Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Зовнішньоекономічної діяльності



 

В Україні використовується українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), основу якої становить Гармонізована система опису та кодування товарів. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Десятизначний цифровий код УКТ ЗЕД складається з таких елементів: перші шість цифр означають код товару за ГС, ті самі шість цифр плюс сьомий і восьмий знаки утворюють код товару за КНЄЕС, дев'ята та десята цифри (поки що в усіх випадках «0») призначена для можливої деталізації в майбутньому тих чи інших товарних позицій з урахуванням інтересів України.

 

Код товару відповідно до ТН ЗЕД СНД (9 знаків)
Х Х Х Х Х Х Х Х Х Х
Код товару відповідно до ГС (6 знаків) Додаткова деталізація Европейського Співтовариства (7-й, 8-й знаки)  
Код товару відповідно до КН ЄС (8 знаків)

 

 

Рис. 3. Структура коду товару в УКТ ЗЕД

Таким чином структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків). Для докладнішої товарної класифікації викорис­товується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.

Митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

З метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТ ЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та технїко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи.

Порядок надання зразків товарів та техніко-технологічної доку­ментації на них, строки і порядок проведення експертизи, а також порядок розпорядження зразками та документацією визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає:

Þ відстежування змін та доповнень до міжнародної основи
УКТ ЗЕД, пояснень та інших рішень з тлумачення цієї основи, що
приймаються Всесвітньою митною організацією;

Þ деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру;

Þ розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТ ЗЕД;

Þ прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД;

Þ поширення інформації про застосування УКТ ЗЕД;

Þ ведення та зберігання еталонного примірника УКТ ЗЕД (у паперовому та електронному вигляді);

Þ організацію роботи з видання і поширення УКТ ЗЕД та пояснень
до УКТ ЗЕД;

Þ здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

Ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціально уповноважений централь­ний орган виконавчої влади в галузі митної справи в порядку, встанов­леному Кабінетом Міністрів України.

Відсутність чіткої класифікації визначення товару приводить до значних втрат бюджету країни. Прикладом цього може служити ситуація, яка склалася на ринку охоронних пристроїв для автомобілів в Україні. В УКТ ЗЕД України відсутній товарний код для класифікації охоронних автомобільних систем. Тому як правило, електронні засоби охорони для автомобілів імпортуються під кодом 853180900 – «Пристрої сигналізації інші», а механічні — 830120000 «Замки для установки в транспортні засоби».

Обсяги імпорту за даними кодами становлять всього декілька десятків тисяч доларів США. Разом з тим, проведені нами дослідження на ринку автомобільних сигналізацій в Україні показали, що загальні обсяги продажу систем автосигналізації у 2000 році становили 12 – 15 млн. дол. США. При цьому на 95 % попит задовольнявся за рахунок імпорту, а тільки 5 % за рахунок національного виробника.

Зрозуміло, що значна частина ввезеної охоронної сигналізації імпортується або через систему заниження митної вартості, або під іншими товарними кодами, які дозволяють мінімізувати митні платежі. Значна розбіжність між обсягами реалізації імпорту та митними над­ходженнями, на наш погляд, свідчить про застосування обох схем одночасно.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.