Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Структурно-логічні схема змісту теми



         
 
1. Завдання спортивної медицини
 
   
     
Визначення , оцінка та динамічний контроль стану здоров’я спортсменів на всіх етапах спортивної підготовки
 


       
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
   
.Науково-методична і науково-дослідна робота, підготовка і підвищення кваліфікації лікарів, тренерів і викладачів.




Організація спортивної медицини

 

Медичним забезпеченням фізичною культурою і спортом керують заклади охорони здоров’я з активною участю і допомогою спортивних організацій . Відомча медична служба спорткомітету виконує свою роботу також під контролем органів охорони здоров’я .За проведення медичних обстежень спортсмена відповідає лікар, а за виконання його рекомендацій і явку спортсмена на обстеження – викладачі фізичної культури , тренери і керівники спортивних організацій .Особи , які організовано займаються фізичною культурою і спортом, повинні проходити медичне обстеження не рідше одного разу на рік, а кваліфіковані і юні спортсмени, а також особи старших вікових категорій – не менше двох разів на рік.

.

 
 



   
 
 
 


 
 


       
 
 
 
 
 
 
 



 
 


 
 
5.Визначення і оцінка фізичного розвитку, проводиться при первинному лікарському контролі та при етапному контролі

 
 

 

 


Методи визначення фізичного розвитку

5.2.Методи визначення фізичного розвитку

 
 

 


 

 

   
 
 
 

 

 
 

 

 

 



6.Визначення і оцінка функціонального стану організму спортсмена проводиться в процесі поглибленого лікарського обстеження при первинному контролі а також при поточному і етапному контролі спортсмена для визначення віддаленої і кумулятивної дії фізичних вправ.

   
 
 
 
6.2. Визначення і оцінка функціонального стану системи кровообігу (СК)

 

 


6.2.1 Проби з ізометричними фізичними навантаженнями
,

 
 

 

 

     
 
 
   

 

 

 
 

 

 


 

7. Визначення тонусу вегетативної нервової системи (ВНС) при зміні положення тіла у просторі. проводиться при первинному, поточному і етапному контролі
6

 

 
 

 

     
 
8. Визначення і оцінка функціонального стану системи дихання
 
   

 


 

Матеріали для самоконтролю:

А. Завдання для самоконтролю

1. Скласти схеми геодинамічних реакцій на дозовані фізичні навантаження і на переміну тіла в просторі

Б. Задача для самоконтролю: На наступний день після тренувального заняття спортсмену проведена ортостатична проба і проба з 20 присідами. При ортопробі приріст пульсу складав 26 уд/хв., на динамічне навантаження приріст пульсу складав120 % і пульсового тиску 115 % відносно вихідного рівня (спокою)

1)Назвати вид лікарського контролю і який ефект впливу фізичних вправ визначався ним.

2)Для чого проводилась ортостатична проба?

3)Тип реакції ВНС на переміну положення тіла в просторі, на що він вказує?

4)Мета проведення проби з 20 присідами?

5) Назвати тип реакції СК на динамічне фізичне навантаження .

6)Чи можна продовжити тренування з тими ж навантаженнями;

7)Який кумулятивний тренувальний ефект можна очікувати , якщо продовжити тренування з тими ж навантаженнями?

8) Надати рекомендації тренеру і спортсмену

 

Відповіді:

1)Поточний контроль, визначався відставлений ефект впливу фізичних вправ;

2)Ортостатична проба проводилась для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС для оцінки віддаленого впливу фізичних навантажень;

3) Тонус симпатичного відділу ВНС підвищений, вказує на попереднє надмірне навантаження і недовідновлення після нього організму спортсмена;

4)Проба з 20 присідами проводилась для визначення типу гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження для оцінки віддаленого впливу фізичних навантажень тренувального заняття;

5)Тип гемодинамічної реакції на динамічне фізичне навантаження гіпертонічний, вказує на попереднє надмірне навантаження і недовідновлення після нього організму спортсмена.

6)Зменшити інтенсивність фізичного навантаження в тренувальних заняттях після оцінки безпосередньої дії при оперативному контролі тренувального заняття;

7)Якщо продовжити тренування з такими ж фізичними навантаженнями буде негативний кумулятивний ефект;

8) Зменшити інтенсивність фізичних навантажень в тренувальних заняттях.


Теоретичні питання і тестові завдання до практичного заняття

 

 

Варіант 1.

1.Які види лікарського контролю проводяться в спортивній медицині?

 

2.Для чого визначають фізичний розвиток в спорті?

 

3.Первинний лікарський контроль спортсмена проводиться :

1 – для визначення безпосередньої дії фізичних навантажень ;

2 – для вирішення питання допуску до занять фізичними вправами ;

3 – для визначення кумулятивної дії фізичних тренувань;

 

4.Рельєфність м’язів можна визначити:

1 – соматоскопією,

2 – антропометрією,

3 – динамометрією.

 

5.Силовим індексом можна оцінити:

1 – пропорційність антропометричних показників обстеженого,

2 – відмінності досліджених антропометричних показників від середніх однорідної групи,

3 – взаємозв’язок антропометричних показників обстеженого

 

6.Визначити і оцінити індекс Брока чоловіка з масою тіла 68 кг і зростом 182 см:

1 – норма,

2 – менше норми,

3 – більше норми.

 

7.Нормотонічний або фізіологічний тип реагування системи кровообігу на пробу Мартіне характеризується:

1 – незначним збудженням пульсу і пульсового тиску,

2 – значним збудженням пульсу і зменшення пульсового тиску,

3 – зростом пульсу і пульсового тиску більше, ніж на 100% від спокою.

 

8.При пробі Мартіне збудження пульсу становило 75%, підвищення пульсового тиску – 125%, а відновлення наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – нормотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – дистонічною.


 

 

Варіант 2.

1.Які методи лікарського контролю використовуються в спортивній медицині?

 

2.Методи визначення фізичного розвитку?

 

3.Поточний лікарський контроль спортсмена проводиться :

1 – для визначення кумулюючої дії фізичних тренувань;

2 – для визначення віддаленої дії фізичного навантаження ;

3 – після певного етапу фізичних тренувань;

 

4.Соматоскопією можна оцінити:

1 – мускульний тонус,

2 – статуру,

3 – мускульну силу.

 

5.Метод індексів визначає:

1 – пропорційність показників фізичного розвитку,

2 – взаємозв’язок показників фізичного розвитку,

3 – відмінності показників дослідженого від середніх однорідної групи.

 

6.Взаємозв"язок показників фізичного розвитку визначає:

1 – метод стандартів,

2 – метод кореляції,

3 – метод індексів

.

7.Визначити і оцінити індекс Брока жінки вагою 108 кг і зростом 167 см:

1 – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми.

 

8.Значна активізація тільки хронотропного резерву серцево-судинної системи без зміни інотропного при пробі Мартіне характеризується як:

1 – астенічна реакція,

2 – гіпертонічна реакція,

3 – дистонічна реакція.


 

 

Варіант 3.

1.Заклади служби спортивної медицини?

 

2.Мета проведення ортостатичної проби ?

 

3.Беспосереню дію фізичних навантажень можна визначити:

1 – поточним лікарським контролем;

2 –оперативним лікарським контролем;

3 – етапним лікарським контролем;

 

 

4.Кількісну оцінку показників фізичного розвитку може дати:

1 – антропометрія,

2 – соматоскопія,

3 – краніометрія.

 

5.Для визначення тонусу симпатичного відділу ВНС треба провести:

1 – пробу Штанге,

2 – ортостатичну пробу,

3 – пробу Мартіне.

 

6.Проба Генча відноситься до групи проб:

1 – з фізичними динамічними навантаженнями,

2 – з фізичними ізометричними навантаженнями,

3 – зі зміною умов зовнішнього середовища.

 

7.Гіпотонічна реакція системи кровообігу на фізичне навантаження характеризується:

1 – значною активізацією інотропного і хронотропного резерву серця,

2 – значною активізацією тільки хронотропного резерву серця,

3 – помірною активізацією хронотропного і інотропного резерву серця.

 

8.На пробу Мартіне пульс змінився від 60 до 80, а пульсовий тиск – від 30 до 40, з відновленням гемодинаміки на 1 хв. 30 сек. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 –нормотонічною,

2 – гіпотонічною,

3 – гіпертонічною.


 

 

Варіант 4

 

1.Для чого проводиться первинний лікарський контроль?

 

2.Які соматоскопічні критерії оцінки мускулатури тіла?

 

3.Відставлену дію фізичних навантажень можна визначити:

1 – оперативним лікарським контролем;

2 – етапним лікарським контролем;

3 – поточним лікарським контролем;

 

 

4.Рельєфність м"язів можна визначити:

1 – соматоскопією,

2 – антропометрією,

3 – динамометрією.

 

5Визначити і оцінити життєвий індекс жінки з масою тіла 60 кг і ЖЕЛ – 2400 мл

1 – нормальний,

2 – нижче норми,

3 – вище норми.

 

6.Проби з фізичним навантаженням на відновлення оцінюються пульсометрією і тонометрією:

1 – під час навантаження,

2 – до навантаження,

3 – після навантаження.

 

7.Велоергометричну пробу можна віднести до проб:

1 – з фізичним динамічним навантаженням,

2 – з фізичним ізометричним навантаженням,

3 – зі зміною умов зовнішнього середовища.

 

8.Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану спокою:

1 - збільшення на 60-80%,

2 – збільшення на 120% і більше,

3 – зменшення АТ і збільшення ЧСС на 140%


 

Варіант 5.

 

1.Для чого проводиться поточний лікарський контроль ?

 

2.Якими геодинамічними змінами обумовлена реакція СК на фізичні навантаження?

 

3.Кумуюючу дію фізичних тренувань можна визначити :

1 – оперативним лікарським контролем;

2 –поточним лікарським контролем;

3- етапним контролем;

 

4.Визначити і оцінити індекс Брока студента з масою тіла 78 кг і зростом 180 см:

1 – норма,

2 – менше норми,

3 – більше норми.

 

5.До проб зі зміною умов зовнішнього середовища можна віднести:

1 – велоергометричну пробу,

2 – пробу Штанге,

3 – ортостатичну пробу

 

6.При ортостатичній пробі пульс змінився від 60 до 100, АТ – від 100/70 до 100/75 мм рт.ст. Таку реакцію можна вважати:

1 – нормальною,

2 – патологічною,

3 – спотвореною.

 

7.На пробу Мартіне пульс збільшився від 60 до 120, пульсовий АТ від 40 до 50, відновлення показників на 4 хв. Таку реакцію системи кровообігу можна вважати:

1 – нормотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – астенічною.

 

8..Функціональні проби ССС в спортивній медицині дозволяють оцінити:

1 фізичну працездатність спортсмена,

2 – фізичний розвиток спортсмена,

3 – пропорційність фізичного розвитку.


 

Варіант 6

1.Для чого проводиться етапний контроль ?

 

2.Назвати основні соматометричні показники фізичного розвитку?

 

3.Відставлений ефект дії фізичного навантаження можна визначити:

1 – первинним лікарським контролем;

2 –поточним лікарським контролем;

3 – оперативним лікарським контролем;

 

4.Нормотонічний тип реакції кровообігу на тренувальне заняття у чоловіків характеризується:

1 – зниженням систолічного АТ відносно стану спокою;

2 – збільшенням ЧСС до максимального рівня;

3 - підвищенням діастолічного АТ;

 

5.Для кількісної оцінки фізичного розвитку використовується:

1 - соматоскопія,

2 – антропометрія,

3 – спірографія.

 

6.Плоска спина характеризується:

1 – значним збільшенням грудного кіфозу,

2 – значним зменшенням грудного кіфозу,

3 – значним збільшенням поперекового лордозу.

 

7..Визначити і оцінити індекс Брока жінки вагою 108 кг і зростом 167 см:

1 – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми.

 

 

8..При пробі Мартіне збудження відносно спокою пульсу становило 112%, підвищення пульсового тиску – 125% відновлення наступило на 5 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – нормотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – дистонічною.


 

Варіант 7.

 

1.Яким лікарським контролем визначається віддалена дія фізичного навантаження?

 

2.Які функціональні показники використовуються для оцінки фізичного розвитку?

 

3.При оперативному лікарському контролі доцільно використовувати:

1 –функціональні методи контролю;

2 – лабораторні методи контролю;

3 – анамнестичні і стоматоскопічні методи контролю

 

4.Для визначення фізичного розвитку методом антропометричних індексів необхідно провести:

1 – соматоскопію,

2 – соматометрія,

3 – спірометрія.

 

5.Визначити і оцінити індекс Кетле жінки 20 років з масою тіла 70 кг і зростом 165 см :

1 – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми.

 

6.Вибираючи конкретний метод визначення функціонального стану спортсмена слід надавати перевагу пробі, в якій результати мають:

1 – кількісну величину гемодинамічних змін,

2 – якісну їх величину / краще, гірше /,

3 – кількісну величину спірографічних змін.

.

7.Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану спокою:

1 – збільшення на 50-70%,

2 – збільшення на 100% і більше відсотків,

3 – збільшення ЧСС на 100% і зменшення пульсового АТ.

 

8.На пробу з 20 присідами за 30 сек. пульс змінився від 60 до 130, а пульсовий тиск не змінився, з відновленням пульсу на 6 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – гіпотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – нормо тонічною


 

Варіант 8.

 

1.Яким лікарським контролем визначається кумулятивний вплив фізичних навантажень?

 

2.Якими методами оцінюється фізичний розвиток?

 

3.Для визначення питання відповідності використаних в занятті фізичних навантажень функціональним можливостям організму треба провести:

1.поточний лікарський контроль ;

2.оперативний лікарський контроль;

3.етапний лікарський контроль;

 

4.Методом індексів можна оцінити:

1 – пропорційність антропометричних показників,

2 – антропометричні показники дослідженого в порівнянні з середніми даними однорідної групи,

3 – взаємозв’язок антропометричних показників дослідженого.

 

5.Визначити і оцінити силовий індекс чоловіка з масою тіла 86 кг і силою правої кисті 42 :

1 – нормальний,

2 – нижче норми,

3 – вище норми.

 

6.Функціональні проби класифікуються в залежності від

1 – виду фізичного навантаження,

2 – методу контролю,

3 – реакції системи кровообігу на навантаження.

 

7.Ортостатична проба, це проба:

1 – з динамічним фізичним навантаженням,

2 – зі статичним фізичним навантаженням,

3 – з переміною положення тіла в просторі.

 

8..Фізіологічною або нормотонічною реакцією системи кровообігу на пробу Мартіне вважається зміна ЧСС і пульсового АТ від стану і спокою:

1 – збільшення £ 70-80 %,

2 – збільшення > 100%,

3 – зменшення АТ і збільшення ЧСС > 100%.;


 

Варіант 9.

1.Охарактеризувати структуру тренувального заняття.

 

2.Типи реакції СК на фізичні навантаження?

 

3. Для визначення можливості допуску до занять фізичними вправами потрібно провести :

1.первинний лікарський контроль;

2.оперативний лікарський контроль;

3. поточний лікарський контроль;

 

4.Визначити і оцінити життєвий індекс жінки масою тіла 80 кг і ЖЕЛ – 2400 мл :

І – нормальний,

2 – нижче норми,

3 – вище норми.

 

5.Проба Генча відноситься до:

І – проб з фізичними статичними навантаженнями,

2 – проб зі зміною умов зовнішнього середовища,

3 – проб з динамічними фізичними навантаженнями.

 

6.Ортостатична проба може характеризувати:

І – тонус парасимпатичного відділу ВНС,

2 – тонус симпатичного відділу ВНС,

3 – тонус скелетної мускулатури

.

7.При ортостатичній пробі пульс змінився від 70 до 80, АТ – від 110/70 до 110/75 мм рт.ст., таку реакцію можна вважати:

І – нормальною,

2 – патологічною,

3 – спотвореною.

 

8.На пробу з 20 присіданнями за 30 сек. пульс змінився від 60 до 138, а АТ від 120/80 до 130/0, відновлення гемодинаміки на 5 хв., таку реакцію слід вважати:

І – нормотонічною,

2 – астенічною,

3 – дистонічною.


 


 

 

Варіант 10

1.Охарактеризувати щільність тренувального заняття.

 

2.Мета проведення гіпоксичних проб ?

 

3.Ступінь стомлення після фізичних вправ в тренувальному занятті можна визначити при проведенні:

1.етапного лікарського контролю;

2.оперативного лікарського контролю;

3.поточного лікарського контролю;

 

4.Соматоскопією можна оцінити:

1 – силу м’язів,

2 – тонус м’язів,

3 – форму грудної клітки.

 

5.Пропорційність антропометричних показників можна виявити методом:

І – індексів,

2 – стандартів,

3 – кореляції

.

6.Визначити і оцінити індекс Кетле жінки з масою тіла 68 кг і зростом 170 см:

І – нормальний,

2 – вище норми,

3 – нижче норми

 

7.Збільшення ЧСС на 34 відносно спокою в горизонтальному положенні дослідженого при зведенні його в вертикальне положення свідчить про:

1 – симпатикотонію,

2 – парасимпатикотонію,

3 – збалансованість діяльності ВНС.

 

8.На пробу з 20 присіданнями за 30 сек. пульс змінився від 66 до 96, а АТ – від 110/70 до 140/80, з відновленням показників на 2 хв. Таку реакцію системи кровообігу слід вважати:

1 – гіпотонічною,

2 – гіпертонічною,

3 – нормотонічною.


Література

1.Шаповалова В.А., Коршак В.М, .Халтагарова В.М. і ін. Спортивна медицина і фізична реабілітація, К. Медицина,2008,246 с.

2..Спортивная медицина – под. Ред. В.Л. Карпмана. – учебник для институтов физ. культуры .- Москва. – 1980.

3 .Детская спортивная медицина. Руководство под ред. Тихвинского С.Б., Хрущева С.В. Москва . –1984.

4.Спортивная физиология под ред. Я.М. Коца. – Москва. – 1986

5.Зациорский В.М. Основы спортивной метрологии. М. ФиС, 1979, 151 с.

6.Кукролевский Г.М. ,Граевская Н.Д. Основы спортивной медицины.М.Медицина, 1971, 367 с

7.Граевская Н.Д. Долматова Т.И.. Спортивная медицина .М. «Советский спорт», 2005, 277 с.

8.. Уилмор Дж. Х., Костил Д.Л. Физиология спорта и двигательной активности ( перевод с английского), К.: Олимпийская литература, 1997. – С. 273-369.

9.Романчук А.П.Современные подходы к оценке кардиореспираторных взаимодействий у спортсменов .Одесса «Астропринт», 2006,231 с.

10. Методы исследования в спортивной антропологии. – Мартиросов Э.Г. – Москва «ФиС». – 1982.

11. Хамзин Х.Х. Правильная осанка. М. Медицина. 1972. – 94 с.

12. Хрущев С.В. Врачебный контроль за физическим воспитанием школьников / М.: Медицина. – 1986.

 

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.