Офіційна назва країни: Федеральна Республіка Бразилія (Repablica Federativa do Brasil). Коротка форма – Бразилія.
Урядовий тип: федеральна республіка.
Національний прапор: прямокутної форми з жовтим ромбом в центрі, усередині якого розташована синя земна куля. У його нижній частині розміщено зоряне небо південної півкулі і виділені зірки і сузір'я Південного Хреста. Цей символ застосований у зв'язку з тим, що Бразилія після її відкриття носила назву Санта Крус (тобто Святий Хрест). Північну і південну частині півкулі розділяє біла смуга з написом – Ordem e progresso (Порядок і прогрес) [33].
Національний герб: п'ятикутна зірка срібного кольору, обрамлена променями сонця, всередині якої поміщені диск південної півкулі з сузір'ям Південного хреста в центрі. Знизу зірка облямована трьома жовтими смугами, розташованими в нижній частині герба, на яких накреслена дата проголошення незалежності країни – 15 листопада 1889 року.
Диск Південної півкулі оздоблений 27 зірочками, які символізують 23 штати країни, 3 території і один федеральний (столичний) округ.
Національне свято: День проголошення незалежності (1822 р.) – 7 вересня
Столиця: Бразилія (1,8 млн. чоловік)
Глава держави: Президент
Територія: 8512 тис. кв. км
Населення: 169,5 млн. (2000 р.)
Пануюча релігія: католицизм
Офіційна мова: португальська
Грошова одиниця: реал, рівний 100 сентаво
Бразилія – федеральна республіка. Діє Конституція від 5 жовтня 1988 р. з поправкою від 1994 р.(березень) і від 1997 р.(червень).
Бразилія – найбільша за площею і населенням країна Латинської Америки.
Бразилія на протязі трьох століть була колонією Португалії і лише в 1822 році отримала свою незалежність. Вона подолала більш півстолітню військову диктатуру. Використовуючи обширні природні і людські ресурси, Бразилія стала провідною економічною державою Латинської Америки до 1970-х років. Одна з основних проблем країни – значна нерівність у розподілі доходів серед різних верств населення [33].
В адміністративному відношенні територія країни ділиться на 26 штатів і Федеральний округ із столицею країни м. Бразилія.
Штати (estado): Акрі (Acre), Алагоас (Alagoas),Амазонас (Amazonas), Амапа (Аmара), Баїя (Bahia), Гояс (Goias),Мараньяо (Maranhao), Мату-Гросу (Mato Grosso), Мату-Гросу-ду-Сул (Mato Grosso do Sul), Мінас-Жерайс (Minas Gerais), Пара (Para), Парайба (Paraiba), Парана (Parana), Пернамбуку (Pernambuco), Піауї(Piaui), Рио-де-Жанейро (Rio de Janeiro), Риу-Гранди-ду-Норти (Rio Grande do Norte), Ріу-Гранді-ду-Сул (Rio Grande do Sul), Рондонія (Rondonia), Рорайма (Roraima), Сан-Паулу(San Paulo), Санта-Катаріна (Santa Catarina), Ceapa (Сeага), Сержіпе (Sergipe), Токантінс (Tocantins), Еспіріту-Санту (Espirito Santo).
Федеральний округ (Distrito Federal) є столичним округом.
Адміністративні одиниці (штати і фед. округ) діляться більш ніж на 4300 муніципалітетів (municipio).
Всі територіальні одиниці, як записано в конституції, є автономними. Такий штат, що швидко росте, як Мінас-Жерайс, наприклад, ділиться зараз на 723 муніципалітети. Число цих територіальних одиниць постійно міняється у зв'язку з потребами індустріального і економічного розвитку.
У той же час кордони штатів можуть змінюватися тільки у разі "схвалення відповідного рішення зацікавленим населенням у ході плебісциту і затвердження його національним конгресом".
Як записано в першій статті конституції, "Федеральна республіка Бразилія, сформована на базі неподільного союзу штатів і муніципалітетів, є правовою демократичною державою, що ґрунтується на принципах суверенітету, громадянськості, гідності людської особи, соціальних цінностях праці і вільної ініціативи, політичному плюралізмі".
При цьому основний закон не виключає можливості створення так званих територій, які повинні перебувати тільки в прямому підпорядкуванні і під юрисдикцією федерального уряду, що може, зокрема, полегшити рішення всіляких територіальних та інших суперечок.
Кожен штат має свій уряд, конституцію, законодавчі збори і губернатора. Губернатори, віце-губернатори, префекти та їх заступники обираються строком на 4 роки шляхом прямого таємного голосування.
Глава держави, Уряду і Верховний головнокомандуючий – Президент, що обирається на 4 роки.
Найвищий законодавчий орган – Національний конгрес, що складається з двох палат: федерального сенату (81 чол.) і палати депутатів (513 чол.). Депутати обираються на 4 роки, сенатори – на 8 років.
Виконавча влада здійснюється президентом і урядом, який він формує. Уряд складається з представників 19 міністерств і трьох секретаріатів, прирівняних до міністерств [33].
Судова влада належить Вищому трибуналу, Федеральному верховному суду, місцевим судам.
Значну роль у політичному житті країни грає Рада національної безпеки, главою якої також є Президент, який володіє великими повноваженнями.
У жовтні 1988 року в Бразилії вступила в дію нова Конституція – сьома за рахунком із часу проголошення нею незалежності в 1822 році, ухвалення якої ознаменувало собою початок важливого етапу в процесі демократизації країни.
Діюча Конституція надзвичайно розпливчата, суперечлива і заплутана. Вона накладає на уряд обов'язки, які неможливо виконати, і, крім того, блокує зусилля, що відповідають вимогам суспільства, як у частині модернізації економіки, так і участі населення в політичному процесі.
У країні велике прагнення до перегляду цілого ряду положень Основного закону, але оскільки Національний конгрес перебуває під впливом впливових лобістських угрупувань, що представляють державні підприємства, профспілки, банки і армію, судову владу і крупних землевласників, то цей процес гальмується і зусилля реформаторів, як правило, зводяться нанівець.