Поняття, сутність і значення структури економіки для збалансованого розвитку НЕС

***

Можливості економічного розвитку визначаються оптимальною структурою економіки. Тому ДРЕ у національному масштабі спрямоване на формування оптимальної структури НЕ у всіх її проявах (видах) через забезпечення переходу від хаотичних економічних процесів до регульованих (спрямованих). Тобто ДРЕ повинно забезпечувати рамкові умови для формування та підтримування ринковим механізмом оптимальної пропорційності (збалансованості) в НЕС , а саме збалансованості національного ринку (НР) (бо НЕС це і є НР), яка втілюється в явищі раціональної структури економіки– РСЕ . Під РСЕ необхідно розуміти таку систему виробництва та його обслуговування (грошово-фінансового, кадрового, науково-технологічного, інформаційного тощо), за якої сформовано необхідну кооперацію для виготовлення кінцевої продукції в такій кількості і такої якості, яка адекватна попиту та ринкам збуту, а виробництво здатне вдосконалюватися і розвиватися.

Зауважимо, що НРявляє собою економічний простір вільного переміщення товарів ,послуг, інвестицій, грошей, робочої сили тощо (продуктів і ресурсів) під впливом ринкових чинників і засобів корпоративної і ДЕП, що їх модифікують, на якому складається природна інтеграція суб єктів господарювання, місцевих та регіональних ринків і забезпечуються еквівалентні, рівноправні та взаємовигідні відносини суб єктів ринку у зовнішньому обороті.

НЕС, інтерпретована як НР, має складну зовнішню (загальну) і внутрішню (функціональну) макро- і мікроекономічну структуру, яка формально являє динамічну взаємодію та залежність окремих сегментних ринків (ринку ресурсів, продуктів, грошей і валюти, інвестицій, цінних паперів, науково-технічних розробок, нерухомості тощо) та їх елементів (попиту і пропозиції, цін і витрат, доходів і видатків тощо) і формально може бути інтерпретована через низку функціональних макроекономічних і мікроекономічних пропорцій :

· між платоспроможним попитом і пропозицією на створений ВВП і НД;

· між платоспроможним попитом і пропозицією на окремих ринках ресурсів і продуктів;

· між продуктивністю праці і зарплатою;

· між доходами і витратами на різних рівнях управління;

· між інвестиціями і заощадженнями;

· кредитно-грошові пропорції;

· між імпортом і експортом продукції тощо.

Оскільки ефективний розвиток усієї НЕС можливий тільки в разі забезпечення строгої, оптимальної відповідності цих співвідношень згідно з вимогами об єктивних економічних законів, зокрема вартості, попиту і пропозиції тощо, то проблема підтримання і забезпечення оптимальної пропорційності, збалансованості НР (НЕС) є центральною проблемою як теорії, так і практики регулювання економіки, а отже і основною метою, суттю, функцією самого процесу регулювання економіки і, зокрема, таких його складових як структурне регулювання і структурна політика.

Відсутність же оптимальної збалансованості та посилення нерівноваги в економіці зумовлює:

а) виникнення економічних криз;

б) інфляцію;

в) диспропорційність економіки;

г) розрив економічних зв язків між суб єктами ЕС;

д) неплатежі тощо.

У підсумку це призводить до дестабілізації, регресу суспільства.

Отже, структура національної економіки, структура НР, її зміна має велике значення для соціально-економічного розвитку країни, а точніше – вплив на нього. Зокрема, внаслідок різноманітних структурних зрушень (це наочно ілюструє досвід Китаю, більшості країн Південно-Східної Азії та інших країн) може відбуватися швидке зростання виробництва, ріст зайнятості і добробуту населення.

Слід відмітити, що структура економіки є поняттям багатоплановим. Тому в економічній науці структуру економіки в загальному трактують як співвідношення різних елементів національної економічної системи, що відображають народногосподарські пропорції та стан суспільного поділу праці.

Співвідношення між певного виду взаємопов язаними елементами економіки відображають пені види структури економіки.

Основними критеріями визначення структури (структурних співвідношень, пропорцій) економіки виступають:

- обсяги виробленої і реалізованої на ринку продукції та наданих послуг (абсолютні чи відносні);

- чисельність зайнятого населення;

- обсяг спожитого капіталу (обсяг інвестиції і вартість основного капіталу).

Виражені в абсолютних (натуральних і вартісних) та відносних величинах співвідношення (пропорції) між певного типу взаємопов язаними елементами економіки дають можливість дати конкретну якісно-кількісну оцінку структури економіки, здійснити оцінку її структурних зрушень.

Поиск по сайту: