Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Ресурсозбереження як чинник підвищення ефективності суспільного виробництва.



На сьогодні в більшості галузей народного господарства спостерігаються великі втрати окремих видів ресурсів, які нераціонально використовуються, перебувають у відвалах, займають великі території і забруднюють навколишнє природне середовище. Тому питання ресурсозбереження в економіці і розвитку народного господарства набуває великої ваги. Під ресурсозбереженням розуміють систему засобів, спрямованих на виробництво і реалізацію кінцевих продуктів із мінімальною витратою сировини і матеріалів та енергії на усіх стадіях технологічного процесу. У ринкових умовах господарювання все більш набуває чинності комплексний підхід до ресурсозбереження, який включає органічне поєднання технологічних, економічних і соціальних напрямків інтенсифікації використання ресурсів. Це складова загального поняття "екологізація виробництва", яке включає: стимулювання ресурсозбереження, пошук принципово нових джерел енергії, маловідходне виробництво, переробку відходів, а також процес виготовлення і використання товарної продукції. Сюди також входять, ощадливі витрати сировини, комплексне використання природних ресурсів, створення новітніх технологій, що забезпечують маловідходне виробництво, замкнуті цикли водообігу, утилізацію відходів.

Ресурсозбереження в широкому розумінні — це витрати усіх видів ресурсів на виробництво одиниці продукції. Воно визначає питому вагу використання сировини і матеріалів в собівартості одиниці продукції.

Вирішення проблеми ресурсозбереження означає:

· збільшення випуску продукції при незмінній або меншій витраті матеріальних ресурсів;

· зниження собівартості виробленої продукції; х зростання чистого прибутку:

· більш повне використання виробничих потужностей і підвищення продуктивності праці;

· зменшення капітальних вкладень у видобувній галузі;

· поліпшення екологічної ситуації навколишнього середовища.

У нинішніх умовах господарювання для найбільш ефективного ресурсовикористання та його збереження є комплексний підхід до переробки сировини. Цьому має сприяти створення територіально-виробничих комплексів (TBK) із замкненою структурою матеріальних потоків сировини і відходів усередині комплексу, включаючи комплексну переробку сировини. Такий комплексний розвиток сприятиме також ефективному і раціональному використанню енергоресурсів та енергозбереженню.

57. Державна програма охорони навколишнього природного середовища.
Державна програма охорони довкілля в Україні. В ній сформульовані основні пріоритети та завдання охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів, а саме:

· формування збалансованої системи природокористування і адекватна структурна перебудова виробничого потенціалу економіки;

· екологізація технологій у промисловості, енергетиці, будівництві, сільському господарстві, на транспорті тощо;

· поліпшення екологічного стану і запобігання забрудненню р. Дніпро та інших річок, Чорного та Азовського морів;

· будівництво нових та реконструкція діючих потужностей комунальних очисних каналізаційних споруд;

· забезпечення населення якісною питною водою;

· стабілізація та поліпшення екологічного стану в містах і промислових центрах Донецько-Придніпровського та інших регіонів;

· гарантування екологічної безпеки ядерних об'єктів і радіаційного захисту населення та довкілля, зведення до мінімуму шкідливого впливу наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

· збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, заповідного права.

Як бачимо з наведеного, цією програмою охоплені всі головні аспекти діяльності народного господарства країни. Для здійснення цієї Державної програми передбачається вирішення таких завдань:

· створення в країні ефективної системи екологічної освіти, виховання та інформування;

· структуризація економіки із суттєвим зменшенням частки енерго- і матеріалоємних виробництв;

· запровадження дієвих економічних складових впливу на систему природокористування;

· створення ефективної системи правового та організаційного забезпечення в сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та раціонального використання природних ресурсів;

· організація державної системи моніторингу навколишнього природного середовища;

· підвищення стійкості та екологічних функцій лісів;

Ця комплексна державна програма охорони навколишнього природного середовища є стратегічною і довгостроковою. її реалізація повинна здійснюватись шляхом розроблення і виконання окремих міждержавних, державних, галузевих, регіональних та місцевих програм, які мають базуватися на здійсненні державної політики у сфері охорони навколишнього середовища та природокористування.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.