Легка промисловість світу

Легка промисловість об'єднує безліч галузей і підгалузей, головні з яких - текстильна, швейна і взуттєва. Ці галузі в даний час особливо швидко розвиваються в країнах нової індустріалізації та інших країнах, що розвиваються, що багато в чому пояснюється їх високою забезпеченістю сировиною і дешевою робочою силою. Промислово розвинені країни, поступившись свої позиції по ряду традиційних масових, технічно нескладних виробництв (дешеві види тканин, взуття, одягу та інші види продукції широкого споживання), зберігають провідну роль у виготовленні особливо модних, високоякісних, дорогих виробів, орієнтованих на високу технологію і кваліфікацію праці, обмежене коло споживачів (виробництво килимів, хутра, ювелірних виробів, еталонів взуття, одягу, тканин з дорогої сировини і т. п.).

Текстильна промисловість в епоху НТР істотно змінила свою структуру. Протягом тривалого періоду часу головною галуззю текстильної промисловості світу залишалася бавовняна, за якою слідували вовняна, лляна і переробка штучних волокон. В даний час у світовому виробництві тканин значно зросла частка хімічних волокон, зменшилася частка бавовни, вовни і особливо льону. Велике значення мало створення сумішевих тканин з натуральних і хімічних волокон, трикотажу (трикотажне полотно). Особливо зросла частка хімічних волокон в текстильній промисловості розвинених країн. В економіці країн, що розвиваються основними видами текстильної сировини залишаються бавовна, шерсть, натуральний шовк, хоча і питома вага виробів з хімічних волокон за останній час сильно зріс.

Текстильна промисловість у цілому більш швидкими темпами розвивається по групі країн, що розвиваються. Головним регіоном текстильної промисловості у світі стала Азія, яка дає сьогодні близько 70% загальної кількості тканин, більше половини виробництва бавовняних і вовняних тканин.

Основними виробниками бавовняних тканин є Китай (30% світового виробництва), Індія (10%), США, Японія, Тайвань, Індонезія, Пакистан, Італія, Єгипет,

Серед провідних продуцентів вовняних тканин також значна частина азіатських країн. Найбільший в світі виробник цих тканин - Китай (15%), далі йдуть Італія (14%), Японія, США, Індія, Туреччина, Республіка Корея, Німеччина, Великобританія, Іспанія.

І у виробництві найбільш дорогих шовкових тканин, при абсолютному лідерство США (понад 50%), так само дуже велика частка азіатських країн, особливо Індії, Китаю і Японії (понад 40%).

Значно зменшилося виробництво лляних тканин. У великій кількості їх випускають тільки в Росії і в країнах Західної Європи (у Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії).

Розвинені країни світу (особливо США, Італія, Японія, ФРН, Франція), при скороченні їх частки у виробництві бавовняних і вовняних тканин, залишаються найбільшими виробниками трикотажу, тканин з хімічних волокон (синтетичних і сумішевих). Хоча і в цих видах текстильної промисловості їх роль неухильно падає за рахунок організації виробництва в країнах, що розвиваються (Індія, Китай, Республіка Корея, Тайвань та ін.)

У Росії, колишньої одним з найбільших виробників всіх видів натуральних тканин у світі, в їх виробництві спостерігається сильний спад.

Велике значення країн, що розвиваються і у виробництві продукції швейної промисловості (білизняні вироби, верхній одяг та ін.) Багато з них, і перш за все Китай, Індія, Південна Корея, Тайвань, Колумбія, стали найбільшими виробниками і експортерами готового одягу. Розвинені країни (особливо США, Франція, Італія та ін) все більше спеціалізуються на виробництві модних, елітарних, індивідуальних виробів,

Взуттєва промисловість серед галузей легкої індустрії в найбільшій мірі перемістилася з розвинених країн до країн з дешевою працею - країни, що розвиваються. Лідерами у виготовленні взуття стали КНР (обігнала по її виробництву колишніх лідерів Італії та США і дає більше 40% взуття в світі) та інші азіатські країни - Республіка Корея, Тайвань, Японія, Індонезія, В'єтнам, Таїланд. У розвинених країнах (виділяються Італія, США, Австрія, ФРН) збереглося в основному виготовлення шкіряного взуття з дорогої сировини, з високою трудомісткістю виробництва [31] . Найбільшим виробником і експортером такого взуття є Італія. У Росії виробництво взуття за останні роки скоротилася в кілька разів, і країна з найбільшого в світі продуцента взуття (1990 р. поступалася тільки КНР) перетворилася на значного її імпортера.

Поиск по сайту: