Пільги для працівників які поєднують роботу з навчанням

Серед пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням необхідно виділити такі :

-при підготовці робітничих професій навчання здійснюється у межах робо­чого часу на виробництві;

-для таких категорій працівників може встановлюватися скорочений робочий час (вільний день);

-встановлюється додаткова відпустка у зв´язку з навчанням у таких розмірах :

1. на неденних відділеннях загальносвітньої школи на період:

-випускних іспитів в основній школі – тривалістю 10 календарних днів; у старшій школі-23 к.д.;

-іспитів у перевідних класах –від 4 до 6 к.д. без урахування вихідних;

-для здачі екзаменів екстерном за основну школу –21к.д., за старшу школу – 28 к.д.;

2. для підготовки і здачі іспитів у ПТУ –35 к.д. протягом року;

3. у ВУЗах:

а) на період настановчих занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів:

-з вечірньою формою навчання для ВУЗів 1-2 рівня акредитації – 10 к.д. щорічно для 1 і 2 курсу 20 к.д. – на наступних курсах;

для 3 і 4 рівнів акредитації на 1 і 2 курсах – 20 к.д., 30к.д. – на наступних курсах;

- з заочною формою навчання – 30 к.д. незалежно від рівня акредитації для 1 і 2 курсів, 40 к.д. – на наступних курсах;

- б) на період складання державних іспитів у ВУЗах незалежно від рівня акредитації – 30 к.д.

- в) на період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) для ВУЗів 1 і 2 рівня акредитації – два місяці , для 3 і 4 рівня акредитації – чотири місяці.

Працівникам, які вступають на навчання в аспірантуру надається один раз на рік відпустка з розрахунку 10 к.д. на кожен іспит. Тим, хто навчається в аспірантурі, - 30 к.д.

Чинне законодавство не обмежує у правах на надання всіх вищезазначених відпусток працівників, які:

-одержують другу вищу освіту;

- навчаються у ВУЗах державної чи інших форм власності;

-одержують вищу освіту за рахунок бюджету чи коштів юридичних, фізичних осіб або за рахунок своїх власних коштів.

56\\порядок і умови надання щоріних відпусток

Час відпочинку - це визначений законом, колективним чи трудовим договором календарний період протягом якого працівник вільний від виконання своїх трудових обов'язків, який використовується працівником на власний розсуд для відновлення працездатності та задоволення власних інтересів. Як і робочий час, час відпочинку має декілька видів. Це:

а) технологічні перерви протягом робочого дня (10-15 хвилин щогодини);

б) перерви для відпочинку і харчування (від 30 хвилин до двох годин), яка не включається в робочий час і надається, як правило, через чотири години після початку роботи.

с) щоденний відпочинок після роботи (перерви між змінами);

д) щотижневі дні відпочинку (вихідні дні).

е) святкові й неробочі дні, перелік яких визначений є) щорічні й додаткові відпустки, право на них мають працівники, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також ті особи, які працюють за трудовим договором у фізичних осіб. Відпустки можуть бути щорічними (основними і додатковими).

Право на основну відпустку мають усі працівники, її мінімальна тривалість 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відліковується з дня укладення трудового договору. Додаткові відпустки надаються працівникам за таких підстав:

- за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці та її тривалість;

- за особливий характер праці та її тривалість;

- в інших випадках, передбачених законодавством.

Після першого року роботи щорічну основну відпустку працівникові може бути надано в будь-який час відповідного робочого року згідно графіку, затвердженому власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (

а чинним законодавством працівник має право на поділ щорічної відпустки. Так, на прохання працівника щорічну відпустку може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менш як 14 календарних днів. При цьому невикористана частина щорічної відпустки надається працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніш як упродовж 12 місяців після закінчення року, за який надається відпустка. Водночас законодавством передбачено можливість відкликання працівника із щорічної відпустки.

Відкликання можливе: за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їхніх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог відповідної статті названого Закону та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, яку було нараховано на оплату невикористаної частини відпустки;

Поиск по сайту: