Поняття судової комунікації

Найчастіше усна аргументація має місцу у дискусії

Виступ у дискусії — це лаконічний (до 2-5 хв.), чітко аргументований виклад певного погляду на проблему. Виступ найчастіше не готується завчасно і є спонтанною мовною реакцією на щойно почуте на зборах, нараді, семінарі, науковій конференції тощо. Полемічність, стислість, точність і чіткість формулювань - основні риси виступу.

Особливості публічного мовлення пов’язані насамперед з тим, що звернення до великої аудиторії створює специфічну атмосферу — атмосферу офіційності й особливої відповідальності за сказане.

Промовець повинен дотримуватися ряду вимог, зокрема пов’язаних із його поведінкою:

— природність, позбавлена штучності;

— доброзичливість, повага, теплота у ставленні до слухачів;

— зосередженість, серйозність оратора;

— глибока внутрішня переконаність;

— відповідна інтонація, міміка, жести.

Щоб певна аргументація була доказовою та переконливою, варто взяти до уваги:

1. Специфіку аудиторії, учасників дискурсу, яким намагаються змінити позицію (думку). Одній аудиторії наголошують на логічній строгості й точності аргументів, оскільки вона не сприймає нічого "на віру", іншій - важливі не стільки строгість і точність наведених аргументів, скільки зв'язок із життям, досвідом людей, учасників дискурсу.

2. Сферу діяльності людей - виробничу, адміністративну, політичну, юридичну, економічну тощо.

Для реалізації доказової та переконливої функцій у дискурсі використовують різноманітні методи аргументації, за допомогою яких апелюють до розуму людей, впливають на їхні вірування, погляди, думки з метою змінити думку, позицію, сприйняти потрібне для спільноти рішення.

· Юридична аргументація у письмовому юридичному тексті

Ø Публічна, розгорнута письмова форма юридичної аргументації судового рішення є важливим елементом у механізмі захисту конституційних прав та свобод людини й громадянина та реалізації КУ, оскільки:

а) вона надає можливість раціонального розуміння юридичного обґрунтування рішення;

б) вона надає можливість оскаржити рішення під кутом зору обґрунтованості та правильності тлумачення закону відповідно до Конституції;

в) вона є репрезентацією застосування норм Конституції до конкретних життєвих обставин, до конкретних фізичних та юридичних осіб;

г) вона є засобом впровадження принципу однаковості розуміння положень КУ при розгляданні судами конкретних справ, тобто є основою конституційного принципу рівності (ст. 24 КУ).

Ø Письмова консультація - розгорнута письмова відповідь на питання клієнта. Аргументована основа для прийняття господарських рішень, попередження та мінімізації негативних наслідків помилок.

Послуга являє собою мотивовану письмову відповідь на питання клієнта.

Письмова консультація рекомендується, якщо питання складне і багаторівневе. У таких випадках вона має незаперечні переваги, тому що клієнт отримує правовий юридичний висновок:

· з докладними відповідями на всі питання правового характеру, що цікавлять клієнта

· і з обов'язковими посиланнями на закони та інші нормативно-правові акти, які обгрунтовують висновки юриста.

У письмовій консультації будуть зазначені і дати вступу в силу нормативних актів, і посилання на відповідні пункти та абзаци, якщо клієнт вирішить надалі використовувати її для складання позовної заяви, аргументації своєї позиції у спорах з органами влади, посадовими особами і т.п.

Судова комунікація: мовні вимоги

Поняття судової комунікації

Слово комунікація прийшло в наш лексикон з англійської, а в англійську – з латині (лат. communicare, англ. communication). Дослівно воно означає «спілкування, перебування у зв’язку, взаємодія, поєднання».

Комунікація – це процес обміну інформацією між двома і більше людьми у ході спілкування.

Найпростіша модель комунікації – це «джерело (відправник), яке відправляє повідомлення отримувачу, а взамін отримує реакцію – так званий зворотній зв'язок».

З погляду комунікації, право – це особливий порядок комунікативних відносин, які базуються на правових нормах, виражених у взаємних правах та обов‘язках, що реалізуються суб‘єктами. Таким чином, право – це не тільки правові норми, а й цілісність, інтенційним ядром якої виступають суб‘єктивні права, а необхідними корелятами – правові обов‘язки [Поляков 2001: 225]

Юриспруденція належить до числа аргументативно-активних сфер. Юристів можна віднести до числа комунікантів-професіоналів, оскільки в переважній більшості випадків їхня діяльність безпосередньо пов‘язана не просто з комунікацією, а з аргументативною комунікацією. У суді їхня робота виявляється фактично змагальним діалогом, в якому надзвичайно важливу роль відіграє правильний відбір мовленнєвих засобів, адекватних щодо поставленої мети.

Поиск по сайту: