Види економічних інтересів

Економічні відносини виявляються як інтереси, їх економічна різ­номанітність становить елемент майнових відносин. Економічний інтерес є сукупністю тих потреб певного суб'єкта господарювання, реалізація яких забезпечує відтворювальну діяльність. Носієм еконо­мічних інтересів може бути лише власник (володар) благ. Наприк­лад, раб в античному світі не міг представляти економічні інтереси, оскільки не володів благами, і сам був власністю господаря. Різні власники мають різні за змістом економічні інтереси, оскільки воло­діють або розпоряджаються різними благами: засобами виробниц­тва, ресурсами праці, продуктами споживання або всіма згаданими об'єктами разом. Пізнати економічні інтереси та їх об'єкти можна, лише розкриваючи сутність суб'єктів системи економічних відносин. Суб'єктами таких відносин є фізичні та юридичні особи. Інтереси суб'єкта органічно пов'язані з системою його цінностей. Ті або інші об'єкти, засоби й умови набувають цінності лише тому, що на них спрямовано чийсь інтерес. Інтереси економічних суб'єктів мінливі. Варто змінити виконувані суб'єктами функціональні ролі у системі економічних відносин і можна виявити зміни у їх поведінці, навіть якщо змінюється лише посада, яку обіймають ці суб'єкти. Отже, еко­номічними інтересами можна управляти, змінюючи, зокрема, струк­туру економічних відносин, склад і характер їх ролей.

Економічні інтереси— це вияв виробничих відносин у вигляді сві­домої цілеспрямованої діяльності людини в суспільному виробниц­тві для задоволення своїх потреб відповідно до об'єктивних умов і вимог об'єктивних економічних законів. Об'єктивні умови задово­лення потреб і реалізації інтересів людини в суспільстві зумовлені рівнем розвитку продуктивних сил на тому або іншому етапі істо­ричного розвитку людства. Продуктивні сили— це система особис­тих (людина) й уречевлених технічних елементів, яка дає змогу лю­дині впливати на природу з метою пристосування її для задоволення своїх потреб і підвищення добробуту. Людина в процесі виробниц­тва перетворюється на соціально розвинену особистість, яка завдяки особистим якостям, знанням, умінню, озброєності праці створює продукти свого споживання й збереження в суспільстві. Сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини виробляти матері­альні блага характеризують її як робочу силу суспільства. Робоча сила— це основний, визначальний елемент продуктивних сил сус­пільства. В сучасних умовах розвиток виробництва й можливості за­доволення потреб у суспільстві дедалі більше залежать від особистих якостей людини та її спроможності перетворити і пристосувати про­дукти природи до власних потреб.

Інтереси людей, пов'язані із задоволенням матеріальних потреб, становлять їх економічні інтереси; саме вони є основною рушійною силою виробництва. Економічні інтереси випливають з основи жит­тя суспільства — виробництва матеріальних благ. Економічні інте­реси також мають велике значення для розвитку нематеріальної сфе­ри. Отже, необхідність задоволення потреб людей породжує еконо­мічні інтереси. Вони є об'єктивною категорією, яка є усвідомленою потребою і рушійною силою до дій окремої людини, колективу й усього суспільства для досягнення певної мети. У свою чергу, еконо­мічні інтереси зумовлені всією системою суспільного виробництва і соціальним становищем людей у суспільстві. Вони є виявом специ­фічних для кожного суспільства виробничих відносин, за допомо­гою яких інтереси людей пов'язуються з економічною системою.

Категорія "економічні інтереси" взаємодіє з такими поняттями, як економічні потреби, стимули до трудової діяльності, матеріальна за­цікавленість і відповідальність. Сутність економічних інтересів мож­на розкрити лише на основі пізнання суміжних категорій, їх взає­мозв'язків і підпорядкування. Потрібно також враховувати, що вони діалектично взаємозв'язані з економічними законами, в дії яких ві-

дображені сутність і спрямованість економічних інтересів. У свою чергу, економічні закони справляють регулятивний вплив на узгод­ження і поєднання економічних інтересів.

Економічні інтереси є по суті суспільно-виробничими відносина­ми щодо різних соціальних груп, господарюючих суб'єктів, які вини­кають стосовно певних об'єктів. Соціальним відображенням еконо­мічного інтересу є індивід, колектив, регіон, суспільство, а кінцевим вираженням економічних інтересів — результат (продукт праці, послуга) суспільного виробництва (народногосподарського відтво-рювального процесу), що задовольняє потреби, стосовно яких скла­лися конкретні відносини людей. Основна функція економічного ін­тересу — забезпечення самостійності, саморозвитку соціального суб'єкта. Виходячи з конкретного економічного інтересу, господарю­ючий суб'єкт ставить перед собою певну мету і функціонально всту­пає в економічні відносини з іншими господарюючими суб'єктами.

В умовах трансформації постсоціалістичної економіки на особли­ву увагу заслуговує проблема регіональної економіки, її інтересів, які є різновидом колективних інтересів, що виникають і формуються в межах тієї або іншої територіальної спільності людей: області, міс­та, району. Суб'єктом регіонального інтересу є окремі індивіди, ко­лективи, політичні й інші утворення, розташовані у певному регіоні й об'єднані соціально-економічними, природно-кліматичними, істо­ричними умовами життєдіяльності. Його об'єктом є соціально-еко­номічні умови життя, побуту, відпочинку, безпеки жителів певної те­риторії. Розв'язання регіональних питань є дуже складним проце­сом. Практична реалізація регіональних інтересів потребує пошуку нових форм реалізації рівноправного становища різних форм влас­ності, які сформувалися в роки суверенного, самостійного розвитку нашої держави.

Поки що остаточно не субординовані економічні відносини між загальнодержавною структурою народногосподарського комплек­су і регіонами України. Не врегульовані міжбюджетні відносини центру і регіонів України, повільно розв'язуються питання податко­вих відносин усередині регіонів, межі їх практичного використання регіонами. Досвід господарського життя переконує, що уявлення окремих науковців і господарників про певне спрощення економіч­них відносин, функціонування суб'єктів цих відносин у процесі гос­подарського життя виявилися нереалістичними, оскільки економіч­ні процеси значно ускладнилися. Це стосується і налагодження здо-

рових відносин різних об'єктів господарювання. Економічний інте­рес — це користь, вигода, що досягається у процесі реалізації еконо­мічних відносин. Ця реалізація має забезпечувати самостійність, са­морозвиток суб'єкта господарювання. Нереалізація економічними відносинами економічних інтересів може спричинити незбалансова-ність пропорцій, стагнацію економічного розвитку, кримінальні явища тощо.

Поиск по сайту: