Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Механізми бічних ножів триножові різальної машини.



Механізм бокових ножів призначений для обрізування верхнього і нижнього полів блока. Зазвичай бокові ножі розташовуються симетрично до осі машини. Максимальна відстань між боковими ножами — дуже важливий експлуатаційний параметр ТРМ, який визначає довжину блоків, що можуть оброблятись на машині. У триножових машинах Роменського ЗПМ цей параметр входив у назву моделі: наприклад, машини БРТ-300 і БРТ-450 мали можливість обробки блоків, відповідно, завдовжки 300 і 450 мм, у моделі 2БРТ-125/450 — визначають діапазон довжин блоків від 125 до 450 мм.

Наведений на рис. 8.1а механізм бокових ножів з нерухомою кулісою донедавна мав значне поширення. За допомогою тяг кривошипи привідного вала забезпечують зворотно-поступальний рух траверси, сухарі котрої рухаються в похилих пазах бічних стінок станини.

Бокові ножі 1 за допомогою ножетримачів 2 закріплюються на траверсі 3, на кінцях якої є два сухарі 5, що переміщуються у похилих пазах 6 станини. Траверса з ножетримачами приводиться через тяги 7 від кривошипів 8, розташованих на валу 9. Ножетримачі 2 синхронно рухаються вздовж траверси 3 відносно осі машини за допомогою ходового гвинта 4 з лівою та правою різьбами. їх положення фіксується гайками 14. Гвинт 4 приводиться від маховичка через пару гвинтових зубчастих коліс 10. Для надання ножам шаблеподібного руху до траверси жорстко закріплений важіль 15, на кінці якого знаходиться сухар 12, що рухається в пазу 16, нахиленому до горизонталі під кутом α2.

 
 

Рис. 8.1. Механізми бокових ножів: а, б — з шаблеподібним рухом, в — з дуговим рухом

 

Оскільки кут α2< α1, траверса разом з ножами при похилому русі вниз, крім того, повертається на кут α1– α2. За рахунок цього врізання ножів у блоки 11, що затиснуті подушкою 13 головного притискача на столі машини, відбувається під деяким кутом, а врізання в марзани 17 — паралельно площині стола. Після обрізування прикрутки з двох боків ножі піднімаються у верхнє положення.

Механізм бокових ножів з рухомою кулісою наведено на рис.8.1б. Привод механізму здійснюється від кривошипів 1, що мають стале обертання зі змінною швидкістю (максимальна кутова швидкість досягається під час робочого ходу ножів, мінімальна — при холостому). За допомогою тяг 10 приводяться в поступальний рух повзуни 9, які несуть траверсу з ножами. Відмінність від попереднього механізму полягає в тому, що паз-куліса 7, в якому рухається сухар 6, що забезпечує шаблеподібний рух боковим ножам за допомогою важеля 8, є рухомою. Паз-куліса 7 приводиться важелем 5, тягою 4, двоплечим важелем 3 і шатуном 2 від кривошипа 1.

Механізм з дуговим рухом бокових ножів (рис. 8.1в) нещодавно запатентувала фірма «Perfecta». Бокові ножі і, як і в усіх попередніх механізмах, закріплені на траверсі, яка одержує рух від кривошипів 6 привідного вала зі сталим обертанням через тяги 5. Особливістю механізму є те, що ножі рухаються дуговою траєкторією. Це досягається наступним чином. Траверсу утримують два кронштейни 2, що несуть на собі сухарі 3. Останні переміщуються у дугових напрямних 4.

Основними перевагами такого механізму є наступне:

1) заміна традиційного шаблеподібного руху (рис. 8.3а) бокових ножів на дуговий (рис. 8.3б) дала можливість збільшити кут їх врізання в книжкові блоки (Ψ2> Ψ1). Отже, при обрізуванні навіть низької прикрутки забезпечується належний кут врізання ножів, тоді як при шаблеподібному русі лезо ножа займатиме майже паралельне положення відносно верхньої площини блоків, у результаті чого виникатиме різке зростання зусилля опору, майже удар;

2) збільшилося горизонтальне зміщення ножів відносно блоків (S2> S1), краще використано ефект пиляння блоків при їх обрізуванні, що призводить до зменшення зусилля різання;

3) заміна тертя ковзання в парах сухар 3 — дугова напрямна 4 на кочення за рахунок застосування роликових опор дозволила значно скоротити трудомісткість виготовлення деталей, оскільки оригінальні деталі замінені нормалізованими покупними вузлами, зросла точність спряжень, збільшилася їх довговічність, меншою стала потреба в їх догляді та ремонті.

 
 

Механізм з хитним рухом бокових ножів, що мають дугову траєкторію, застосувала фірма «Kolbus» в автоматі для поблочного обрізування. Він працює наступним чином. Ножетримачі 6 (рис.8.2) з траверсою 5 опираються на важіль 7 і отримують хитний рух від кривошипа 1 через тягу 3, коромисло 2 та шатун 4. При обертанні кривошипа 1 ножі рухаються дугою. При врізанні ножі розташовані під кутом до поверхні блоків, а їх поворот для врізання в марзани паралельно столу здійснюється за рахунок наявності відростка 8, що жорстко з'єднаний з траверсою, але повертається на визначений кут завдяки зв'язку з важелем 7.

 

Рис. 8.2. Кінематична схема механізму з хитним рухом бокових ножів

На рис. 8.3в показано траєкторію руху ножів з радіусом R. Як видно, кут нахилу траєкторії руху ножів до горизонталі досить малий, завдяки чому зменшується величина вертикальної складової сили різання, оскільки основним буде вплив фактора пиляння блоків (як і при дуговому русі ножів).

Механізм бокових ножів з рухом замкненою чотиригранною траєкторією (рис. 8.3г). Фірма «Kolbus» для забезпечення майже одночасної роботи передніх і бокових ножів застосувала новий оригінальний гіпоциклоїдальний механізм. Всередині великого зубчастого колеса з радіусом R, з внутрішнім зачепленням, зі сталою швидкістю обертається водило ОВ, яке на іншому кінці (т.В) веде мале зубчасте колесо — сателіт з радіусом r, що обкочує зсередини велике. Радіус малого колеса вчетверо менше від великого, отже, за повний оберт водила сателіт зробить чотири оберти. Якщо на деякій відстані від осі закріплення сателіта визначити точку С, за умови, що відстань СВ < r, то ця точка при обкочуванні буде рухатись кривою, яка називається гіпоциклоїдою.

 

На рис. 8.3д показано траєкторію бокових ножів і їх взаємодію з переднім, причому послідовність їх дії така: першими блоки обрізають бокові ножі, а потім — передній. У позиції I бокові ножі знаходяться в крайньому лівому положенні над прикруткою, передній у цей час розташований зверху. При обрізуванні бокові ножі рухаються зліва — направо, при цьому передній ніж прямує вниз безпосередньо за боковими (поз. II). Після досягнення нижнього положення бокові ножі починають рухатися вверх направо (поз.III), одночасно піднімається і передній ніж. Таким чином, механізм бокових ножів з гіпоциклоїдальним приводом дозволяє проводити обрізування блоків усіма трьома ножами фактично одночасно.


Рис. 8.3. Траєкторія руху бокових ножів:

а — з шаблеподібним рухом, б — з дуговим рухом, в — з хитним дуговим рухом, г — схема гіпоциклоїдального механізму, д — траєкторія руху бокових ножів та їх взаємодія з переднім

Недоліками такого привода бокових ножів є:

1.відносна складність механізму і його металомісткість; 2. значні габарити і громіздкість механізму (враховуючи масивність траверси і ножетримачів бокових ножів); 3. нетрадиційний рух ножів на блок: ззовні — на переднє поле, що не створює сприятливих умов при обрізуванні.

 

Билет

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.