Чи потрібна суду ефективна комунікація?

Незалежна і ефективна судова влада – базовий елемент демократії. Сьогодні ця теза не викликає жодних сумнівів. З часів оформлення Шарлєм Монтескье ідеї розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову пройшло майже 300 років, а питання створення незалежного і

ефективного суду й досі в порядку денному.

Основна функція суду – здійснення правосуддя. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини «кожен має право на справедливийі публічнийрозгляд його справи упродовж розумногостроку незалежнимі безстороннімсудом, встановленим законом». Ця стаття

встановлює вимоги до судочинства, на яке має право кожна людина. Роль держави – забезпечити це право.

В Україні діє складна система органів, які забезпечують реалізацію принципу верховенства права та права громадян на справедливий суд: Верховна Рада приймає закони, на підставі яких суди вирішують справи, державний бюджет, в якому закріплюється обсяг коштів для

функціонування судів, Кабінет міністрів розпоряджається об’єктами державної власності, міністр юстиції бере участь у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Парламент, Президент разом з органами суддівського самоврядування, кваліфікаційними комісіями

беруть участь у формуванні суддівського корпусу, Державна судова адміністрація організаційно забезпечує суди тощо.

Однак центральну, ключову роль у здійсненні правосуддя відіграє суд як установа і суддя, який вирішує ту чи іншу справу. Для реалізації свого права громадяни звертаються саме до них.

Простих громадян зазвичай не цікавить рівень матеріального забезпечення суду, кількість залів судових засідань, ефективність роботи виконавчої служби. Вони цілком обґрунтовано хочуть, щоб незалежний і безсторонній суд публічно протягом розумного строку справедливо

вирішив їх спір. І саме суд, а точніше його керівництво і часто конкретний суддя несуть юридичну і моральну відповідальність за дотримання перелічених вимог-стандартів, встановлених Європейською конвенцією.

Саме для забезпечення ефективного функціонування суду і необхідна стратегічна комунікація. Комунікація, яка допомагає вирішувати управлінські задачі суду і наближувати українське судочинство до європейських стандартів.

Криза довіри

На відміну від комерційних структур, які витрачають на маркетингові комунікації величезні бюджети, намагаючись втримати існуючих клієнтів і залучити нових; політичних партій і політиків, які налагоджують комунікацію заради перемоги на виборах і доступу до влади, державні установи, а особливо суди, на перший погляд, не мають мотивації перейматися стратегічними комунікаціями.

Спостереження за функціонуванням судів дозволяє виявити декілька причин цього. По-перше і на щастя, необхідність існування і монопольного становища судів у вирішенні суперечок не оспорюється. По-друге, судді досить серйозно захищені від неправомірного і передчасного

звільнення у порівнянні з представниками інших професій. По-третє, за неповагу до суду передбачена юридична відповідальність. По-четверте, завжди легше знайти винного у проблемах суду, аніж опанувати новий для судів напрямок діяльності.

Але найважливішою є інша причина – історично так склалося, що в Україні суди комунікаційно віддалені від суспільства, від їх основної аудиторії – громадян. Якщо громадяни дають мандат довіри політикам на виборах, бачать як обрані ними політики

призначають урядовців, то свій зв'язок з судами і працюючими в них суддями громадяни не відчувають.Так як, наприклад, керівник, який не спілкується з підлеглим чи партнери по бізнесу, які не комунікують між собою. Яка в них буде довіра один до одного?

Цей комунікаційний вакуум викликає кризу взаємної довіри суспільства і суддів. Кризу, в умовах якої суди надзвичайно легко піддаються впливу з боку можновладців, які часто використовують технологічно набагато краще налаштований механізм комунікації з

громадянами з метою дискредитації суду або окремих працівників судової системи. Цей інформаційний вакуум робить суди надзвичайно вразливими.

Тому мотивація налагоджувати ефективні комунікації лежить на поверхні – задоволення власних потреб. Замкнуте коло залежності і вразливості судів може розірвати лише підтримка цінностей незалежного і справедливого суду з боку тих, кого не можуть «зняти з посади» -

суспільства. Всі хочуть працювати в успішному колективі процвітаючої установи, всім важливо що про них думають сусіди, родичі, друзі, всім важливо бути позбавленими політичного впливу. І, нарешті, всі хочуть отримати справедливе судове рішення у випадку судового процесу щодо себе. І судді, і працівники апарату суду.

Поиск по сайту: