Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Інтерпретаційні акти: юридична природа, поняття, види.



Результати тлумачення права як правової форми діяльності держави відображаються у офіційних юридичних актах, що характеризуються як право тлумачні чи інтерпретаційні. Вони є результатом діяльності чітко визначених суб’єктів, а їх метою є осмислення дійсного змісту і значення правових норм.

Інтерпретаційний акт – це документ, що має офіційний характер, прийнятий уповноваженим органом держави, посадовою особою, чи міжнародною установою, юрисдикція якої визнана державою з метою роз’яснення змісту припису, який є недосконалим.

Особливості юридичної природи цих актів полягають у наступному:

1) інтерпретаційні акти розкривають дійсний зміст норми, та містять вказівки стосовно належного розуміння правових норм, що має вирішальне значення для їх реалізації. Вони діють в єдності з актами, що тлумачаться, вміщають правові норми, які тлумачаться та мають допоміжний характер.

2) вони не встановлюють нових норм, не відміняють і не змінюють чинних, і не є засобом заповнення прогалин.

3) мають офіційний формальний характер, є обов’язковими, що обумовлюється наявністю у суб’єкта тлумачення державно-владних повноважень чи визнаної державою юрисдикції. Вони вміщають сформульовану або визнану державою позицію, щодо розуміння дійсного змісту правових норм і зобов’язують суб’єктів адекватно сприймати роз’яснювальні норми. Вони адресуються не суб’єктам, дії яких підпадають під правовий вплив, а органам, що забезпечують застосування.

4) юридична сила інтерпретаційних актів пов’язується з дією норм чи актів, що тлумачаться. Зміна такого акту чи прийняття нового призводить до втрати юридичної сили інтерпретаційного акту, що свідчить про його нижчу юридичну силу у зрівнянні з об’єктом тлумачення. У ієрархічній системі інтерпретаційні акти слідують за актом, що тлумачиться, а їх юридична сила залежить від повноважень суб’єкту тлумачення та його місця в механізмі держави.

5) сфера дії інтерпретаційних актів збігається з сферою дії актів. Що тлумачаться і не може бути ширшою. Вони діють поряд з актами, що тлумачаться, і їх чинність обумовлюється набранням цим актом юридичної сили, однак не співпадіння моменту прийняття акту, що тлумачиться та необхідності роз’яснення його положень обумовлює можливість зворотної сили актів, межею яких є чинність акту, що тлумачиться. В самому акті може вказуватися на необхідність перегляду раніше прийнятого рішення, яке не відповідає роз’ясненню норми.

6) інтерпретаційний акт припиняє свою дію у випадку втрати чинності акту, що тлумачиться чи у разі його скасування або заміни іншим інтерпретаційним актом, прийнятим тим же чи вищестоящим суб’єктом.

Класифікація:

1) В залежності від обсягу і характеру правотворчих повноважень суб’єкта:

а) акти автентичного тлумачення, які приймаються тим же органом, який ухвалив акт, що тлумачиться;

б) легальні акти, є актами делегованого тлумачення, що ухвалюється органами, яким надано спеціальне повноваження здійснювати тлумачення актів, прийнятих іншими органами;

2) у залежності наявності нормативних властивостей та ступеню обов’язковості розрізняють:

а) акти нормативного тлумачення, які мають абстрактний загальнообовязковий характер та володіють всіма ознаками нормативності. Вони вміщають норми роз’яснення, які логічно випливають з правових норм, що інтерпретуються. Зміст цих актів складають право тлумачні положення, що є загальнообов’язковими, що і визначається ст.150 КУ та ст.69 ЗУ «Про Конституційний суд України». Як правило, ці акти вміщають дефініції термінів, що вживаються в законодавстві для надання їм юридичної визначеності (законодавство, право на правову допомогу, член сімї). До актів нормативного тлумачення можливо віднести Постанови ПВСУ, а також роз’яснення Пленумів Вищих спеціалізованих судів.

Таким чином нормативні інтерпретаційні акти можуть бути віднесені до системи нормативно-правових і їх місце в ієрархії визначається за актом, який тлумачиться.

б) акти казуального тлумачення, вміщають роз’яснення щодо змісту норми права у контексті конкретної юридичної справи. Вони мають обов’язкове значення лише в межах окремої справи та поширюються на осіб, які є її учасниками, хоча в деяких випадках такі акти мають певний вплив на суб’єктів правозастосування в процесі розгляду аналогічних юридичних справ (роз’яснення змісту норм Закону «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосовується до будь-яких платників податку в аспекті можливості отримання будь-яких додаткових роз’яснень безоплатно).

3. За формою виразу:

- усні;

- письмові;

4. За суб’єктами тлумачення:

- акти законодавчих, судових, виконавчих органів, органів прокуратури тощо.

5. За формою виразу з точки зору документального оформлення:

- постанови;

- рішення;

- ухвали;

- роз’яснення;

- висновки.

6. За галузевою ознакою.

Таким чином, юридична природа інтерпретаційних актів має подвійний характер. Нормативні інтерпретаційні акти належать до системи нормативно-правових та мають доповнюючий характер, а казуальні акти належать до системи індивідуальних нормативних актів.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.