Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

В.І.Філімонов «Фізіологія людини» ст. 153.

МОЗ УКРАЇНИ

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ

ЦИКЛ ПРИРОДНИЧО – НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ

РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ТЕМА :

« РЕГУЛЯЦІЯ ОБ`ЄМУ ЦИРКУЛЮЮЧОЇ КРОВІ.

ДЕПо КРОВІ»

СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : 512010102

КУРС – 2

КІЛЬКІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ ГОДИН – 2.

ВИКЛАДАЧ – ПАВЛИК О. А.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ .

Об'єм циркулюючої крові є однією із констант внутрішнього середовища організму і залежить від віку, статі, функціонального стану людини. У дорослих кількість крові становить 6-8 % від маси тіла. Так, в організмі молодої людини вагою 70 кг циркулює 5-6 л крові. В організмі дітей відносна кількість крові більша, ніж у дорослих і становить у новонароджених 15 % від маси тіла, а у дітей до року - 11 %. У фізично тренованих індивідуумів є значно більше крові, ніж у людей, що ведуть малорухомий спосіб життя. В нормальних умовах 75 % всієї крові циркулює в судинах, а 25 % її знаходиться в кров'яних депо (селезінка, печінка, шкіра). Звідси кров може надходити в судинне русло при потребі збільшення об'єму циркулюючої кров.Збільшення об'єму циркулюючої крові називається гіперволемією, зменшення - гіповолемією. Втрата рідини організмом ( блювання, пронос, інтенсивне потовиділення) зменшують ОЦК і викликають гіповолемію, а прийом солоної їжі та збільшення вживання води або внутрішньовенні крапельні вливання відповідно збільшують ОЦК і викликають гіперволемію.

 

Знання механізмів регуляції ОЦК важливі для кожного медика, тому що дають можливість визначити величину крововтрат при кровотечах та механізм відновлення кількості крові після неї.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ .

ЗНАТИ :

1. Визначення ОЦК та показники ОЦК для різних вікових категорій.

2. Залежність ОЦК від різних факторів.

3. Гуморальна регуляція ОЦК .

4. Нервова регуляція ОЦК.

5. ДЕПо крові в різних органах.

 

ВМІТИ :

1 . Підрахувати ОЦК для людей з різною масою тіла .

2. Пояснити механізми регуляції ОЦК.

3. Пояснити значення органів, що депонують кров в регуляції ОЦК.

 

МАТЕРІАЛИ ДОАУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ .

Базові знання , вміння , навички , необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).

Дисципліна Знати Вміти
Біологія Еволюційний розвиток кровоносної системи . Пояснити значення появи кровоносної системи в розвитку тваринного світу
Анатомія Будова серцево – судинної системи. Пояснити , як впливає будова судин та кровоток в ніх. Будова органів, що можуть депонувати кров.
Фізика Рух рідин по замкнених судинах. Рух рідин по судинах, які сполучаються . Осмотичний, гідростатичний та трансмуральний тиск в рідинах. Ємкість судин. Пояснити причини руху рідин по судинах , тиск рідин на стінку судин. Ємкість судин

ЗМІСТ ТЕМИ .

В.І.Філімонов «Фізіологія людини» ст. 153.

Регуляція об'єму циркулюючої крові
Для нормального кровопостачання органів і тканин, підтримки постійності АД необхідно певне співвідношення між об'ємом циркулюючої крові (ОЦК) і загальною ємністю всієї судинної системи. Це відповідність досягається за допомогою ряду нервових і гуморальних регуляторних механізмів.
Реакції організму на зменшення ОЦК при крововтраті. У подібних випадках приплив крові до серця зменшується і рівень АТ знижується. У відповідь на це виникають реакції, на правлінні на відновлення нормального рівня артеріального тиску. Перш за все відбувається рефлекторне звуження артерій. Крім того, при крововтраті спостерігається рефлекторне посилення секреції судиннозвужуючих гормонів: адреналіну - мозковим шаром надниркових залоз і вазопресину - задньою часткою гіпофіза, а посилення секреції цих речовин призводить до звуження артеріол. Про важливу роль адреналіна і вазопресину в підтримці АТ при крововтраті свідчить той факт, що смерть при втраті крові настає раніше, ніж після видалення гіпофіза і надниркових залоз. Крім симпатоадреналових впливів і дії вазопресину, у підтримці АТ і ОЦК на нормальному рівні при крововтраті, особливо в пізні терміни, бере участь система ренін-ангіотензин-альдостерон. Після крововтрати зниження кровотоку в нирках призводить до посиленого виходу реніну і більшому, ніж в нормі, утворення ангіотензину II, який підтримує АД. Крім того, ангіотензин II стимулює вихід з коркового речовини надниркових залоз альдостерону, який, по-перше, сприяє підтримці АТ за рахунок збільшення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, а по – друге, посилює реабсорбцію в нирках натрію. Затримка натрію є важливим фактором збільшення реабсорбції води в нирках і відновлення ОЦК.
Для підтримання АТ при відкритих крововтратах має значення також перехід в судини тканинної рідини і в загальний кровотік тієї кількості крові, яке зосереджене в так званих кров'яних депо. Вирівнюванню тиску крові сприяє також рефлекторне почастішання і посилення скорочень серця. Завдяки цим нейрогуморальним впливам при швидкій втраті 20-25% крові деякий час може зберігатися досить високий рівень АТ.
Існує, однак, деяка межа втрати крові, після якої ніякі регуляторні пристосування (ні звуження судин, ні викидання крові з депо, ні посилена робота серця і т д.) не можуть утримати АТ на нормальному рівні: якщо організм швидко втрачає більше 40-50% об`єму крові, тоді АД різко знижується і може впасти до нуля, що приводить до смерті.
Зазначені механізми регуляції судинного тонусу є безумовними, вродженими, але протягом індивідуального життя людини на їх основі виробляються судинні умовні рефлекси, завдяки яким серцево-судинна система включається в реакції, необхідні організму при дії лише одного сигналу, що передує тим чи іншим змін навколишнього середовища. Таким чином організм виявляється заздалегідь пристосованим до майбутньої діяльності.

Кров'яний депо
У стані спокою у людини до 45-50% всього об'єму крові, наявної в організмі, знаходиться в кров'яних депо: селезінці, печінці, підшкірному судинному сплетенні і легенів.

У селезінці міститься 500 мл крові, яка може бути майже повністю виключена із циркуляції. Резервуарна функція селезінки здійснюється завдяки особливій структурі її судин. Кров з капілярів надходить спочатку в венозні синуси і лише потім переходить у вени. Синуси мають легко розтяжним стінки і можуть вміщати велику кількість крові і, спорожнити, виливати цю кров в селезінковий вену і, отже, в загальний кровотік.
У селезінковий артеріях і селезінковий синусах у місця впадіння їх у венули маються сфінктери, що регулюють приплив і відтік крові. При скороченні венозних сфінктерів відтік крові утрудняється і кров затримується в синусах, викликаючи збільшення розмірів селезінки. При цьому сфінктери зазвичай здавлюють просвіт судин не повністю. Залишаються вузькі просвіти, що затримують формені елементи крові, але проникні для плазми. При відкритих артеріальних сфінктерах приплив крові в селезінку не обмежений, тиск в її судинах зростає і підвищується рівень фільтраційного тиску, внаслідок чого плазма крові проходить через венозні сфінктери в вени і загальний кровотік. Завдяки цьому кров у судинах селезінки згущується. Селезінка може вмістити до 1/5 еритроцитів всієї крові організму.
При фізичних і емоційних напругах вплив, до селезінці надходить також адреналін, що викидається в кров мозковою речовиною надниркових залоз, викликає скорочення гладкої мускулатури капсули, трабекул і судин у даному органі. Венозні сфінктери при цьому відкриваються і депонована в селезінці кров викидається в загальний кровотік. У кровообіг надходить додатково і велика кількість еритроцитів. Таким чином, селезінка є основним депо еритроцитів. Велика кількість їх, вступаючи в циркулює кров при фізичних і емоційних напругах, значно покращує кисневу ємність крові.
Гладкі м'язи селезінки можуть скорочуватися під впливом імпульсів, що надходять з кори великого мозку, т. тобто умовно-рефлекторним шляхом. Внаслідок цього будь-які сигнали про майбутнє фізичне навантаження або емоційне напруження можуть викликати скорочення гладких м'язів селезінки і вихід в кров великої кількості еритроцитів. Організм виявляється заздалегідь підготовленим до майбутніх фізичним і емоційних навантажень. Вихід крові з селезінки спостерігається також при крововтратах, опіках, травмах, гіпоксії, асфіксії, анестезії і при ряді інших станів.

Депонує роль печінки і шкіри. Кров, що знаходиться в судинах печінки та судинному сплетінні шкіри (у людини до 1 л), циркулює значно повільніше (в 10-20 разів), ніж в інших судинах. Тому кров в даних органах затримується, тобто вони також є як би резервуарами крові.
Велику роль в якості депо крові відіграє печінка. У стінках великих гілок печінкових вен є м'язові пучки, сфінктери, які, скорочуючись, звужують гирла вен, що перешкоджає відтоку крові від печінки. Кров, що знаходиться в печінці, не вимикається з циркуляції, як це відбувається в селезінці, але її рух уповільнюється. Регуляція кровонаповнення печінки, а отже, її функція як депо крові здійснюється рефлекторним шляхом.

Роль депо крові виконують вся венозна система і найбільшою мірою вени шкіри.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА .

ОСНОВНА :

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.