Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІІ. ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ



Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у формі іспиту. Положенням про екзаменаційну сесію, затвердженим ректоратом і Вченою Радою університету передбачена письмова форма іспиту. Така форма іспиту сприяє об’єктивності оцінювання знань студентів і посилює мотивацію до більш глибокого оволодіння програмним матеріалом курсу «Регіональна економіка» протягом нормативного періоду його вивчення (перший або другий семестр першого року навчання).

Метою іспиту є встановлення фактичної відповідності рівня знань студентів вимогам програми дисципліни.

3.1. Порядок проведення іспиту

1. Іспит проводять по потоках, які об’єднують декілька груп студентів, в письмовій формі, за розкладом, який доводиться до відома студентів до початку екзаменаційної сесії. Тривалість іспиту – 3 астрономічні години.

2. Іспит проводить комісія викладачів. До складу комісії входять лектор потоку, викладачі, які проводять семінарські заняття, а також інші співробітники кафедри. Склад комісії затверджується на засіданні кафедри.

3. Кожен студент отримує окремий екзаменаційний білет, завдання з якого він переписує в бланк письмової роботи і дає на них відповіді розбірливим почерком і без скорочень.

4. Після закінчення іспиту роботи здаються комісії, яка їх перевіряє та оцінює.

5. Місце й час оголошення результатів іспиту доводяться до студентів на його початку. Результати іспиту та загальний підсумковий бал доводяться до студентів лектором потоку.

6. Усі суперечливі питання щодо підсумкових результатів іспиту розглядаються і вирішуються комісією створеною при факультеті.

До підсумкового контролю (іспиту) кафедра розробляє і затверджує на своєму засідання перелік питань, що охоплюють весь програмний матеріал курсу «Регіональна економіка». Рекомендовані та затверджені кафедрою питання доводяться до відома студентів на початку навчального семестру.

3.2. Структура екзаменаційного білету

Екзаменаційний білет з курсу «Регіональна економіка» містить 6 завдань для студентів денної і вечірньої форми навчання і 10 завдань для студентів заочної форми навчання, які включають:

· теоретичні питання регіональної економіки;

· питання ресурсного забезпечення розвитку економіки регіонів;

· питання щодо особливостей трансформаційних процесів в міжгалузевих комплексах України;

· питання щодо особливостей сучасного стану функціонування регіональних соціально-економічних систем та геополітичного положення України та її регіонів;

· питання з екології.

На іспит виносяться вузлові та комплексні питання дисципліни, що потребують творчих відповідей та вміння синтезувати отримані знання й застосовувати їх при вирішенні практичних завдань.

Відповідь студента на кожне з шести завдань екзаменаційного білету для студентів денної і вечірньої форми навчання і десяти завдань для студентів заочної форми навчання оцінюється за шкалою «10—8—6—0» балів, в залежності від продемонстрованого рівня знань.

Оцінка за 100-бальною шкалою Рівень знань
Відмінний
Добрий
Задовільний
Незадовільний

Оцінювання відповідей на питання екзаменаційного білету здійснюється за наступними критеріями:

· 10 балів за питання білету заслуговує відповідь, в якій студент демонструє системні знання програмного матеріалу, виявляє глибоке володіння понятійним апаратом науки, безпомилково, у достатньому обсязі та самостійно розкриває теоретичний матеріал навчальної програми, правильно та ґрунтовно аналізує прикладні питання регіональної економіки, демонструє знання рекомендованої до вивчення літератури, вірно надає та використовує статистичний матеріал;

· 8 балів заслуговує відповідь, в якій студент демонструє системне знання програмного матеріалу, володіє понятійним апаратом науки, але недостатньо глибоко розкриває теоретичні питання, не в повній мірі аналізує трансформаційні процеси в господарському комплексі країни та її регіонів або робить інші несуттєві помилки.

· 6 балів заслуговує відповідь, в якій студент виявляє розуміння понятійного апарату науки, правильно, але недостатньо глибоко розкриває суттєві елементи теоретичного матеріалу навчальної програми, в його відповіді зустрічаються суттєві помилки щодо аналізу особливостей формування та функціонування економіки регіонів, їхніх екологічних проблем, є значні неточності у використанні статистичного матеріалу та ін.;

· 0 балів ставлять за таку відповідь на питання білету, в якій студент виявляє незнання основного понятійного апарату науки, не розкриває суттєві елементи теоретичного матеріалу навчальної програми дисципліни, у відповіді відсутній або дуже схематичний (поверховий) аналіз регіональних та екологічних питань, допущені грубі помилки в наведених статистичних матеріалах або повністю відсутня відповідь на питання білета.

Максимальна кількість балів, яку може одержати студент за іспит складає 60 балів (по 10 балів за кожне питання білету).

 

3.3. Загальне підсумкове оцінювання з дисципліни

Загальний підсумковий бал з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання екзаменаційних завдань і не може перевищувати 100 балів. Результати виконання екзаменаційних завдань враховуються в загальному підсумковому оцінюванні лише за умов, якщо екзаменаційні відповіді оцінені не менше ніж у 30 балів. Якщо в результаті складання іспиту студент отримав менше 30 балів, загальна підсумкова оцінка його знань є незадовільною. В цьому випадку у відомості проставляються лише результати поточного контролю.

В заліково-екзаменаційній відомості виставляються результати поточного контролю, іспиту, загальна підсумкова оцінка за 100-бальною системою, оцінка в 4-х бальній системі та в системі ECTS.

Переведення 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та в шкалу за системою ECTS для фіксації в нормативних документах університету, здійснюється таким чином:

 

Оцінка за шкалою, що використовується в КНЕУ Оцінка за національною шкалою Оцінка у формі заліку (для вибіркових дисциплін) Оцінка за системою ECTS
90—100 відмінно зараховано А
80—89 добре зараховано В
70—79 С
66—69 задовільно зараховано D
60—65 E
21—59 незадовільно — з можливістю повторного складання іспиту не зараховано — з можливістю повторного складання заліку FX
0—20 незадовільно — з обов’язковим повторним вивченням дисципліни не зараховано— з обов’язковим повторним вивченням дисципліни F

Студенти, які набрали за результатами поточного й підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки, мають право, з дозволу декана, повторно скласти іспит або залік.

Студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів, зобов’язані пройти повторний курс вивчення дисципліни перед повторним складанням іспиту або заліку


 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.