Правила інтерпретації ТН ЗЕД

Комплексним посібником для Визначення коду є Основні правила інтерпретації. Таких правил шість. Згідно з першими п'ятьома правилами визначають товарну позицію (перші 4 знаки). За шостим правилом знаходять субпозицію (5 і 6 розділи) і підсубпозицію (VII, VIII і IX розряди дев’ятизначного коду товару).

Правило 1

Назви розділів, груп і підгруп наводяться тільки для зручності користування ТН ЗЕД СНД в роботі; з юридичною метою класифікація товарів в ТН ЗЕД СНД проводиться, виходячи з текстів товарних позицій і відповідних приміток до розділів, або груп, якщо тільки тексти не вимагають іншого, відповідно до таких положень (положення Правила 2.).

Правило 2

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь товар має розглядатися, в тому числі, і, як посилання на товар в некомплектному або незавершеному вигляді, за умови, що поданий в некомплектному або незавершеному вигляді, цей товар має основні характеристики комплектного або завершеного товару, а також як посилання на комплектний або завершений товар в незібраному або розібраному вигляді.

На практиці багато товарів постачаються в некомплектному або незавершеному вигляді, або нескладеними. Товар (незавершений, некомплектний, нескладений, розібраний) має мати основні характеристики комплектного або завершеного товару. Тобто виріб, що постачається, не готовий для негайного використання, але має приблизну форму готового виробу і може бути доопрацьований в перебігу операції.

Іншими словами некомплектні, незавершені товари розташовуються в тій позиції, що і комплектний (завершений, доопрацьований) товар.

Прикладом цього може бути відправлене обладнання для добувної промисловості на експорт («обладнання для промивки, сортування ґрунту»). Даний товар постачається в розкомплектованому вигляді (остов, корпус, ківш, транспортер). Після проведення нескладних монтажних операцій обладнання може бути застосоване в роботі. Отже, оскільки виконується умова Правила 2 а) (вироби мають основні властивості завершеного товару), то остов, корпус, ківш, транспортер, що постачаються, потрібно віднести до товарної позиції 8474 «Обладнання для сортування, промивки, подрібнення… ґрунту...».

Будь-яке посилання в найменуванні товарної позиції на який-небудь матеріал або речовину має розглядатися і як посилання на суміші або з'єднання цього матеріалу або речовини з іншими матеріалами або речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу або речовини має розглядатися і як посилання на товари, які повністю або частково складаються з цього матеріалу або речовини.

Класифікація товарів, що складаються більше ніж з одного мате­ріалу або речовини, здійснюється відповідно до положень Правила 3.

Правило З

У випадку, якщо відповідно до Правила 2 б) або з яких-небудь інших причин виникає можливість віднесення товарів до двох або більше товарних позицій, їхня класифікація здійснюється у такий спосіб:

а) Перевага віддається тій товарній позиції, яка містить найбільш конкретний опис товару, ніж товарні позиції із загальним описом. Однак, коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів або речовин, що входять до складу суміші або багатокомпонентного виробу, або тільки до окремих частин товару, поданого у наборі для роздрібного продажу, то дані товарні позиції мають розглядатися як рівнозначні стосовно даного товару, навіть якщо одна з них і дає повніший або точніший опис товару.

б) Суміші, багатокомпонентні вироби, що складаються з різних матеріалів або виготовлені з різних компонентів, і товари, подані в наборах для роздрібного продажу, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правила 3 б), мають класифікуватися за тим матеріалом або складовою частиною, які визначають основні ознаки даних товарів, (при умові, що цей критерій має застосування).

в) Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень Правил 3 а) і б), мають класифікуватися в товарній позиції, останній у порядку зростання кодів серед товарних позицій, рівною мірою прийнятних для розгляду при класифікації даних товарів.

Правило 4

Товари, класифікація яких не може бути здійснена відповідно до положень перших трьох правил, класифікуються в товарній позиції, відповідній товарам, найбільш схожим (близьким) з розглядуваними товарами.

Правило 5

а) Пакувальна тара, що має особливу форму і призначена для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатна для тривалого використання і надана разом з виробами, для яких вона призначена, має класифікуватися спільно з упакованими в неї виробами (наприклад, футляри для фотоапаратів або музичних інструментів).

Однак дане правило не застосовується до тари, яка складає з упакованими виробами єдине ціле, додає останньому істотно інший характер.

6) Положення Правила 5 а) не е обов'язковими, коли пакувальні матеріали цілком очевидно придатні для повторного використання (наприклад, металеві балони для транспортування стислих газоподібних речовин).

Після визначення товарної позиції необхідно визначити повний 9-значний код товару. З цією метою застосовується:

Правило 6

Юридичною метою класифікація товарів у субпозиціях будь-якої товарної позиції здійснюється відповідно до найменувань субпозицій і приміток, що стосуються субпозицій, а також положеннями вищезазначених правил, за умови, що лише субпозиції одного рівня можуть порівнюватися. Для мети даного Правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не обумовлено інше.

Дане правило необхідно пояснити відносно порівняння субпозицій одного рівня. Справа в тому, що специфікою номенклатури ГС (КН ЄС, ТН ЗЕД СНД) є наявність так званої “дефізної системи”. Дефізна система передбачає проставлення певної кількості рисок (дефісів) перед найменуваннями деталізованих субпозицій (підсубпозицій). Кількість дефісів дорівнює номеру рівня субпозиції. Проставлення різної кількості дефісів показує глибину деталізування і полегшує пошук відповідних товарів за певним алгоритмом: від меншої кількості рисок (дефісів) до більшої.

Крім використання офіційних «Основних правил інтерпретації» при визначенні коду товару в практичних цілях необхідно відповісти на такі п'ять запитань: Що це? З чого зроблено? Для чого використовується? У якому вигляді використовується? Чи можливе єдине місце в системі?

Нині необхідно продовжувати подальшу деталізацію і диферен­ціювання Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності. Намір України стати членом Світової організації торгівлі (ГАТТ/ СОТ) обумовлює необхідність обґрунтування тарифних ставок відповідно до міжнародних норм СОТ. Таким чином, поглиблення диференціації ТН ЗЕД сприятиме економічній політиці, яка гарантувала б тарифний захист певних видів вітчизняної продукції при загальному зниженні рівня тарифних ставок.

Розпочата робота з розвитку ТН ЗЕД СНД. подальшої деталізації товарів на рівні 9-го знака, має відображати національні особливості. При цьому основними критеріями можуть, наприклад, бути: чи підлягає товар квотуванню, чи ліцензується, чи сертифікується і т.д.; чи потрібний індивідуальний підхід до товару при визначенні митних зборів, ПДВ і акцизів.

ТН ЗЕД СНД вельми важлива для ведення в Україні митної статистики зовнішньої торгівлі, зокрема, статистики її товарної структури, оскільки вона є одним з об'єктів вивчення митної ста­тистики зовнішньої торгівлі. Підсумкова інформація з товарної структури зовнішньої торгівлі (та інших об'єктів вивчення митної статистики) має відображатись у відповідних виданнях. Це мають бути офіційні публікації з статистики зовнішньої торгівлі країни. Крім інформації з товарної структури зовнішньої торгівлі мають надаватись деталізовані відомості про зовнішньоторговельний обо­рот, експорт та імпорт у цілому та диференційовані і за країнами, і за групами країн.

У наш час відсутня класифікація товарної структури зовнішньої торгівлі. Для проведення загального аналізу товарної структури зовнішньої торгівлі може бути запропонована така класифікаційна схема (рис. 2).

Рис. 2. Використання кодів ТН ЗЕД для кодування товарів

Така класифікація дає можливість порівнювати статистичні показники з товарної структури зовнішньої торгівлі різних країн і провести аналіз товарної структури зовнішньої торгівлі. Проте необ­хідно зробити застереження, що така класифікація має досить загальний характер і при вирішенні будь-яких конкретних завдань може виникнути необхідність деталізації. Крім того, при підготовці інформації для різних користувачів також було б доцільним робити деякі зміни у поділі сукупності товарних груп на підмножини. Доцільність таких змін у класифікації пояснюється тим, що різних користувачів може цікавити різноманітна інформація. Наприклад, при підготовці інформації щодо товарної структури зовнішньої торгівлі Міністерства палива і енергетики (Мінпаленерго) може бути недостатньо надати дані за 27-ою групою ТН ЗЕД «Паливо мінеральне». У цьому випадку може вимагатися розподіл на вугілля, нафту і газ.

Отже, надана інформація дає можливість при дослідженні отримувати різні статистичні зведення і угруповання, що стосуються товарної структури зовнішньої торгівлі залежно від завдань і етапів дослідження, що проводяться.

Прийняття Україною такого прогресивного класифікатора, як ТН ЗЕД, спричинило перегляд ряду важливих методологічних положень оцінки зовнішньоторговельної діяльності.

Так, наприклад, було прийнято рішення про зближення вітчизняної методології статистичного спостереження за зовнішньою торгівлею з методологією О ОН. Якщо раніше (на відміну від світової практики), у нашій країні включали до зовнішньоторговельного обороту операції (послуги) матеріального характеру (наприклад, будівельні роботи за кордоном, включаючи реконструкцію, послуги з технічного обслугову­вання і ремонту автомобілів, транспортні послуги, оренду приміщень, обладнання, машин), то зараз (відповідно до рекомендацій Статистичної комісії ООН), починаючи з 1991 р., подібні операції враховуються окремо, що зумовило необхідність створення нового класифікатора послуг.

У 1990 р. Держкомстатом СРСР було видано Тимчасовий кла­сифікатор послуг у зовнішньоекономічній діяльності (ТКП ЗЕД). Класифікатор було підготовлено на основі матеріалів Єдиної класи­фікації товарів (ЄКТ), розроблених Статистичною комісією ООН. ТКП ЗЕД набрав чинності одночасно з ТН ЗЕД, і передбачалося, що він буде діяти протягом двох-трьох років до видання Статистичною комісією ООН спеціального класифікатора послуг.

Після введення в ТКП ЗЕД ряду доповнень йому було надано статус постійного, і він став визначатися як КП ЗЕД. Для полегшення застосування нового класифікатора були розроблені ключі переходу від Єдиної товарної номенклатури (ЄТН), а також від Міжнародного стандартного галузевого класифікатора (МСГК). Правильне визна­чення позицій товару в номенклатурі (його класифікація) має вирі­шальне значення для встановлення, до якого з режимів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності цей товар належить. Відхилення від встановленого порядку переміщення через кордон конкретного товару шляхом його невірної класифікації і (або) вказаних невірно даних у митній декларації розглядаються митними органами як порушення, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Слід зазначити, що даний шлях мінімізації митних платежів є досить популярним при здійсненні імпортних угод. Проведені нами дослідження на ринку взуття виявили такі тенденції. Даний ринок товарів споживання є найбільш керованим з точки зору митного регулювання. Але ступінь регулятивності нерівномірний. Так, за товарними позиціями на водостійке взуття, яке виготовляється із гуми та полімерних матеріалів (коди ТН ЗЕД 6401 та 6402), ставки митних тарифів практично не змінювались з 1993 р. — пільгова 7,5 %, а повна 10 % митної вартості, хоча в Україні є цілий ряд підприємств, які випускають аналогічну продукцію. А щодо взуття, верхня частина якого вироблена з шкіри, текстилю чи штучної шкіри (коди ТН ЗЕД 6403,6404,6405) ставки практично змінювались щорічно і, нині, відповідно до постанови № 40 від 6 лютого 2000 р., пільгова становить 25 %, а повна 30 %, за незмінних специфічних ставок не менше 5 ЄВРО за 1 пару шкіряного взуття, 3 ЄВРО за одну пару із шкірозамінника та 2 ЄВРО — за 1 пару із текстилю.

Посилення протекціоністської спрямованості мита за певними товарними категоріями зумовило зміни структури імпорту взуття. Так, якщо в 1997 р. гумове взуття та з полімерних матеріалів (коди 6401 та 6402) офіційно було завезено близько 2,7 млн. пар на суму 3,3 млн. дол. США, то в 1998 р. такої продукції ввезли понад 11 млн. пар на суму 6,4 млн. дол. США за незмінного рівня споживання. У цей же період значно скоротилося ввезення іншого взуття: з 3 млн. пар до 1,4 млн. пар, у грошовому виразі — з 34,5 млн. дол. США до 20,7 млн. У 1999 р. та 2000 р. дані тенденції збереглися — офіційний імпорт взуття з натуральної шкіри продовжував скорочуватися, а взуття із текстилю та штучних матеріалів — зростати.

У ТН ЗЕД суворо дотримується принцип однозначного віднесення товарів до класифікаційних угруповань відповідно до приміток розділів, груп, конкретних товарних позицій, а також обумовлених правил інтерпретації ТН ЗЕД, що мають юридичну силу.

Однозначне розуміння класифікаційних угруповань е не тільки перевагою ТН ЗЕД, а й необхідною умовою при визначенні ставок мита та інших платежів, визначення режимів експорту-імпорту тих чи інших товарів, порівняння даних щодо зовнішньої торгівлі різних країн і проведення економіко-статистичного аналізу.

Необхідно зазначити, що застосування класифікаторів міжна­родного рівня — це не просто механічна заміна найменувань і кодів товарів. Перехід на принципово нові схеми класифікації і кодування, які використовуються в більшості країн світу, дають можливість добитися забезпечення зіставлення даних про взаємну торгівлю між Україною та її зовнішніми партнерами.

Поиск по сайту: