Основи ринкового механізму

Динамічний розвиток ринку можна зрозуміти, з'ясувавши меха­нізм його функціонування. Щоб відповісти на низку питань: як функціонує ринок, як діє ринковий механізм та які основні економіч­ні проблеми він вирішує, важливо зрозуміти його сутність, розгляну­ти ринкові відносини його суб'єктів.

Економічний механізм сучасного ринку можна охарактеризувати як єдність об'єктивної і суб'єктивної сторін, як механізм взаємозв'яз­ку і взаємодії основних елементів ринку. Ринковий механізм виявля­ється у дії об'єктивних економічних законів, які управляють товар­ним виробництвом і ринком через систему ринкових відносин. Суб'єктивна сторона ринкового механізму може бути представлена діяльністю всіх суб'єктів ринку (виробників і споживачів, домогос-подарств, підприємців, держави), які діють на основі своїх потреб і інтересів.

Розглянемо, що є економічною основою ринкового механізму. Будь-яка господарсько-економічна діяльність, ринкова угода базу­ється на трьох основних умовах — мета, обмеження і вибір.

Метоюсуб'єктів ринку є цілковите задоволення потреб, інтересів, бажань. І в цьому абстрактному розумінні мета безмежна, оскільки прагнення виготовити і продати товару якомога більше й отримати максимальну вигоду притаманне кожному підприємцю.

Разом з тим можливості людей у досягненні економічної мети не можуть бути безмежними, позаяк вони наштовхуються на такі об'єк­тивні перешкоди, як недостатня кількість сировини, матеріалів, енергії, коштів, тобто обмеженість ресурсів. Обмеженість ресурсів базується на їх рідкісності. Обмеженняможуть бути фізичними, еко­номічними, правовими.

Фізичні обмеження пов'язані з фізичними запасами, наявністю ви­робничих ресурсів, фізичними потребами або нормами їх споживан­ня, фізичними межами споживання виготовлених товарів і наданих послуг. Жодного ресурсу немає в безмежній кількості в природі та

економічній діяльності. Більш того, з розвитком суспільного вироб­ництва фізична обмеженість ресурсів зростає, особливо невідтво-рюваних ресурсів. Якщо в ХІХ ст. прісну воду розглядали як необ­межений ресурс, то нині це вже дефіцитний ресурс.

Економічні обмеження — це обмеження вартісного характеру, зу­мовлені платоспроможністю. Кожен підприємець, бажаючи придба­ти фактори виробництва, обмежений наявністю грошового капіта­лу; кожен споживач обмежений купівельною спроможністю.

Правові обмеження — це обмеження, зумовлені юридичними зако­нами, правом. Важливим обмеженням цього виду є обмеження на ос­нові права власності. Право власності — це встановлені законом пра­вила, що визначають, якими благами може володіти, користуватися і розпоряджатися той або інший суб'єкт, а також умови здійснення цих прав. Можуть бути й інші обмеження правового характеру: право ін­вестування залежно від громадянства, право купівлі товарів за тало­нами або картками та інші абсурдні обмеження. Досить часто такі об­меження не є економічно необхідними. Ця практика набула широко­го поширення в неринковій економіці. Були такі обмеження в Украї­ні, де вони запроваджувалися для однієї частини населення (для біль­шості), тим самим забезпечувались значні можливості отримання цих товарів і послуг іншою частиною населення (меншістю).

Важливою умовою будь-якого ринкового процесу є необхідність і можливість вибору,тобто прийняття рішення на основі з'ясування своєї мети та існуючих обмежень. Кожен підприємець, перш ніж роз­почати виготовлення певного товару, бажає з'ясувати, чи є в необ­хідній кількості ресурси для формування факторів виробництва, яки­ми будуть витрати виробництва, які ціни потрібно встановити, як забезпечити просування товару на ринок з урахуванням попиту на цей товар і конкурентів, який дохід можна отримати.

Щоб зробити вибір, прийняти рішення, суб'єкт ринку повинен ді­яти раціонально. Раціональність — це діяльність, що спрямована на досягнення мети і враховує існуючі обмеження та наявні можливос­ті. Саме раціональність діяльності і поєднує мету, обмеження і необ­хідність вибору. Раціональність зумовлює поведінку людей у різних економічних ринкових ситуаціях.

Найважливішим суб'єктом ринку і ринкового механізму є спожи­вач. Споживач— це суб'єкт, який відчуває необхідність або якісь потреби, тобто це носій потреб. Потреби споживачів виявляються в споживчому попиті на товари і послуги. Потрібно розрізняти попит і його величину.

Поиск по сайту: