1. Сутність та принципи Концепції сталого (збалансованого) розвитку світу. Конференція ООН з проблем довкілля і розвитку (Ріо-де-Жанейро).
2. Міжнародні конвенції (ООН „Про зміну клімату”, країн Карпатського регіону „Про сталий розвиток Карпат”) з реалізації принципів сталого розвитку.
3. Державний контроль у сфері охорони довкілля і міжнародна співпраця України.
Перелік питань для дискусії:
1. Визначте основні завдання збалансованого використання та відновлення природних ресурсів: земельних, водних, атмосферного повітря, корисних копалин, флори і фауни тощо.
2. У чому полягає міжнародне співробітництво у галузі охорони навколишнього природного середовища?
3. Екологічна освіта, наука, зв’язки з громадськістю.
Для вивчення до питання 1 „Територіальна структура господарства як основа економічного районування” (Тема 3. Економічне районування та територіальна організація господарства)
Якісні параметри елементів територіальної структури економіки відображають сутність соціальних, виробничих, природних явищ, які є чинниками і результатами господарської діяльності. До них відносять:
· населення: розглядають як джерело формування праці, створення засобів виробництва, видів діяльності, продуктів споживання, традицій господарювання, культури, освіти, науки, політики, ідеології і т. д.;
· розселення: виражає форми організації поселень, які є місцем формування способу життєдіяльності мешканців, їхнього мислення, відношення до свого населеного пункту, побуту, традицій;
· виробництво: види діяльності як форма створення матеріальних і духовних цінностей, що забезпечують життєдіяльність працюючих і непрацюючих;
· споживання: форми діяльності людей, пов'язані з розподілом, обміном та споживанням матеріальних і духовних вартостей;
· природні умови і ресурси: незалежні від людини природні явища, що є предметом використання у господарській діяльності людей; це земля, кліматичні умови, водне середовище, ґрунти, ліси, корисні копалини тощо;
· простір: тривимірна форма прояву і розміщення якісних параметрів елементів економіки (площинне й об'ємне (у висоту) розміщення явища).
Кількісні параметри елементів територіальної структури економіки відображають кількісні особливості внутрішніх і зовнішніх ознак соціальних, виробничих і природних явищ, які характеризують їх як чинники і результати конкретних видів господарської діяльності. До них відносять:
· у населенні: чисельність населення, структуру населення за віком, статтю, рівні народжуваності, смертності, природного і міґраційного приросту, динамічні зміни населення і його структурних одиниць у часі; чисельність зайнятих у сферах економіки і за галузями, видами і формами власності, чисельність і структуру безробітних, попит і пропозицію праці, працевлаштування за статтю, віком, професіями, кваліфікацією, освітою і т. ін.;
· у розселенні: кількість міст, селищ міського типу, сіл, хуторів, динаміку зміни чисельності населення у різних населених пунктах, соціальну структуру мешканців населених пунктів, демографічні особливості, тобто відтворення населення у населених пунктах, зайнятість, безробіття і т. ін.;
· у виробництві: кількість виробничих підприємств загалом, за видами виробництва товарів, робіт і послуг, потужності підприємств, чисельність і структуру зайнятих на підприємствах і організаціях, обсяги і структуру виробництва продукції, рівень продуктивності праці й ефективності виробництва продукції, фінансовий стан підприємств і організацій, ринок цінних паперів, валютний ринок, капіталовкладення та інновації, структуру підприємств за видами діяльності, видами і формами власності, рівнем спеціалізації, кооперації, наявністю промислово-фінансових груп, монополістів, конкуренції тощо;
· у споживанні: кількість виробництва продукту на душу населення, рівень грошових доходів працюючих і непрацюючих, пенсіонерів та інших соціальних груп, стан споживчого і гуртового ринків, рівень цін на продовольчі і непродовольчі товари, рівень реальних доходів і реального споживання, різних соціальних груп, соціальний захист малозабезпечених;
· у природних умовах і ресурсах: кількісні параметри рельєфу, сезонних температур, опадів, веґетаційного періоду, поверхневих, ґрунтових і підземних прісних та мінеральних вод, ґрунтів, лісів, ерозії ґрунтів, ресурсів палива та енергії, руд чорних і кольорових металів, ресурсів хімічного виробництва, нерудних ресурсів (будівельних матеріалів, коштовного каміння) рекреаційних і туристичних ресурсів.
Перелік питань до іспиту з дисципліни „Регіональна економіка” для студентів