Спеціалізація регіонів як характеристика регіону у системі (в контексті) ТПП.

***

Відображенням економічного профілю регіону (індустріальний, індустріально-аграрний, аграрний) та його місця (ролі) в єдиній народногосподарській системі є його галузева спеціалізація.

Основою визначення спеціалізації є ступінь участі регіону у територіальному поділ праці.

Територіальний поділ праці– це одна з форм суспільного поділу праці, нерозривно пов язана з галузевою її формою. Саме поділ праці диференціює процес виробництва, зумовлює глибину його спеціалізації, формує галузеву структуру, забезпечуючи тим самим високу ефективність індустріального розвитку. При цьому галузі розташовують свої підприємства на території, найбільш сприятливій для їхнього розвитку.

До спеціалізованих відносяться ті галузі господарства, які зосереджують свою діяльність на обмеженій території, можуть ефективно обслуговувати потреби не лише свого, але й інших реґіонів . Найбільш розвинуті міжреґіональні зв язки у паливній, металургійній, машинобудівній, лісозаготівельній промисловості завдяки концентрації виробництва в обмеженій кількості районів. Завдяки широкому асортименту відбувається значний обмін продукцією легкої та харчової промисловості.

Проблема територіального поділу праці для будь-якого регіону є визначальною, бо вона лежить в основі господарського управління територією. Кожний регіон, перш ніж розробити концепцію розвитку в довколишньому просторі, оцінює власні економічні, демографічні, природні, територіальні можливості, шукає нішу в територіальному й міжнародному поділі праці, визначає галузі спеціалізації як між внутрішніми територіями, так і щодо обміну товарами на світовому ринку. Територіальний поділ праці , що закріплює певні галузі виробництва за регіонами, виявляється не тільки у їхньому розташуванні, формуванні зон виробництва й збуту, але й у спеціалізації економічних регіонів , та поєднанні їхніх галузей у між - і внутрішньорегіональних зв язках. Територіальний поділ праці – процес виробничої спеціалізації території, зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами.

ТПП як просторове виявлення поділу суспільної праці взагалі, зумовлене економічними, соціальними, природними, національно-історичними особливостями різних територій та їхнім географічним положенням; один з факторів підвищення продуктивності праці. Ступінь ТПП залежить від рівня суспільного поділу праці в даному регіоні й, таким чином, може відбивати ступінь розвитку її продуктивних сил . Власне, в основі ТПП лежать природні умови й ресурси, різноманітність територій, а також відмінності між народами, які там мешкають, та історично сформованими навичками праці. Внаслідок цього виготовлення одного й того самого продукту на одній території потребує менших витрат праці, а на іншій – більших. Тому доцільно зосередити зусилля на виробництві саме того продукту, витрати на який нижчі, відмовившись від виробництва продуктів, виробництво яких ефективніше на інших територіях. Водночас продукти, яких бракує, можна одержати в обмін на свої.

Завдяки міжреґіональному обміну використовуються найбільш унікальні особливості природно-господарських реґіональних комплексів, відбувається взаємодоповнення економіки. Як вже було сказано с пеціалізацією в широкому розумінні є визначення економічного профілю (індустріальний, індустріально-аграрний, аграрний ). Докладніша спеціалізація характеризується галузями, підгалузями і, навіть окремими виробництвами усередині сфери господарства. Таким чином, основою характеристики реґіональної спеціалізації є високий рівень концентрації та висока питома вага даного виробництва у реґіоні, а також ефективне обслуговування не лише свого, але й інших реґіональних структур, активна участь у загальнодержавному поділі праці.

Регіональна спеціалізація може бути внутрішньорегіональною, міжрегіональною та міжнародною. Галузі спеціалізації поділяються профільні, які мають значну питому вагу в структурі господарства регіону та непрофільні, які мають незначну питому вагу в структурі господарства регіону.

Таким чином зробимо висновок: спеціалізація в широкому розумінні є відображенням економічного профілю регіону і його місця (ролі) в єдиній народногосподарській системі . О сновою визначення спеціалізації є ступінь участі регіону у територіальному поділ праці. Територіальний поділ праці є однією з форм суспільного поділу праці, яка нерозривно пов язана з галузевою її формою. Поділ праці диференціює процес виробництва, визначає його спеціалізацію і галузеву структуру господарства регіону. Територіальний поділ праці, що закріплює певні галузі виробництва за регіонами, виявляється не тільки у їхньому розташуванні, формуванні зон виробництва й збуту, але й у спеціалізації економічних регіонів , та поєднанні їхніх галузей у між - і внутрішньорегіональних зв язках. Таким чином ,територіальний поділ праці виступає як процес виробничої спеціалізації території, що зумовлений посиленням міжрегіональної кооперації, обміном спеціалізованою продукцією та послугами.

Поиск по сайту: