Загальні, середні і граничні витрати підприємства

Сума постійних і змінних витрат підприємства визначає величи­ну загальнихабо сукупних витрат, які відображають зусилля під­приємства з вирішення завдання мінімізації витрат.

Середні витрати— це частка від ділення суми загальних витрат на обсяг випуску продукції. Для детального аналізу середніх витрат і визначення впливу окремих їх елементів на ціну виокремлюють се­редні змінні, або короткострокові середні, і середні постійні, або довгострокові середні, витрати. Довгострокові середні витрати ха­рактеризують витрати в розрахунку на одиницю продукції за умо­ви, що всі виробничі ресурси є змінними. Короткострокові середні витрати характеризують витрати в розрахунку на одиницю продук­ції, якщо частина ресурсів, що використовуються, є змінними, а час­тина — постійними. По мірі зростання обсягів виробництва середні витрати зменшуються через постійну величину загальних витрат. Така тенденція зберігається певний час, поки всі можливості збіль­шення обсягів виробництва за допомогою простого кількісного збільшення змінних витрат не буде вичерпано.

Граничні витрати— це витрати на виробництво кожної додатко­вої одиниці продукції. Вони не можуть перевищувати альтернативну вартість продукції або її ціну. У разі, якщо граничні витрати дорівню­ють альтернативній вартості, подальше виробництво певного товару за тих самих умов стає нераціональним. Необхідно шукати шляхи зменшення витрат або альтернативні варіанти діяльності. Нижню ме­жу витрат визначатиме мінімальний прибуток підприємства при ви­робництві певного товару. Граничні витрати визначаються як зміна загальних витрат за невеликої зміни випуску продукції або зміни ви­пуску продукції на одиницю. Продукт, вироблений у разі викорис­тання додаткового змінного ресурсу, називають граничним продук­том, а дохід від його реалізації — граничним доходом. Порівнюючи граничні витрати і граничні доходи, підприємство може реально ви­значити оптимальний для нього обсяг випуску продукції. Якщо вели­чина граничних витрат дорівнюватиме величині граничного доходу, подальше нарощування виробництва недоцільне.

Наведена класифікація витрат відповідає умовам ринку. Її впро­вадження в практику господарювання України може дати позитив­ний результат з точки зору раціонального використання ресурсів і підвищення рентабельності господарюючих суб'єктів та економіки загалом.

Теорія прибутку

Прибутокє зворотним боком витрат виробництва, він кількісно за­лежить від витрат і є результатом господарської діяльності, її метою.

Природа прибутку, механізм його створення і розподілу завжди привертали увагу провідних учених різних епох. З розвитком еконо­мічної науки визначення поняття "прибуток" постійно ускладнюва­лось. Єдине, що залишалось незмінним і з чим погоджувались усі дос­лідники, — це те, що прибуток є різницею, відхиленням, залишком. На ранніх етапах розвитку капіталізму економісти-меркантилісти вважали, що прибуток виникає в сфері обігу і його джерелом є тор­гівля (внутрішня і зовнішня). Подальший розвиток економічної нау­ки сприяв виявленню інших джерел його утворення. Так, значним до­сягненням у вивченні цього питання є переміщення фізіократами джерела утворення прибутку із сфери обігу до сфери виробництва.

Велику роль у розробці теорії прибутку відіграли представники класичної політичної економії В. Петті, А. Сміт, Д. Рікардо. Їх рево­люційні погляди на природу прибутку стали науковим підґрунтям для формування нових сучасних концепцій теорій прибутку. Так, А. Сміт розглядав прибуток як результат праці найманих працівни­ків, оскільки вартість, яку вони додавали до вартості матеріалів, по­ділялася на дві частини: оплату їх праці і прибуток підприємця.

Згідно з однією із сучасних концепцій прибутку нині прибуток пе­рестав бути основним мотивом виробництва. Прихильники цієї ідеї — Дж. Гелбрейт, А. Берлі, Г. Мінс, К. Боулдінг та інші намага­ються довести, що еволюція структури сучасних фірм привела до ви­никнення нових цілей: захист і турбота про акціонерів і суспільство, зростання фірми, максимізація продажів тощо. Розвиток економіч­ної науки розширює аналіз природи прибутку, поглиблюючи розу­міння його суті. Процес пізнання категорії "прибуток" не заверше­но, пошуки нових прийомів, методів його розуміння й обчислення тривають.

Поиск по сайту: