1. Необхідно визнати існування молодіжних неформальних об’єднань як соціобіологічну потребу підліткового віку, яка незалежна від часу та народу, і в наш час пов’язана з модою на визначений стиль музики, окремих співаків (об’єднання фанів), сучасний одяг та ін.
2. Знання особливостей молодіжних груп допомагає педагогу (батькові) налагодити контакт з підлітком, зруйнувати «стіну» між дорослими та молоддю.
3. Стратегічний напрямок психолого-педагогічної роботи з даної теми: від замовчування – до інформованості, від заборони – до контролю та діалогу.
4. Перебування підлітка в неформальній групі не повинно спонукати педагога до оцінювання його особистості, а лише засвідчує проблему соціальної дезадаптації учня і вимагає від школи створення такого мікроклімату у класі, де б кожен знайшов своє місце і зміг би самореалізуватися.
5. Найперший крок у роботі з учнівською та студентською молоддю повинен забезпечити інформованість її про існування певних неформальних та формальних течій, об’єднань на годинах спілкування, тобто необхідно задовольнити інформаційний голод. Обговорення даної теми у колі, на рівних позиціях дасть змогу зрозуміти, що якщо такого явища немає в селі (райцентрі), то з ним дитина може зіткнутися в обласному центрі, у великих містах України та інших держав (Росії, Європи).
6. Якщо у школі є учасники неформальних молодіжних груп, варто організувати виховні заходи: «Молодіжне перехрестя», на яких дати учням можливість презентувати себе і навести мости дружби між різними об’єднаннями. На таких перехрестях можна організовувати і обговорення тих питань, які цікавлять молодь: сучасні музичні напрямки, мода на одяг, зачіски, професії майбутнього тощо.
7. Залучати молодь до організованого культурного дозвілля, впроваджувати тренінги спілкування та молодіжні програми у закладах освіти. Поглиблювати взаємостосунки з позашкільними установами. Організовувати спільні виховні програми.
8. У школах варто організовувати наступні анонімні дослідження:
– на предмет участі (або прихильності) учнів у молодіжних неформальних об’єднаннях;
– на виявлення учнів, які вживають алкоголь, палять, вживають психотропні та наркотичні речовини.
Варто проаналізувати і порівняти результати досліджень: чи існує зв’язок між вживанням наркотичних речовин та перебуванням у неформальній групі.
9. Психологу необхідно діагностично визначити тип акцентуації характеру учнів, які перебувають у молодіжних неформальних об’єднаннях для того, щоб зрозуміти ступінь залежності особистості від групи, і чи існує деструктивний розвиток особистості як профілактику девіантної поведінки та наркозалежностю
ЛІТЕРАТУРА
1. Битянова М.Р. Социальная психология: наука, практика и образ мыслей. – М.: Изд-во ЭКСМО – Пресс, 2001. – 576с.