Розділ 1. Прийоми варіювання геометричних задач.

Реферат

на тему:

“Прийоми варіювання геометричних задач”

Виконала:

студентка ІІ курсу

групи МЕФ – 21

Колос Оксана

Перевірив:

Белешко Д.Т.

Зміст

1. Вступ………………………………………………………3

2. Розділ 1. Прийоми варіювання геометричних задач.

2.1. Принцип варіативності…………………………..4

2.2. Геометричні задачі, які розв’язуються на основі деяких теорем……………………………………..5

3. Висновки…………………………………………………10

4. Література………………………………………………...11

Вступ

Перший спосіб побудови взаємозв'язаних завдань, приведений Е.С. Каниным, використовує у своїй роботі И.Е. Дразнин . Він вважає одним з найважливіших принципів побудови систем вправ принцип варіювання, тобто складання такої послідовності вправ, в якій кожній наступній вправі отримане з попереднього або одного з попередніх зміною параметра або умови. І. С. Дразнин відмічає, що після застосування на практиці видозмінених завдань учні через деякий час досить успішно самі варіюють умови, що " розвиває фантазію, інтуїцію, логіку, знижує диктат викладача" - таким чином, запропонований спосіб роботи над завданням дає відчутний результат.

П. М. Эрдниевым виділені наступні прийоми побудови взаємозв'язаних завдань : звернення завдання, узагальнення питання завдання, розгляд стереометричних аналогів, зміна точки зору на вимогу завдання. Аналіз виділених в статті прийомів показує, що вони не описують повної картини складання блоків взаємозв'язаних завдань, не усі способи видозміни початкового завдання вичерпані. На це обертає свою увагу Г. В. Дорофеев, відмічаючи, що проблеми, в яких описуються системи прийомів варіювання завдань, є актуальними і складними. Він означає круг питань, необхідних для вирішення цієї проблеми, підкреслює важливість систематизації різних прийомів варіювання завдань, відмічає, що будь-яке завдання має певну околицю - за змістом, по кругу використовуваних понять, по методах міркувань. Кожна з цих околиць може бути використана для побудови блоків завдань, пов'язаних з цим завданням.

С. Г. Губа розглядав варіювання завдань на доказ як засіб активізації математичної діяльності учнів і розвитку у них інтересу до предмета. Під варіюванням завдання він розумів деяку часткову зміну її умови, причому міра зміни визначається характером завдання, способом варіювання, учбовою ситуацією і іншими чинниками. Відмічав, що при виборі способів варіювання завдань на доказ для застосування їх в учбовому процесі обов'язково повинна враховуватися посильність цих способів для самостійного використання їх учнями.

Розділ 1. Прийоми варіювання геометричних задач.

2.1. Принцип варіативності

Важливою умовою формування в учнів правильнихузагальнень психологи вважають варіювання неістотних ознак поняття за умовиінваріантності істотних. Варіювання у побудові системи вправ реалізується такимчином: якщо в означенні того чи іншого поняття є істотною певна ознака, необхідно, щоб ця ознака у вправах, пропонованих учням, фігурувала у якості істотної, інші ж,неістотні ознаки, мають широко варіюватись. Варіювання форми подання умовисприяє фіксації в пам’яті учнів того чи іншого прийому розв’язування задач.

При цьому варіювання умови геометричних вправ стосується неістотних її сторін, що безпосередньо не впливають на застосування прийому розв’язування, а саме, числових даних, буквених позначень, розміщення фігур тощо. Такі вправи називають однотипними, а їх систему – однотипною. Забезпечити розв’язання потрібної кількості однотипних геометричних вправ можливо завдяки вправам за готовими малюнками. Корисно також пропонувати учням на різних рівнях вправи певного типу, що мають однакову логічну структуру, але різну форму презентації умови. Форму подання умови вправ можна варіювати шляхом введення додаткових елементів, збільшення кількості числових даних. Варіювання видів розумової діяльності засобом системи вправ реалізується шляхом залучення задач на прямі і обернені дії. Метод одночасного розв’язування прямих і обернених задач був запропонований П.М.Ерднієвим. На думку автора такий підхід сприяє швидшому і глибшому засвоєнню навчального матеріалу. Я.Й.Груденов пропонує застосовувати принцип порівняння для того, щоб підкреслити взаємозв’язок, спільне та відмінне в системі задач.

Добираючи систему вправ з геометрії для досягнення певної мети, потрібно передбачати варіацію видів математичного мислення, пропонуючи різні типи вправ: на обчислення, доведення, побудову, дослідження.

Геометричні задачі,

які розв’язуються на основі деяких теорем

Теорема 1.

Поиск по сайту: