Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Альтернативні теорії грошей. Металістична теорія



Існують різноманітні теорії грошей, найвідоміші з них — металіс­тична, номіналістична, кількісна і товарна.

У металістичній теорії ототожнюються грошовий обіг і товарний обмін, а також стверджується, що золото і срібло за своєю природою є грошима, які у свою чергу є простим технічним знаряддям обміну. Зачатки цієї теорії виникли ще за античних часів, але найбільшого поширення вона набула в середні віки, в епоху первісного нагромад­ження капіталу. Її розвивали, зокрема, каноніст Н. Орем (ХІV ст.), меркантилісти В. Стаффорд (ХVІ ст.), Т. Мен і Ф. Галіані (ХVІІ ст.). Меркантилісти пов'язували металістичну теорію з ученням про гро­ші як багатство нації. Таке уявлення про роль грошей відображало погляди купців, зайнятих у зовнішній торгівлі.

Металістична теорія містила низку помилок: ототожнення гро­шей з товарами, нерозуміння того, що гроші — товар особливого роду, загальний еквівалент усіх інших товарів. Її прихильники запе­речували правомірність існування грошових знаків — замінників справжніх грошей. З поширенням паперових грошей металістична теорія поступово втратила своє значення.

Номіналістична теорія

Номіналістична теорія розглядає гроші як умовні знаки, що не містять внутрішньої вартості. Вона заперечує товарну природу гро­шей, розглядає їх виникнення як результат домовленості людей з ме­тою полегшити обмін або як наслідок ухвалення державних законо­давчих актів. Згідно з цією теорією, вартість грошей не залежить від їх матеріального вмісту і визначається лише найменуванням. Номі­налістична теорія, на відміну від металістичної, розриває зв'язок


грошей з золотом. Об'єктивною передумовою виникнення номіна­лістичної теорії послужив перехід від зливкового золотого обігу до монетного, коли гроші почали приймати не за вагою, а за наймену­ванням. З виникненням паперових знаків грошей посилився вплив цієї теорії. З подальшою демонетизацією золота номіналістична тео­рія стала пануючою теорією грошей. Перші уявлення про гроші як номінальні знаки для полегшення товарного обміну виникли в ра­бовласницьку епоху. Подальший розвиток номіналістична теорія одержала у XVIII ст. (англійські економісти Дж. Стюарт, Дж. Берклі та ін.), найдетальніше її розробили уже в ХХ ст. німецький економіст Г. Кнапп і австрієць Ф. Бендіксен.

Прихильником цієї теорії був і Дж. Кейнс та його послідовники. Дж. Кейнс оголосив золоті гроші "варварським пережитком", а у ви­пущених в обіг паперових грошах бачив важливий засіб забезпечен­ня "ефективного попиту" і "цілковитої зайнятості". Науковий опо­нент Дж. Кейнса американський монетарист М. Фрідмен поділяв думку видатного англійського економіста про суть грошей і вважав, що гроші — "експериментальна теоретична конструкція" і засіб ре­гулювання ринкової економіки. П. Самуельсон вважав гроші "соці­альною умовністю".

Кількісна теорія

Кількісна теорія грошей виникла у ХVIII ст. Її основоположни­ки — французький просвітник і філософ Ш. Монтеск'є, а також анг­лійський економіст Д. Юм стверджували: гроші не мають внутріш­ньої вартості, їх вартість, як і рівень цін, залежить від кількості гро­шей в обігу. Що більше грошей в обігу, то вищі ціни, і навпаки. Це твердження стосувалось як металевих, так і паперових грошей. При­хильники кількісної теорії повністю ігнорують функцію грошей як міри вартості, а також функцію грошей як скарбу, яка регулює кіль­кість грошей при металевому обігу.

На початку ХIХ ст. кількісну теорію грошей захищав Д. Рікардо, який, на відміну від інших її прихильників, намагався поєднати цю те­орію з теорією трудової вартості. З переходом до системи паперових грошей кількісна теорія дедалі більше поширювалася, оскільки дуже органічно пояснювала природу і закони обігу паперових грошей. За цих умов кількісна теорія стає керівництвом для регулювання грошо­вої маси в країні як способу впливу на рівень товарних цін і на стан


господарської активності. Методи цього впливу розробив Дж. Кейнс, який вважав: збільшення в обігу грошової маси й обсягу кредитних ресурсів сприяє пожвавленню економіки, зростанню інвес­тицій і доходу і повній зайнятості. Нині кількісна теорія переживає другу молодість в економічному вченні монетаристів, глава яких М. Фрідмен розробив свій варіант кількісної теорії грошей.

Товарна теорія

Товарна теорія грошей ґрунтується на марксистському варіанті теорії трудової вартості. Вона розглядає гроші як товар особливого роду, що служить загальним еквівалентом для всіх інших товарів. Ос­новні положення товарної теорії грошей співпадають з положеннями теорії трудової вартості і розглянуті у відповідному підрозділі. В су­часній економічній науці відбувається поєднання номіналістичної і кількісної теорії грошей, що дало змогу досить реально пояснити ос­новні закономірності обігу паперових грошей, регулювання грошо­вої маси, сутність інфляції та дефляції, виробити основні принципи антиінфляційної політики. Видатний український економіст М. Ту-ган-Барановський, творець номіналістично-кількісної (кон'юнктур­ної) теорії грошей, вперше поєднав ці теорії ще на початку XX ст.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.