Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 5 страница



Наявність схожих рис винаходів, корисних моделей та промисло­вих зразків послужила підставою їх спільного правового регулювання. Об'єкти патентного права регламентуються главою 39 ЦК України, законами України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.1993 р. (у редакції від 01.06.2000 р.)1 та «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.1993 р.2

Винахід та корисна модель — це результат інтелектуальної діяль­ності людини в будь-якій сфері технології, а промисловий зразок — у галузі художнього конструювання.

1 Про охорону прав на винаходи та корисні моделі [Текст] : Закон України від
15 груд. 1993 р. в ред. Закону від 1 черв. 2000 р. // Відом. Верхов. Ради України. -
2000.-№37.-Ст. 307.

2 Про охорону прав на промислові зразки [Текст]: Закон України від 15 груд. 1993 р.
// Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 7. - Ст. 34.


Кожна держава встановлює критерії для визнання результату твор­чої діяльності саме об'єктом патентного права. Так, в Україні правова охорона надається винаходу, корисній моделі та промисловому зразку, які не суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідають умовам патентоздатності.

Умови патентоздатності — це ті вимоги, що висуваються зако­нодавством до результатів творчої діяльності для кваліфікації їх як об'єктів патентного права: новизна, винахідницький рівень і промис­лова придатність — у тому чи іншому їх поєднанні. Саме через їх перелік у більшості країн світу дається поняття винаходу, корисної моделі та промислового зразка.

Винахід — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що є новим, має винахідницький рівень і є про­мислово придатним.

Корисна модель — це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології, що є новим і промислово придатним. Таким чином, законодавство України висуває менше вимог до корисної моделі у порівнянні з винаходом. Що стосується світової практики, то існує різний підхід до правової охорони корисних моделей: у одних країнах вони взагалі не підлягають правовій охороні, в інших — на­лежать до винаходів чи розглядаються як малі винаходи.

Промисловий зразок — результат творчої діяльності людини у га­лузі художнього конструювання, якщо він є новим. Закріплення лише одного критерію на відміну від вищезазначених об'єктів можна по­яснити особливістю самого об'єкта — правовій охороні підлягає зов­нішній вигляд промислового виробу.

Новизна об'єкта встановлюється на певний момент — на дату по­дачі заявки або, якщо заявлено пріоритет, дату пріоритету. Таким чи­ном, відомості, що стали загальнодоступними після цієї дати, не мо­жуть враховуватися при оцінці новизни.

Заявник може скористатися пріоритетом, тобто першістю у по­данні заявки. Пріоритет об'єкта може бути встановлений: за датою надходження до Державного департаменту інтелектуальної власності (далі — Держдепартамент, Установа) заявки, що містить заяву про видачу патенту, опис, формулу винаходу і креслення, якщо в описі маються посилання на них; за більш ранньою датою — протягом 12 місяців від дати подачі попередньої заявки до Держдепартаменту чи відповідного органу держави — учасника Паризької конвенції по охо­роні промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлений


Розділ VI. Право інтелектуальної власності


Глава 27. Патентне право


 


пріоритет. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній за­явці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі поперед­ньої заявки були точно вказані ці ознаки.

Винахід і корисна модель визнаються новими, якщо вони не є час­тиною рівня техніки, який включає: всі відомості, що стали загально­доступними у світі, а також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його сут­тєвих ознак не стала загальнодоступною у світі і не зазначена у раніше одержаних Держдепартаментом заявках, за винятком тих, що на зазна­чену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскар­ження таких рішень.

Загальнодоступними є відомості, які містяться в джерелах інфор­мації, з якими може ознайомитися невизначене коло осіб. При цьому не має значення, чи знайомився хтось фактично зі змістом цих відо­мостей, достатньо лише потенційної можливості для цього.

Слід мати на увазі, що об'єкти, які є частиною рівня техніки, для визначення новизни результату творчої діяльності повинні враховува­тися лише окремо. Відповідно перешкоджають визнанню об'єкта ви­находом чи корисною моделлю лише ті відомості, які знаходяться в одному джерелі інформації про рівень техніки і в яких повністю роз­кривається його зміст. Тобто не можна збирати об'єкт по елементах із різних джерел інформації. Повним є таке розкриття, на базі якого спе­ціаліст у цій галузі зможе його практично реалізувати.

За загальним правилом розголошення суті об'єкта до моменту по­дання заявки на видачу патенту є підставою для відмови у правовій охороні і його вільного використання будь-якою особою. Ураховуючи такі наслідки, законодавець надає пільгу по новизні. Суть її полягає у тому, що на визнання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка патентоздатними не впливає розкриття інформації про них ви­нахідником (автором) або особою, яка одержала від винахідника (авто­ра) прямо чи опосередковано таку інформацію, стосовно винаходу чи корисної моделі — протягом 12 місяців, а стосовно промислового зразка — 6 місяців до дати подання заявки або, якщо заявлено пріори­тет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, зацікавлену у застосуван­ні цієї пільги. 582


Усі країни, залежно від того, в яких межах наявні відомості поро­чать новизну, поділяються на:

1) країни зі світовою (абсолютною світовою) новизною — на ви­знання об'єкта новим впливає розкриття його суті будь-яким способом на території цієї країни або за її межами;

2) країни з обмеженою світовою новизною — встановлюють ви­моги як і при абсолютній світовій новизні за винятком того, що від­крите застосування враховується при визнанні новизни лише тоді, коли воно мало місце на території країни патентування;

3) країни з місцевою (локальною, національною) новизною — враховують лише ті факти розкриття інформації, які мали місце на території їх країни.

Вимогу абсолютної світової новизни закріплює більшість країн світу, в тому числі як загальне правило і Україна.

Винахідницький рівень свідчить про творчий характер і є якісною оцінкою винаходу. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фа­хівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. На відміну від визначення рівня техніки, для з'ясування критерію наяв­ності новизни, при оцінці винахідницького рівня зміст заявок до уваги не береться. Неочевидним вважається винахід, який вирішує завдання, яке не могли вирішити спеціалісти відомими шляхами.

Промислова придатність. Винахід чи корисна модель визнаються промислово придатними, якщо вони можуть бути використані в будь-якій сфері діяльності — промисловості, торгівлі, сільському господар­стві тощо.

Об'єктом винаходу чи корисної моделі може бути продукт (при­стрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», конкрети­зуючи поняття продукту як об'єкта винаходу, називає штам мікроор­ганізму та культуру клітин рослини і тварини, а також передбачає як об'єкт винаходу нове застосування відомого продукту чи процесу.

При визначенні об'єкта слід мати на увазі такі визначення. Про­дукт — це будь-який штучно створений предмет. Пристрій — це система розташованих у просторі елементів, що певним чином взаємо­діють один з одним. Речовина — штучно створене матеріальне утво­рення, що є сукупністю взаємозалежних елементів. Штам мікроорга­нізмів — це чиста культура мікроорганізмів, виділена з природних місць мешкання, якими може бути навколишнє середовище (грунт, вода і т. ін.), а також з організму тварини чи людини. Процес (спосіб)


Розділ VI. Право інтелектуальної власності


Глава 27. Патентне право


 


сукупність прийомів, виконаних у визначеній послідовності чи з до­триманням визначених правил.

Законодавець прирівняв коло об'єктів винаходу і корисної моделі.

Не можуть бути визнані винаходом чи корисною моделлю, оскіль­ки вони охороняються іншими нормами права інтелектуальної влас­ності, такі об'єкти технології: сорти рослин і породи тварин, біологіч­ні в своїй основі процеси відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів, топографії інтеграль­них мікросхем, результати художнього конструювання.

Об 'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи роз­фарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд про­мислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергоно­мічних потреб. Не можуть отримати правову охорону як промислові зразки об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промис­лові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди, друкована продукція як така, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Отже, наприклад, в автомобілі застосовується велика кількість ви­находів і корисних моделей, а зовнішній вигляд автомобіля і окремих його складових — це промислові зразки.

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі та сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представ­лених на зображенні виробу.

Патентна формула є коротким викладом технічної сутності вина­ходу чи корисної моделі і встановлює межі патентної монополії. У сві­ті залежно від системи викладу змісту розрізняють німецьку, амери­канську та англійську патентні формули. Як правило, висувається вимога дотримання чітко визначеної формули при подачі заявки, однак деякі країни дозволяють заявнику самостійно вибирати один із зазна­чених видів формули.

Німецьку патентну формулу вважають логічною, оскільки її осо­бливість полягає в тому, що відомі ознаки, які описують найближчий прототип винаходу, розташовані в обмежувальній частині, а нові — в розрізняльній.

Американська патентна формула будується без виділення нових ознак в окрему частину. Вона складається з великої кількості пунктів, які є незалежними. Пояснюється це тим, що кожен пункт такої форму­ли починається з повтору тих ознак, які уже були викладені в поперед­ніх пунктах, до яких додається один або кілька нових елементів. При


такій побудові визнання недійсним будь-якого пункту не тягне недійс­ності інших пунктів, а використання ознак, викладених у будь-якому пункті формули, є порушенням прав патентовласника.

Англійська патентна формула є симбіозом попередніх двох. Як і в німецькій, перший пункт є основним і найбільш широким за змістом. За ним установлюється обсяг правової охорони, а інші пункти — за­лежними. Однак, як і в американській формулі, нові ознаки не виді­ляються в розрізняльну частину, а перераховуються поряд із відомими у зручній послідовності.

Законодавець України як загальне правило передбачає німецьку патентну формулу. Відповідно до п. 7.3.1 Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 р. № 22і, пункт фор­мули винаходу (корисної моделі) складається, як правило, з обмежу­вальної частини, яка включає ознаки винаходу, які збігаються з озна­ками найближчого аналога, у тому числі родове поняття, що характе­ризує призначення об'єкта, та відмітної частини, яка включає ознаки, що відрізняють винахід від найближчого аналога. Обмежувальна й від­мітна частини пункту формули відокремлюються одна від одної ви­разом «який (яка, яке) відрізняється тим, що...». Однак без поділу на обмежувальну й відмітну частини, зокрема, складають формулу вина­ходу, яка характеризує: індивідуальну сполуку; штам мікроорганізму, культуру клітин рослин і тварин; застосування раніше відомого про­дукту чи способу за новим призначенням; винахід, що не має аналогів. До того ж нормативно-правові акти України передбачають, що тлума­чення формули повинне здійснюватися в межах опису винаходу чи корисної моделі та відповідних креслень, а ознак промислового зраз­ка — у межах його опису. Слід враховувати, що дія охоронного доку­мента, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо отриманий цим способом.

-_ § 2. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки

Патентовласниками на винаходи, корисні моделі та промислові зразки є: 1) винахідники стосовно винаходів і корисних моделей та

' Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель [Текст] : затв. наказом М-ва освіти і науки України 22 січ. 2001 р. № 22 // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 9. - Ст. 386.


Розділ VI. Право інтелектуальної власності


Глава 27. Патентне право


 


автори промислових зразків; 2) роботодавці — стосовно службових об'єктів; 3) правонаступники — особи, яким винахідники, автори про­мислових зразків чи роботодавці передали свої майнові права; 4) спад­коємці патентовласників.

Первинним суб'єктом є винахідник та автор промислового зразка, тобто фізичні особи, творчою діяльністю яких створено об'єкт інте­лектуальної власності. Саме вони за загальним правилом мають право на одержання патенту, якщо інше не передбачено законодавством. Слід враховувати, що якщо особа не внесла особистого творчого внеску у створення винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, а на­дала тільки технічну, організаційну чи матеріальну допомогу при його створенні і оформленні заявки, у неї не виникає право на одержання охоронного документа. При спільному створенні об'єкта кількома осо­бами вони мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не передбачено домовленістю між ними.

При видачі охоронних документів в Україні застосовується принцип першого заявника. Суть його полягає у тому, що законодавець не ста­вить за мету з'ясовувати, яка особа дійсно першою досягла такого результату, а наділяє правами і захищає ту особу, яка перша вчинила дії стосовно установленого повідомлення про досягнення, тобто роз­крила суспільству невідомі раніше знання.

Таким чином, у випадку паралельного винахідництва, коли дві чи більше особи незалежно одна від одної створили об'єкт, який може бути визнано винаходом, корисною моделлю чи промисловим зразком, право на одержання охоронного документа належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Держдепартаменту або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказа­на заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято рішення про відмову у видачі патенту.

Якщо об'єкт інтелектуальної власності створено працівником, най­нятим за трудовим договором (контрактом), то виникає дилема стосов­но розподілу прав між цією особою та її роботодавцем. У світі вона вирішується не однозначно: в одних країнах перевага надається пра­цівникові, в інших — роботодавцеві. Досить важливо знайти баланс інтересів зазначених осіб, оскільки лише у цьому випадку вони будуть зацікавлені у створенні результатів творчої діяльності. У статті 429 ЦК України закріплюється, що зазначене право на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належить працівникові і роботодавцеві спільно, якщо інше не встановлено договором. Проте


раніш прийняті закони «Про охорону прав на винаходи і корисні мо­делі» (ст. 9) та «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 8) вста­новлюють, що право на одержання патенту на службовий винахід, корисну модель та промисловий зразок має роботодавець, тобто особа, яка найняла працівника за трудовим договором (контрактом)'. Така невідповідність підлягає усуненню внесенням змін до зазначених за­конів або застосуванням відомого правила про те, що пізніше прийня­тий закон відміняє попередній у тій частині, в якій він містить супе­речності. Однак видається, що компромісний варіант ЦК не є виваже­ним, оскільки замість усунення проблем його реалізація на практиці породить суперечки. Ідеальним є варіант, коли права на об'єкт має лише один суб'єкт. У цьому випадку не буде потреби досягнення згоди стосовно розпоряджання правами на об'єкт інтелектуальної власності між працівником і роботодавцем, інтереси яких далеко не завжди збі­гаються, особливо у разі припинення трудових правовідносин. Саме тому, як свідчить світовий досвід, законодавці зарубіжних країн на­магаються наділяти правом на одержання охоронного документа одну із зазначених осіб, надаючи певні права іншій особі. Наприклад, вина­хіднику належить право на отримання охоронного документа, а робо­тодавцю — невиключна ліцензія на цей об'єкт.

1 Закони України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та «Про охо­рону прав на промислові зразки» передбачають порядок взаємовідносин працівника і роботодавця у випадку створення об"єкта інтелектуальної власності. Винахідник чи автор промислового зразка повинен подати роботодавцю письмове повідомлення про створений винахід, корисну модель чи промисловий зразок з описом та матеріалами, що розкривають суть об'єкта досить ясно і повно.

У свою чергу, роботодавцю надано чотири місяці, протягом яких він може прий­няти певне рішення стосовно винаходу чи корисної моделі: 1) подати заявку на одер­жання патенту; 2) передати право на його одержання іншій особі; 3) прийняти рішення про збереження службового винаходу чи корисної моделі як конфіденційної інформації; 4) не вчиняти ні однієї із перерахованих вище дій. Коли мова йде про промисловий зразок, то варіантів поведінки у роботодавця значно менше: із активних дій йому на­дано лише право подачі заявки на одержання патенту. Якщо роботодавець скористається наданим йому правом, то у цей же строк він повинен укласти з винахідником письмо­вий договір щодо розміру та умови виплати йому винагороди відповідно до економічної цінності об'єкта та іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

Якщо роботодавець не виконає зазначених вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий об'єкт переходить до винахідника (автора) або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії на винахід чи корисну модель. Такі ж наслідки настають і у випадку невикористання протягом чотирьох років службового об'єкта як конфіденційної інформації.


Розділ VI. Право інтелектуальної власності


Глава 27. Патентне право


 


З урахуванням того, що норма про розподіл прав стосовно службо­вого об'єкта інтелектуальної власності є диспозитивною (тобто засто­совується у випадках, коли сторони інакше не вирішили це питання в договорі), учасники правовідносин можуть усунути можливі супере­чності, передбачивши той механізм розподілу прав на створений резуль­тат творчої діяльності, який би повністю відповідав їх інтересам.

Нелегким виявилося і питання визначення кола об'єктів, стосов­но яких роботодавець має певні права. Ними є не лише винаходи, корисні моделі і промислові зразки, створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця. У цьому контексті під службовими обов'язками розуміють зафіксовані в трудових до­говорах (контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки працівника, що передбачають виконання робіт, а під до­рученням роботодавця — видане працівникові у письмовій формі завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльнос­ті роботодавця, якщо реалізація цих функціональних обов'язків і завдань може привести до створення винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. Поняття службового об'єкта, що використо­вується в законодавстві України, розширює його зміст стосовно винаходів та корисних моделей. Так, для визнання винаходу чи корисної моделі службовими зовсім не обов'язково, щоб вони були створені у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручен­ня роботодавця, достатньо лише факту використання працівником досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання ро­ботодавця.

■__ § 3. Охоронні документи на винаходи,

корисні моделі та промислові зразки

Як уже зазначалося, патент є основним охоронним документом на винаходи, корисні моделі та промислові зразки, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід, корисну модель чи промисло­вий зразок. Саме він підтверджує визнання державою результату твор­чої діяльності об'єктом патентного права. Законодавець України перед­бачає такі його різновиди: патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент на секретний 588


винахід, деклараційний патент на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель.

Патент на винахід видається за результатами кваліфікаційної екс­пертизи заявки на винахід. Деклараційний патент на корисну модель видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель. Патент на секретний винахід видається на винахід, відне­сений до державної таємниці. Деклараційний патент на секретну корисну модель видається на корисну модель, віднесену до державної таємниці.

Особливість правової охорони об'єктів інтелектуальної власнос­ті полягає в тому, що майнові права на них обмежені в часі, оскіль­ки існують упродовж строку чинності охоронного документа. Стат­тею 465 ЦК та спеціальними законами України передбачається, що строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власнос­ті на винахід спливає через двадцять років, що відліковуються від дати подання заявки до Держдепартаменту. Цей строк може бути подовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, ви­користання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Зокрема, строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лі­карський засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, використання якого потребує дозволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього па­тенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. За подання клопотання сплачується збір. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років, а на промисловий зразок — через п'ятнадцять років від дати подання заявки в установленому законом порядку. Строк дії патенту на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від строку дії охорони винаходу (корисної моделі).

Усі охоронні документи підлягають обов'язковому внесенню до відповідного реєстру: Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на винаходи, Державного реєстру деклараційних патентів України на корисні моделі, Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи, Державно­го реєстру деклараційних патентів України на секретні корисні моделі.


Розділ VI. Право інтелектуальної власності


Глава 27. Патентне право


 


шш—шшшшшш § 4. Права та обов'язки, що випливають із патенту. Обмеження прав патентовласника

Права, що випливають із патенту,діють від дати публікації відо­мостей про його видачу, а права, що випливають із патенту (деклара­ційного патенту) на секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну модель, — від дати внесення інформації про нього до відповідного Реєстру.

Особистим немайновим правом винахідника та автора промисло­вого зразка є право авторства, яке є невід'ємним і охороняється без­строково. Винахідник також має право на присвоєння свого імені створеному ним винаходу чи корисній моделі.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок, відповідно до ст. 464 ЦК, є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) ви­ключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешко­джати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, про­мислового зразка, у тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну мо­дель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом. Патент надає його власнику виключне право використовувати винахід, корисну модель чи промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Взаємовідносини при вико­ристанні об'єкта, патент на який належить кільком особам, визнача­ються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати його за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл на використання та передавати право влас­ності на об'єкт іншій особі без згоди інших власників патенту.

Зокрема, відповідно до ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» використанням винаходу чи корисної моделі визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатен­тованого об'єкта, застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продук­ту в зазначених цілях; а також застосування процесу, що охороняється 590


патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу чи корисної моделі, якщо при цьому вико­ристано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули, або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визна­ється застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй. Будь-який продукт, процес виготовлення якого охороняється патентом, за відсутністю доказів протилежного вважається виготовленим із за­стосуванням цього процесу за умови виконання принаймні однієї з двох вимог: продукт, виготовлений із застосуванням процесу, що охороня­ється патентом, є новим; існують підстави вважати, що зазначений продукт виготовлено із застосуванням даного процесу і власник патен­ту не в змозі шляхом прийнятих зусиль визначити процес, що засто­совувався при виготовленні цього продукту. У такому разі обов'язок доведення того, що процес виготовлення продукту, ідентичного тому, що виготовляється із застосуванням процесу, який охороняється па­тентом, відрізняється від останнього, покладається на особу, щодо якої є достатні підстави вважати, що вона порушує права власника патенту. Власник патенту може використовувати попереджувальне маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентова­ного промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Виключні права власника патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну мо­дель обмежуються Законом України «Про державну таємницю» і від­повідними рішеннями Державного експерта.

Охоронний документ надає його власнику виключне право заборо­няти іншим особам використовувати винахід, корисну модель чи про­мисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається, згідно із законодавством, порушенням прав, що надаються патентом.

Власник патенту може розпорядитися належними йому правами шляхом передачі на підставі договору майнових прав на винахід, ко-


Розділ VI. Право інтелектуальної власності


Глава 27. Патентне право


 


рисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає його правонаступником, або видати дозвіл на використання запатентовано­го об'єкта на підставі ліцензійного договору, а щодо секретного вина­ходу (корисної моделі) — тільки за погодженням із Державним екс­пертом.

Власник патенту, крім патенту (деклараційного патенту) на секрет­ний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про го­товність надання будь-якій особі дозволу на використання запатенто­ваного винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 від­сотків починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви. Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом, зобов'язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього до­говору, вирішуються у судовому порядку. Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри щодо використання винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, він може подати до Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у повному розмірі почина­ючи з року, наступного за роком публікації такого клопотання.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.