Київ Харків Львів Одеса Лубни Горлівка

Семінар 3. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

План

1. Сутність, структура, роль та значення хімічного комп­лексу. Класифікація галузей.

2. Основні передумови і фактори регіонального розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей хімічного комплексу.

3. Регіональний аналіз розвитку хімічної промисловості світу та особливості розвитку транснаціональних корпорацій.

4. Характеристика хімічного комплексу України: галузевий і регіональний аспекти.

Рекомендована література

Основна: 5–7, 13, 19.

Додаткова: 21, 24, 25.

Міні-лексикон: гірничо-видобувна промисловість, основна хімія, хімія органічного синтезу, полі­мерні матеріали, мінеральні добрива, нафто­хімія, коксохімія, лісохімія, виробництво лаків, фарб, соди, фармацевтична, побутова хімія.

2 1. Сутність, структура, роль
та значення хімічного комплексу. Класифікація галузей

Хімічний комплекс- це виробництва, пов’язані з видобутком і переробкою хімічної сировини, виготовленням і створенням різноманітних видів конструкційних матеріалів, товарів господарського призначення

авангардна ланка НТП

Хімічний комплекс має складну галузеву структуру та об’єднує близько 200 взаємопов’язаних виробництв

У структурі хімічного комплексу світу зростає частка:

Ý наукомістких виробництв органічної хімії;

Ý пластмас;

Ý фармацевтичних препаратів;

Ý виробництв мінеральних добрив.

		Висока вартість устаткування
Характерні ознаки
хімічного комплексу		Енергоміс­ткість
		Водомісткість
		Можливість комбінування

Найбільш відомі види хімічної сировини:

Галузева структура

Гірничо-хімічна промисловістьспирається значною мірою на власні мінеральні ресурси калійних солей, самородної сірки, кухонної солі, фосфатної сировини (фосфорити), баритів, карбонатної сировини, солей йоду і брому, мінеральних фарб – створює сировинну базу для основної хімії

Основна хімія розвивається в місцях видобування сировини та в районах споживання готової продукції. Вона представлена виробництвом мінеральних добрив, неорганічних кислот, лугів, соди

Промисловість органічного синтезу представлена виробництвом полімерних матеріалів (синтетичних смол, пластмас, хімічних волокон, синтетичного каучуку і ниток). Її розвиток набуває поширення і базується на використанні продуктів переважно нафтопереробної, газової, коксохімічної галузей

Нафтохімічна і гумоазбестова промисловість роз­вивається на базі переробки нафти і природного газу і використовує каучук (синтетичний і натуральний)

2 2. Основні передумови і фактори регіонального розвитку сировинних, енергетичних та споживчих галузей хімічного комплексу

Сировинний фактор – виробництво капролактаму, ацетиле­ну, аміаку, соди, синтетичного каучуку, азотних туків, плас­тичних мас. Для виготовлення 1 т ацетилену необхідно 5,5 т коксу (сиро­вини)

Водний – за водомісткістю хімія сьогодні значно випереджає такі галузі, як чорна і кольорова металургія, целюлозно-паперова і текстильна промисловості.   Для виробництва 1 т синтетичних волокон необхідно 6000 м3 води

Паливно-енергетичний фактор посилює тяжіння хімічних виробництв до джерел сировини (нафти, газу, вугілля). Формування хімічних комплексів стає особливо ефективним у тих районах, де паливні ресурси поєднуються з гідроенергією   Для виготовлення 1 т каучуку (із ацетилену) необхідно 15 тис кВт/год. Електроенергії.

Оцінюючи вплив різних факторів на розміщення хіміч­них виробництв, можна виділити такі групи галузей:

· паливно-енергетичної орієнтації – виробництво синтетич­ного каучуку, хімічних волокон і ниток, синтетичних смол, каустичної соди тощо;

· споживної орієнтації – виробництво сірчаної кислоти, азот­них і фосфатних добрив, шинна промисловість тощо;

· працемісткої орієнтації – виробництва тонкої хімії та фар­мацевтики;

· сировинної орієнтації – гірнича хімія, переробка сірчистих і коксових газів, виробництво кальцинованої соди, калійних добрів та ін.

2 3. Регіональний аналіз розвитку хімічної промисловості світу та особливості розвитку транснаціональних корпорацій

високі темпи приросту продукції, швидкі темпи онов­лення асортименту виробів;

домінування безперервних технологічних процесів, їх комбінування та постійна модернізація;

структурні зміни галузевої структури: лідерство й найвищі темпи розвитку продукції органічного синтезу, розширення нафтохімії, зменшення частки неорганічної хімії (до 10–25%);

монополізація хімічного виробництва: лідерство ТНК,

спеціалізація економічно розвинених країн на виробництві новітніх наукомістких видів продукції, лідерство їх як у виробництві, експорті, так і в імпорті хімічної продукції;

· Du Pont De Nemours (Франція)

· Bayer AG (Німеччина)

· Dow Chemical (Канада)

· BASF (Німеччина)

· TDK (США)

· Nippon (Японія)

· Fuji Photo Film (Японія)

· Shin-Etsu Chemical (Японія)

· Akzo Nobel (Україна)

· Air Liquide (США)

· Eastman Кodak (США)

провідне місце у світовому виробництві хімічної про­дукції належить США, які концентрують майже 20% обсягів промисловості та близько15% світового експорту;

переведення виробництва освоєних видів масової про­дукції в нові індустріальні держави (НІД) Азії та Латинської Америки;

утворення та функціонування великих регіонів з розви­нутим хімічним комплексом:

І. Західна Європа - 2/5 всієї продукції (орієнтація на експортну сировину) світового хіміч­ного комплексу, «тонка» хімія, фар­мацевтична, парфумерія, фототовари, хімія побутового призначення, вироб­ництво полімерів

найбільший центр нафтохімії:

«Техас – Європа» (Роттердам – Антверпен),

Гавр–Марсель, Південна Італія (Си­цилія – Сардинія – Південь Апеннін), Шотландія.

ІІ. Північна Америка -1/4 світового виробництва

(газохімія, нафтохімія, мінеральні добрива)

Узбережжя Мексиканської затоки (Хьюстон), Північний Схід (Нью-Йорк), Захід

В Онтаріо, Квебеку, Альберті – 93%

всіх підприємств країни

ІІІ. Східна та Південно-Східна Азія -1/10 світового виробництва

Японія 1/6 нафтохімія на привізній сировині-

світового вир-ва Тихоокеанський промисловий пояс

Китай основна хімія (мінеральні добрива),

виробництво смол, пластмас, хімволокон

синтетичні продукти та напівфабрикати

ІV. Країни СНДбагатогалузева спеціалізація

Росія 4% основна, нафтохімічна, полімерних матеріалів (Уральський, Центральний регіон, Білорусь, Казахстан).

V. Зона Перської затокимайже 7% світового виробництва, експорт напівфабрикатів органіч­ного синтезу (Саудівська Аравія), мінеральних добрив (ОАЕ, Кувейт, Іран).

Гірничо-хімічна промисловість

Лідери – країни

Європий Азії

лідер – Азійський регіон, ЄС

Лідери – Північна Америка й ЄС

1. Будівельна індустрія (розміщення орієнтоване на спожива­ча, лідерами з виробництва є високорозвинені країни світу)

· Металопластик.

· Склосталь.

· Стінові матеріали.

· Пластикові замінники дерева та виробного каміння.

2. Нафтохімія (розміщення орієнтоване на наявність джерел сировини або магістральних трубопроводів, розташовані переважно у високорозвинених країнах та НІК)

· Газолін.

· Газохол.

· Високооктанові марки пального для двигунів внутріш­нього згоряння.

3. Хімічна фармацевтика (сучасні медичні препарати, вироб­ництво яких орієнтовано на потужну наукову базу та складні лабораторні випробування, розміщені у високороз­винених країнах, особливо у США, ЄС, Ізраїлі).

2 4. Характеристика хімічного комплексу України: галузевий і регіональний аспекти

NB!

Частка хімічної промисловості у виробництві промисловості України становить5% усього промислово-виробничого персо­налу і 9% всіх основних виробничих фондів

Потужна сировинна база:

Þ Самородна сірка (Роздол, Яворів, Язов)

Þ Калійні солі (Калуш, Стебник)

Þ Кам’яна сіль (Донбас, Закарпаття,

Прикарпаття, Сиваш)

Þ Вугілля (коксове виробництво) -

Донбас, Придніпров’я

Þ Цеолітові туфи

Магнієві солі

Імпорт:

Апатити (Кольський п-ов Росії)

Фосфорити (ПАР)

Газ (Росія) Каучук - 100%

Синтетичні волокна, пластмаси - 50-60%.

Продукція основної хімії

Міндобрива - 30-40%

Фарби

Під час економічної кризи зберегли темпи свого розвитку під­приємства, що використовують власну сировинну базу (ЗАТ «Титан», ВАТ «Кримський содовий завод», ВАТ «Лисичансь­кий содовий завод», ГПО «Артемсіль», гірничо-збагачувальні комбінати, коксохімічні заводи).

· Азотні:

· Фосфорні:

· Калійні: Стебник, Калуш, Роздол, Вінниця

· Лисичанськ, Слов`янськ, Красноперекопськ

· сірчана кислота: Горлівка, Дніпродзержинськ, Суми

· азотна кислота: біля трас газопроводів

· соляна кислота:

· Виробництво шин

· Виробництво сажі: Дашава, Стаханів, Кременчуг

Донецьк Северодонецьк Запоріжжя Первомайськ Дніпродзержинськ

Чернігів Київ Черкаси Сокаль

Дніпродзержинськ Запоріжжя Маріуполь Кривий Ріг

· Структура галузі

· Хіміко-фармацевтична.

· Мікробіологічна.

· Виробництво товарів медичного призначення.

· Виробництво медичного скла.

· Науково-дослідні та проектні інститути.

Київ Харків Львів Одеса Лубни Горлівка

Центри хімічної промисловості України

Причорномор’я

Поиск по сайту: