Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІ. Аналіз досліджень та публікацій з проблеми



РЕФЕРАТ

На тему: МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЙОГО СКЛАДОВІ

Вступ

Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — це система конкретних економічних важелів та організаційно-економічних засобів, за допомогою яких здійснюється державний вплив на просторову організацію суспільства, забезпечується соціально-економічний розвиток регіонів, вдосконалюється структура їхнього господарського комплексу. Основними складовими цілісного механізму державної регіональної політики України, як визначено діючими нормативними документами, виступають: відповідна законодавчо-нормативна база, бюджетно-фінансове регулювання регіонального розвитку, прогнозування і програмування, розвиток різних форм територіальної організації продуктивних сил (створення спеціальних економічних зон, міжрегіональне та прикордонне співробітництво тощо).

Першоосновою механізму регіональної економічної політики є законодавча база, що визначає взаємовідносини держави і регіонів та відповідні організаційні структури управління соціально-економічними процесами. На сучасному етапі економічного розвитку держава через законодавчу базу проводить політику, спрямовану на підвищення економічної самостійності територій. Водночас вона координує діяльність місцевої влади на основі визначення співвідношень державного і місцевих бюджетів, розвитку інфраструктурних об’єктів місцевого та загальнодержавного призначення, формування централізованих і регіональних фондів різного цільового призначення.

Механізм державної регіональної політики повинен поєднувати у собі методи прямого і опосередкованого впливу на соціально-економічні процеси. За своїм характером ці методи можуть бути заохочувальні та обмежувальні, активні та пасивні. Їх комплексне поєднання дає змогу забезпечити високу результативність у досягненні намічених цілей.

*** Останнім часом в Україні на макрорівні відбуваються позитивні зрушення, які виявляються у формуванні більш прогресивної економічної системи, у реконструкції застарілих і створенні нових конкурентоспроможних сфер та комплексів народного господарства, у структурній перебудові промисловості та її технологічному переоснащенні тощо. Післякризове відновлення економічного зростання в Україні характеризується визначальним значенням науково-технічного прогресу і посиленням процесів інтелектуалізації основних чинників виробництва.

Фундаментальною основою змін, що відбуваються, є якісно новий тип технологічного і господарського устрою, в якому роль головного виробничого ресурсу починають грати інформація, знання і рівень делегування повноважень по їх використанню, що закріплені на рівні законів, нормативних актів і розпорядчих документів [1, с.87]. Господарські системи розвинених країн все більш трансформуються в економіку знань і процесів управління ними. Використання цих складових в даний час примножує результати господарської діяльності набагато ефективніше, ніж застосування будь-якого іншого виробничого чинника. Проте, в наявності і інша тенденція – гіпертрофоване захоплення значенням інформації і знань в економіках деяких розвинених країн, що переводить на другорядну роль реальний сектор, в якому, згідно з економічною теорією, і створюється додана вартість, що є основним чинником ефективного відтворювального процесу в суспільстві. Економіка таких країн «віртуалізується», що може призводити до небажаних наслідків. Таким чином, як і раніше ефективна державна політика в галузі управління розвитком регіональної економіки зобов'язана залишатися стержнем стратегії розвитку будь-якого регіону держави.

ІІ. Аналіз досліджень та публікацій з проблеми

Вагомий внесок у вирішення проблем формування регіональної економічної політики на основі економіки знань зробили відомі українські вчені такі як Дзвінчук Д.І., Каленюк І.Д., Кратт О.А., Муравьева Н.Н., Бобров В.Я., Сафонова В.Є., Рудницкий А.О. та ін. Не можна залишити поза увагою дослідження російських учених Є.Н. Малигіна, Л.Г. Міляєва, В.В. Чекмарьова та ін. Високо оцінюючи вклад вітчизняних та зарубіжних науковців у вирішенні зазначених проблем, слід наголосити, що, на жаль, в Україні до тепер не розроблено ефективних підходів до формування регіональної економічної політики. Тож, продовжує існувати нагальна потреба у подальшому більш детальному вивченні концептуальних засад формування регіональної економічної політики, заснованої на економіці знань

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.