Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІДЕЇ А.С. МАКАРЕНКА ПРО УЧНІВСЬКИЇ КОЛЕКТИВ



Дитячий колектив, за вченням А. Макаренка, у своєму розвитку проходить декілька стадій.

На першій стадії (після організаційного оформлення колективу) важливо сформулювати вихованцям систему педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом, з певними елементами навіювання. Здійснюють також інтенсивний вплив на учнів, формують ядро активу з учнів, які добре вчаться, виконують вимоги шкільного режиму і правила для учнів, вимогливі до себе й до інших, мають організаторські здібності. Цю стадію розвитку колективу не слід затягувати. Якщо учні довго залежать лише від педагогічного колективу, вони звикають до цього і згодом їх важко змусити підкорятися органам учнівського самоврядування.

На другій стадії вимоги педагога підтримує частина вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і до самих себе. Ця стадія починається створенням органів самоврядування. В колективі триває процес вивчення один одного, пошуки товаришів і друзів. Оскільки ядро активу ще не має досвіду роботи, педагоги висувають до учнів категоричні вимоги, спираючись на ядро активу. Невиконання учнем вимог шкільного режиму відтепер слід розглядати як свідому протидію і вживати певних заходів впливу.

Особливу увагу приділяють засвоєнню органами самоврядування своїх прав і обов'язків, методів роботи. Розширюється актив. іноді на цій стадії може утворитися і неофіційна група, яка протиставляє себе активу. Проте наявність органів самоврядування допомагає вчителеві справлятися з нею.

На третій стадії вимоги висуває колектив. Цього досягають, згуртувавши вихованців у єдиній діяльності. Педагог працює з активом, допомагає йому завоювати авторитет серед учнів, контролює його діяльність, прагнучи залучити до нього найбільше учнів з метою посилення його виховних можливостей. Вимоги педагогів і активу учнів стають лінією поведінки всього учнівського колективу.

На четвертій стадії кожен учень сприймає колективні, загальноприйняті вимоги як вимоги до себе. Створюють умови для нових, складніших вимог, які висуваються в процесі розвитку колективу, розширюються права та обов'язки активу, ускладнюються види діяльності колективу.

На всіх стадіях розвитку учнівського колективу педагоги цілеспрямовано працюють над його згуртуванням. Важливою у цій роботі є система — низка послідовно поставлених перед колективом цілей, досягнення яких зумовлює перехід від простого задоволення до глибокого почуття обов'язку.

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД

Етапи підготовки і реалізації виховного заходу, яких варто дотримуватися:

I. Попередній етап:

- аргументація, визначення мети, завдань, форми виховного заходу

- визначення місця даного виховного заходу в системі виховної роботи школи, класу

- підбір матеріалів щодо змісту виховного заходу

- залучення учнів до підготовки, репетиції, розподіл обов'язків

II. Підготовчий етап:

- консультування у ході підготовки із класним керівником, керівниками педагогічної практики

- підготовка оформлення, обладнання

- проведення репетицій

- запрошення гостей

III. Реалізація

- детальний опис виховного заходу

IV. Аналіз виховного заходу

- проведення обговорення результатів виховного заходу за участі практикантів, методистів, вчителів.

СХЕМА КОНСПЕКТУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

Титульна сторінка

Опис заходу (на другій сторінці)

Тема (назва виховного заходу):

Дата проведення:

Час проведення:

Місце проведення:

Середній вік учасників (клас):

Кількість учасників:

Аргументація/актуальність:

Мета (освітня, виховна і розвиваюча):

Форма виховного заходу:

Використане обладнання:

Оформлення приміщення:

Список використаної під час підготовки науково-популярної і методично літератури, Інтернет-ресурсів:

Детальний опис виховного заходу, сценарій (з третьої сторінки)

ОРІЄНТОВНІ СХЕМИ АНАЛІЗУ ВИХОВНОГО ЗАХОДУ

 

Варіант 1.

1. Актуальність теми: соціальна, національно-громадянська спрямованість, відповідність віковим особливостям учнів (рівню їхнього розвитку, потребам та інтересам); визначення мети заходу як бажаного результату; вибір форми проведення (вечір, конкурс, бесіда, диспут тощо), відповідність мети й форми обраній темі.

2. Підготовка заходу:

• залучення учнів;

• вибір змісту: актуальність проблем, завдань для учнів; новизна, інформаційна насиченість, доцільність для розвитку учнів (здібностей, ціннісних орієнтацій, самоорієнтації поведінки тощо);

• планування заходу (структури, методів, засобів, форм, часу), підготовка сценарію;

• підготовка приміщення, наочних засобів, роздаткового матеріалу;

• готовність учителя-практиканта, учнів до виконання плану, сценарію заходу.

3. Проведення заходу:

• дотримання чіткої структури, взаємозв’язку усіх етапів заходу;

• створення позитивної психологічно-комфортної атмосфери спілкування, діяльності (поваги, довіри, свободи дій, емоційного піднесення, вольового напруження);

• участь усіх учнів у виховному заході, стимулювання і підтримання активності, самостійності учнів, їхніх особистих суджень, вияву емоцій, пропозицій і рішень;

• формування в учнів орієнтації на загальнолюдські, національні вартості, моральних, естетичних поглядів, суджень: розгляд і оцінка ідей, понять, принципів, правил, норм поведінки, діяльності людини; глибина, доказовість,

переконливість аналізу й оцінки соціальних, світоглядних ідей; огляд життєвих ситуацій, аналіз учнями власного досвіду поведінки;

• розвиток почуттів учнів: емоційний, словесний та невербальний вплив педагога-практиканта; оцінка учнями власних емоцій, переживань з опорою на життєвий та індивідуальний досвід; створення ситуацій емоційного

піднесення, задоволення прагнення до успіху;

• формування в учнів умінь організації діяльності й поведінки: застосування завдань, форм діяльності для вияву учнями ініціативи, творчості; створення ситуацій для вибору учнями дій, пошуку розв’язання проблеми; залучення учнів до різних форм міжособистісного спілкування, взаємодії,

взаємодопомоги.

4. Доцільність, послідовність, застосування прийомів, засобів емоційно-вольового, виховного впливу на учнів, організації і стимулювання їхньої діяльності й поведінки.

5. Етика поведінки вчителя-практиканта: педагогічний такт; ставлення до учнів, кожного зокрема (відкритість, повага, позитивна установка); зовнішній вигляд і невербальна поведінка (жести, міміка, візуальний контакт тощо); уміння організовувати процес, регулювати поведінку учнів.

6. Ставлення учнів до виховного заходу: увага, інтерес, вияв поваги, позитивних емоцій, дотримання визначених правил.

7. Загальна оцінка заходу, досягнення.

 

Варіант 2.

1. Аналіз готовності педагога або колективу виконавців до проведення виховного заходу за такими критеріями:

наявність мети й завдань виховного заходу;

врахування рівня вихованості учнів під час визначення мети й завдань заходу;

визначення місця заходу в загальній системі виховної роботи.

2. Аналіз процесу підготовки виховного заходу за такими критеріями:

· роль класного керівника;

· роль учнівського активу;

· злагодженість роботи колективу в процесі підготовки заходу;

· роль учнівської організації, органів самоврядування;

· надання педагогом тактовної допомоги учням.

3.Аналіз проведення виховного заходу за такими критеріями:

· організація заходу (оформлення, обладнання приміщень;

· чіткість, організованість, злагодженість роботи;

· активність учнів; дозування і раціональність використання
часу; врахування педагогом вікових особливостей школярів;

· організація співпраці зі старшими учнями, батьками,
громадськістю тощо);

· зміст заходу (зв'язок із життям школи, села чи міста,
держави).

4. Аналіз методики проведення виховного заходу за такими критеріями:

· оптимальність вибору форм проведення заходу;

· роль педагога, учнівського активу в проведенні заходу;

· наявність елементів дискусії, відкритого обміну думками;

· активність учасників, емоційність заходу;

· рівень самостійності, творчості, ініціативності учасників

Варіант 3

1. Найменування виховного заходу, дата, місце проведення, вік дітей, що взяли в ньому участь.

2. Визначення форми (жанру) заходу: етична бесіда, диспут, свято, похід-екскурсія, психологічний тренінг, урок самоврядування тощо.

3. Конкретні педагогічні цілі й виховні завдання цього заходу (головною метою виховного заходу є зміна стосунків).

Наприклад:

§ Виховання інтересу до спорту, техніки, науки, мистецтва, політики, тощо;

§ Формування здатності до збагачення власного внутрішнього світу, самовиховання;

§ Зміна характеру міжособистісних стосунків у класному колективі (виховання в учнів поваги один до одного);

§ Зміна ставлення до якогось члена колективу (в результаті його цікавої розповіді про своє захоплення, про яке ніхто раніше в класі не знав, у нього можуть з’явитися товариші);

§ Виявлення, розвиток здібностей будь-якого із членів колективу, забезпечення зміни його ставлення до себе;

§ Вивчення учнями правил поведінки (етикету): на вечорі, танцях, банкеті тощо.

4. Наявність плану підготовки та проведення заходу, його продуманість, доцільність, завершеність.

5. Участь колективу вихованців у розробці планів проведення заходу і їх мотивація до активної діяльності.

6. Хід підготовчої роботи, розподіл доручень, ставлення учасників до її виконання.

7. Педагогічна позиція вчителя, стимулювання ініціативи, активності, самостійності учнів, залучення їх до роботи в ролі помічників.

8. Врахування вікових особливостей, індивідуальних і колективних запитів та інтересів дітей.

9. Позиція школярів під час проведення заходу (активність та ініціатива; байдужість і пасивність).

10. Позитивні, найбільш вдалі моменти заходу, створення виховної ситуації, у якій учні відчувають радість, гордість за себе і товаришів. Хиби і труднощі у роботі, шляхи їх подолання.

11. Ступінь виконання поставлених завдань.

12. Спрямованість у майбутнє (наявність перспектив), визначення проблеми, на розв’язання якої спрямовані проведені заходи, системність виховної роботи у класі.

 


ДИСЦИПЛІНА В КЛАСІ

Дисципліна — свідоме дотримання учнями правил і норм поведінки, чітке й організоване виконання ними своїх обов'язків, підпорядкування громадським інтересам.

Дбаючи про належну дисципліну учнів, учитель мав би виходити з таких педагогічних позицій:

1. Попередньо ознайомитися з індивідуальними особливостями кожного учня, передбачивши можливі відхилення у їх поведінці.

2. У перші дні роботи слід поставити чіткі вимоги, попередньо обговоривши їх на спільних зборах класу і прийнявши як волевиявлення колективу, своєрідний кодекс поведінки. Надалі неухильно домагатися їх виконання.

3. Виявляти повагу до дітей, не допускати приниження їх гідності.

4. Уникати хворобливого реагування на дріб'язкові пустощі, необдумані, ненавмисні дії та вчинки учнів, зумовлені їх недостатнім соціальним досвідом.

5. На дріб'язкові відхилення від норм поведінки доцільно відповідати жартом, переключати увагу учнів на навчальну діяльність.

6. У процесі планування уроку передбачати, щоб кожна хвилина була заповнена навчальною діяльністю. Якщо школярі зайняті серйозними і захоплюючими справами, то часу на пустощі, порушення дисципліни не залишається. За твердженням К. Ушинського, «у шкільній нудизі криється джерело багатьох дитячих провин і навіть пороків: пустощів, лінощів, примх, відрази до навчання, хитрощів, лицемірства, обманів і таємних гріхів».

7. Необхідно протягом уроку тримати у полі зору весь клас, намагатися збагнути психологію учнів, розпізнавати їх наміри, запобігати негативним діям і вчинкам. Це значно легше, ніж залагоджувати конфлікти внаслідок порушення дисципліни.

8. Потрібно запроваджувати на уроці різні види навчальної роботи, змінюючи їх (особливо в молодших і середніх класах), дбати про новизну, цікавість у пропонованих видах робіт. Це відвертає учнів від пустощів.

9. Якщо на уроці сталися порушення дисципліни або конфлікти, не варто витрачати час на детальний їх аналіз, а якнайшвидше ліквідувати причини, що призвели до цього, переорієнтувати увагу учнів на конкретну навчальну діяльність. Розглядом негативних вчинків і конфліктів доцільніше займатися після уроку.

Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.