Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ІІ. Види та риси соціально-економічних систем



Проблема взаємодії права та економічних відносин надає можливість визначити певні групи соціальних систем, що мають економічний характер, тобто відображають особливості дії права на економіку. Ці системи визначаються в залежності від особливостей правового обгрунтування економічних рішень.

Загальноприйнятим є виокремлення наступних соціально-економічних систем:

  1. соціальні системи з ринковою економікою;
  2. соціальні системи з адміністративно-командною економікою;
  3. соціальні системи зі змішаною економікою.

Особливості взаємодії економіки і права в межах першого типу систем подані економічними теоріями лібералізму, основними серед яких є теорія вільного ринкового господарства (Фрідман), теорія інститутціоналізму (Голбрейт) та теорія регульованого капіталізму (Кейнс).

Відповідно до цих теорій основними рисами соціально-економічних систем першого типує:

1) неможливість існування особистої та політичної свободи поза межами свободи економічної;

2) неможливість заміни економічної конкуренції координацією, оскільки вона перешкоджає праву індивіда на прийняття самостійних економічних рішень;

3) можливість планування економічних процесів лише за умови наявності економічної конкуренції;

4) наявність засобів правового впливу на підтримку та охорону конкуренції;

5) неможливість держави одноособово встановлювати правила конкуренції в сфері економіки;

6) економічна свобода захищається виключно правовими засобами;

7) можливість забезпечення державою матеріальної рівності на рівні стартових можливостей;

8) наявність державно-політичного курсу на досягнення ідеї справедливого розподілу завжди призводить до порушення принципу законності.

Командно-адміністративна система засновується на визнанні особливого характеру соціалістичного права та соціалістичних методів господарювання. В її межах співвідношення економіки і права можливо визначити наступною схемою: „право – це концентрований вираз політики, а політика – концентрований вираз економіки”.

Основні риси:

1) панування державної форми власності в сфері економіки;

2) відсутність самостійно господарюючих суб’єктів, що призводить до небажання впроваджувати нові технології та перевиробництво непотрібних товарів;

3) державно-правове втручання в економічну сферу без врахування об’єктивних економічних законів;

4) фактична економічна експлуатація людини державою;

5) визначення структури та обсягу виробництва належить лише державі та не враховує особливості попиту;

6) надання економічному плануванню статусу закону;

7) виключення можливості вільних ринкових відносин;

8) надмірна централізація економічними процесами;

9) наявність законодавчо закріплених пільг правлячої еліти в сфері розподілу.

Соціально-економічні системи зі змішаною економікою отримали поширенння в середині ХХ століття. Їх поява пов’язується зі збільшенням ролі держави у сфері регулювання економічних відносин, а також у поєднанні капіталістичного і соціалістичного способів господарювання. Ця система має найоптимальніший характер і визначається наступними рисами:

1) розподіл більшої частини матеріальних ресурсів шляхом здійснення торгових операцій однак при суттєвій ролі держави;

2) можливість врахування інтересів держави у сфері функціонування ринку та їх закріплення за допомогою права;

3) можливість держави за допомогою права встановлювати правила діяльності підприємств;

4) збереження монополії держави у сфері оборони, освіти та будівництва доріг;

5) правове забезпечення з боку держави її можливостей у сфері соціальної політики;

6) шляхом впливу на ціни та виробництво, а також встановлюючи розміриподатків та зборів держава забезпечує можливості свого існування та матеріальні засоби реалізації прийнятих рішень;

7) право, враховуючи об’єктивні закони розвитку економіки, забезпечує соціальну та економічну справедливість, а метою права стає забезпечення економічної свободи громадян.

Вплив права на економіку в межах будь-якого з названих типів систем може мати позитивний характер (реалізувати стимулюючу функцію), однак може бути і негативним (встановлювати правила, відповідно до яких розвиток необхідних сфер економічних відносин є неможливим).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.