Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Викладення положень проектів нормативно-правових актів.



Нормативні положення не повинні містити зайвої деталізації. Потрібно завжди пам'ятати, що нормативно-правовий акт регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання.

Для полегшення застосування норм і виключення різнотлумачень кожне нормативне положення має бути чітко викладено і сформульовано таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії в часі. Якщо нормативно-правовий акт або його окремі норми не обмежені в дії часом, то в них не дається ніяких застережень щодо цього. Якщо нормативно-правовий акт або його окремі норми приймаються з обмеженим строком дії, то про це треба обов'язково зазначити у нормативно-правовому акті, нормі.

Приклад: Закон України "Про запровадження в порядку експерименту єдиного (фіксованого) податку для сільськогосподарських товаровиробників" (Відомості Верховної Ради України, 1998 p., № 25, ст. 147)

"Стаття 9. Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з дня опублікування і діє до 31 грудня 2000 року".

При написанні норми щодо набрання чинності нормативно-правовим актом слід виходити із положень статті 94 Конституції України, згідно з якими будь-який Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування в офіційних виданнях.

 

Крім суто правової та комплексної — наукової експертизи існують експертизи, які пропонуємо віднести до спеціальних. Серед них лінгвістична експертиза законопроектів, під час якої перевіряють й оцінюють засоби мовного вираження основних нормативних понять; структуру і граматичну правильність термінологічних словосполучень; доцільність нормативних дефініцій; дотримання синтаксичних норм побудови речень та логіки їх зв'язку тощо [48]. На думку Н. Калі- ніної, на технологічному етапі лінгвістичної експертизи виявляється не лише текстова структура законопроектів, а й відсутність необхідної системності у формуванні змістовних пластів законодавства, що розробляється

 

3. 3.3. Структура проекту повинна забезпечити послідовнийрозвиток теми правового регулювання, а також правильне розуміннята застосування нормативного акта, що складається. Текст нормативно-правового акта повинен містити аргументовануінформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об'єктивно,без повторень та вживання слів і зворотів, які не несутьзмістового навантаження. 3.4. Проект повинен мати відповідну його змісту короткуназву. Якщо є потреба у роз'ясненні мети та мотивів прийняття акта,у проекті подається вступна частина. Положення, що маютьнормативний характер, до вступної частини не включаються. Залежно від змісту та обсягу проект може складатися зрозділів та підрозділів, які, як правило, мають заголовки. Розділи і підрозділи нумеруються відповідно однією чи двомаарабськими цифрами та складаються із пунктів, які нумеруються урозділах двома, а у підрозділах трьома цифрами. Пункти можутьподілятися на абзаци. При визначенні порядкового номера абзацувраховується кожна правова норма, яка написана з абзацу. 3.5. Текст проекту викладається державною мовою, однозначною,чіткою та зрозумілою термінологією. Коли якийсь термін має різнізначення, то з тексту повинно бути зрозуміло, в якому з нихзастосовується він у даному акті. 3.6. Посилання на інші пункти проекту, а також на ранішевидані відомчі акти, робиться лише у тих випадках, коли необхіднопоказати їх взаємний зв'язок або уникнути повторнення. Посиланняна раніше виданий акт повинно містити його найменування, дату таномер акта, назву органу, що видав акт, а також дату та номердержавної реєстрації (відомчого акта). 3.7. Кожний пункт проекту повинен містити, як правило, однуправову норму. Декілька пов'язаних між собою правових норм доцільновміщувати до одного пункту в тих випадках, коли це необхідно дляїх правильності розуміння та застосування. Кожний самостійнийпункт акта повинен мати повний та закінчений зміст. Викладати правові норми у зносках не допускається. 3.8. Якщо у проекті необхідно навести переліки (осіб,органів, робіт тощо), таблиці, графіки, карти, зразки документів,бланків, схем, вони як правило, містяться у додатку. У відповіднихпунктах проекту нормативного акта на додатки даються посилання. 3.9. Найменування організацій та інших об'єктів вказуються упроекті у точній відповідності з їх офіційним найменуванням,передбаченим статутами та положеннями про їх правовий статус,рішеннями про їх утворення та іншими актами. Використання їх скорочених найменувань допускається у тихвипадках, коли вони є офіційними (передбачені відповіднимиактами). 3.10. У випадках, коли при підготовці нового акта необхідновнести зміни до раніше прийнятого акта, доцільно дати новуредакцію відповідних пунктів чинного акта. Якщо пункти, якіпотребують зміни, немає необхідності повністю викладати в новійредакції, до їх тексту вносяться уточнення (зокрема, шляхомвиключення, доповнення або заміни окремих слів, речень). Можутьбути також викладені у новій редакції окремі частини пунктів,абзаців. Доповнення, що містять нові правові норми, оформляються, якправило, у вигляді окремих пунктів та абзаців. У проекті нового акта не рекомендується передбачати правовінорми із зазначенням про те, що вони приймаються "на зміну", "участкову зміну", "на додаток" відповідного пункту чинного акта. 3.11. Якщо є значна кількість актів, які підлягають визнаннютакими, що втратили чинність, або до яких необхідно внести зміничи доповнення (більше трьох), їх переліки доцільно викладати удодатку. 3.12. При підготовці пропозицій про визнання актів такими, щовтратили чинність, або про зміни чи доповнення раніше прийнятихактів та їх частин, необхідно встановити, чи поширювалася їх діянаступними актами на інші організації, категорії працівників таврахувати ці обставини для того, щоб скасувати також акти про їхпоширення. 3.13. Відомчі нормативні акти, видані спільно чи заузгодженням з іншими органами, змінюються, доповнюються абовизнаються такими, що втратили чинність, спільно або заузгодженням з відповідними органами. 3.14. Нормативно-правовий акт затверджується розпорядчимдокументом та розміщується на чистих аркушах паперу, безтитульного аркуша. 3.15. Під час затвердження нормативного акта розпорядчимдокументом на акті зазначається гриф за такою формою: Затверджено наказ Міністерства фінансів України 20 січня 1998 р. N 15 3.16. Гриф затвердження розміщується у правому верхньому кутіпершого аркуша нормативно-правового акта. 3.17. Під грифом затвердження необхідно залишити місце длянапису про державну реєстрацію нормативно-правового акта(6х10 см).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.