи блага і послуги, формує пропозицію товарів на ринку. Пропозиція— це можливість і спроможність виробників (продавців) надавати товари для продажу на ринку. Виробники формують пропозицію товарів насамперед на основі попиту на них. Чому на ринку є всі необхідні товари від океанських пароплавів до канцелярських скріпок? Хто або що управляє випуском цих товарів? Це робить ринок. Виробники пропонують ті товари і послуги, на які є попит на ринку. Виробник як суб'єкт ринкової економіки ніколи не створюватиме товар, який не потрібен ринку і не має попиту, тому що це призведе до безповоротних витрат капіталу, праці і природних ресурсів. Як виробник передбачає попит на товари і величину цього попиту? Через ціну, на основі ціни. Виробляючи блага і послуги, формуючи пропозицію товарів на ринку, виробник орієнтується на ціни товарів. Отже, пропозиція товарів і попит на них найтісніше пов'язані з цінами товарів і тарифами на послуги.
Зв'язок між ціною товару та його пропозицією пояснює закон пропозиції. Що вища ціна товару, то вища його пропозиція, бо виробникам вигідніше виробляти і продавати товари за високою ціною. Що нижча ціна товару, то меншою буде і його пропозиція, оскільки виробникам стає менш вигідно виробляти і продавати товар за низькою ціною. Отже, залежність між ціною товару і його
Ціна P, гр. од.
100 -
—уГ
Ні
80 -
уґ
уг
60 -
40 -
уГ
уг
20 -
1------- і---- 1---
-------- 1------ І- -*►
10 Величина пропозиції Q, млрд л
Рис. 13. Крива пропозиції
пропозицією — пряма. У цій залежності і полягає дія закону пропозиції: по мірі підвищення ціни товару його пропозиція зростає, а по мірі зниження ціни — пропозиція скорочується, якщо існує сталий попит на цей товар.
Потрібно розрізняти пропозицію товарів і величину пропозиції. Пропозиція товарів — це фізичний обсяг вироблених товарів і послуг, це природна категорія, яка виражає виробничі можливості виробників. Величина пропозиції— це пропозиція, оплачена платоспроможним попитом, це сукупність благ і послуг, куплених на ринку споживачем. В основі величини пропозиції також лежать ціна товару і купівельна спроможність (бюджет) споживачів.
Залежність величини пропозиції від коливання ціни товару можна зобразити графічно у вигляді кривої пропозиції.Для побудови кривої пропозиції використаємо ті самі умови ринку бензину, на основі яких будували криву попиту, вважаючи, що всі інші змінні, крім ціни, не змінюються.
Ціна 1 л бензину коливається від 20 до 100 гр. од., ці величини ми відкладаємо на осі ординат. Величина пропозиції бензину коливається від 2 до 10 млрд л залежно від ціни на цей товар. За найнижчою ціною 1 л бензину 20 гр. од. виробники постачають на ринок його мінімальну кількість — 2 млрд л, бо їм невигідно продавати його за низькою ціною. Позначимо це на графіку (рис. 13) точкою D. За найвищою ціною 1 л бензину 100 гр. од. виробники пропонуватимуть максимум бензину — 10 млрд л (точка Е). З'єднавши точки D і Е,
отримаємо криву пропозиції бензину DE. Величина пропозиції товару прямо залежить від його ціни. Під впливом цінового чинника, тобто зміни ціни на бензин, відбувається зміна величини пропозиції вздовж кривої пропозиції: якщо ціна 1 л бензину 60 гр. од., то величина пропозиції становитиме 6 млрд л (точка С), відповідно якщо 100 гр. од., то досягне 10 млрд л (точка Е). Крива пропозиції демонструє дію закону пропозиції на основі прямої залежності ціни товару від величини його пропозиції і має позитивний нахил. Крива пропозиції показує, за якою найнижчою ціною виробники готові продати свій товар. У цьому прикладі вони ладні це зробити в обмеженій кількості при ціні 1 л бензину 20 гр. од. Утворюється різниця 60 - 20 = 40 гр. од., яка становить надлишок виробника. Надлишок виробника — це різниця між тим, що виробники отримують за одиницю товару, і тим мінімумом ціни, за якою вони готові продати товар. Цей надлишок є стимулом ринкової діяльності виробників, стимулом формування пропозиції товару.