Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії.

Перша світова війна

(1 серпня 1914 р – 11 листопада 1918 р.)

План:

Початок Першої світової війни. 1914 рік.

1. Причини і привід до війни.
2. Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії.
3. Стратегічні плани противників.
4. План Шліффена та його крах.
5. Східний театр воєнних дій.

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на Сході.
2. Вступ у війну Італії.
3. Верденська битва.
4. Брусиловський прорив.
5. Контрнаступ військ Антанти на р. Соммі.
6. Підводна війна.

Навчально-методичний комплекс:

1 Т.В. Ладиченко. Всесвітня історія 10 клас. Підручник. К., «Видавництво А.С.К.» 2003 р. стор. 8 – 24.

2 П.Б.Полянський. Всесвітня історія 10 кл. 1914-1939. Підручник. Київ «Генеза» 2003. стор. 9-23.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Причини і привід до війни.

Війна 1914-1918 рр. розгорнулася між двома угрупованнями держав:

Троїстим союзом (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та

Антантою (Франція, Росія та Велика Британія).

Причини війни:

1. Посилення боротьби між провідними державами світу за сфери впливу, ринки збуту, джерела сировини, колонії, світове панування.
2. Модернізація систем озброєння, гонка озброєнь, поява новітніх засобів винищення людей, які приносили надприбутки власникам військово-промислового комплексу.
3. Поглиблення внутрішньополітичної кризи в провідних країнах світу, яка підривала їх могутність, прагнення подолати наростання революційного та національно-визвольного рухів, знешкодити опозиційні політичні сили, перенести увагу народів із внутрішніх проблем на зовнішню загрозу.

Характер війни: загарбницька, несправедлива з боку всіх воюючих держав.

Привід до війни: вбивство 28 червня 1914 р. в м. Сараєво (столиця Боснії) студентом, членом таємної організації «Молода Боснія» Гаврилом Принципом спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца-Фердинанда та його дружини.

Боснію в жовтні 1908 р. захопила Австро-Угорщина, але її сербське населення виступало за приєднання до сусідньої Сербії.

23 липня 1914 р. Австро-Угорщина поклала відповідальність за трагедію на Сербію і маючи підтримку з боку Німеччини, висунула Сербії ультиматум, вимоги якого порушували суверенітет Сербії.

Вступ у війну Німеччини, Австро-Угорщини, Росії, Франції, Великої Британії.

28 липня 1914 р. Австро-Угорщина оголосила Сербії війну. Столицю Сербії Бєлград було піддано артилерійському обстрілу.

30 липня 1914р. Росія як союзниця Сербії оголосила загальну мобілізацію.

1 серпня 1914р. Німеччина оголосила Росії війну, не отримавши відповіді на вимогу припинити мобілізацію.

Цей день вважається початком Першої світової війни.

3 серпня 1914 р. Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії.

4 серпня 1914 р. Велика Британія під приводом захисту Бельгії оголошує війну Німеччині. Разом з нею у війну вступили її домініони (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова Зеландія) та Індія.

23 серпня1914 р. Японія оголосила війну Німеччині після відмови останньої передати їй свої території у Китаї.

Іспанія, Швейцарія, Нідерланди і скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Фінляндія) зберегли нейтралітет до кінця війни.

3. Стратегічні плани воюючих держав.

Німеччина.

1. Прагнула стати військовим, економічним і політичним лідером в Європі.

2. Переділити світ у своїх інтересах, захопити нові колонії.

3. Розширити свою територію в Європі за рахунок земель Франції та Росії.

4. Перетворити загарбані території на сировинну базу Великонімецької імперії.

Австро-Угорщина.

1. Посилити свої позиції на Балканському півострові.
2. Захопити Сербію.
3. Навічно зберегти своє панування в Галичині, Північній Буковині та Закарпатті.
4. Захопити Волинь і Поділля.

Туреччина.

1. Посилити свій вплив на Балканському півострові.
2. Захопити Північне Причорномор’я.
3. Встановити свій контроль над акваторією всього Чорного моря.

Велика Британія.

1. Розгромити основного суперника в Європі – Німеччину.
2. Зберегти свої колонії.
3. Зберегти своє панування на морях.
4. Захопити нові нафтові володіння у Месопотамії і на Аравійському півострові.

Франція.

1. Повернути Ельзас і Лотарингію, які були захоплені Німеччиною у франко-прусській війні 1870 р.
2. Захопити Саарський вугільний басейн.
3. Зберегти свої колонії.

Росія.

1. Розширити свою територію до Карпатських гір, захопити під прикриттям ідеї «об’єднання всіх руських земель» Східну Галичину, Північну Буковину, Закарпаття.
2. Посилити свій вплив на Балканському півострові.
3. Встановити свій вплив над Чорноморськими протоками Босфор і Дарданелли.

Японія.

1. Прагнула завоювати німецькі колонії на Тихому океані.
2. Підкорити Китай.

Сербія.

1. Новоутворена (1878) держава прагнула утвердитися на Балканах як лідер слов’янських народів півострова.
2. Планувала утворити Югославію, включивши до неї усіх слов’ян, які жили на півдні Австро-Угорської імперії.
3. Неофіційно підтримувала націоналістичні організації, що боролися проти Австро-Угорщини.

План Шліффена та його крах.

За планом «блискавичної війни» німецького генерала Шліффена, за яким почала діяти Німеччина, передбачалося:

1. Зосередити свої основні зусилля проти Франції, наступаючи через Бельгію і Люксембург.
2. Війну проти Франції планувалося закінчити через 6-8 тижнів.
3. Після цього перекинути армію на Східний фронт для розгрому Росії.

Шліффен (1933-1913) – був начальником німецького генерального штабу з 1891 по 1905 р.

Фронти, які сформувалися у 1914 р.:

Західний (тут німецькій армії протистояли французькі, бельгійські, англійські війська);

Східний (тут об’єднаним силам айстро-угорської армії протистояли російські війська).

21 серпня 1914 р. Німецькі війська через Бельгію, обминувши французькі укріплення (лінію Мажино), вторглися у Францію і рушили на Париж.

На кінець серпня 1914 р. німецькі війська опинилися за 17 км. від Парижа.

2 вересня президент і уряд Франції змушені були покинути Париж.

Німецькі війська вийшли на річку Марна.

5 – 12 вересня 1914 р. Битва на Марні в якій брали участь з обох сторін понад 1,5 млн. чоловік. Війська Антанти перейшли в наступ і витіснили німців до річки Ена. Результатом битви на Марні став остаточний провал «блискавичної війни» - основи плану Шліф фена.

Наприкінці 1914 р. війна на Заході стає позиційною.

Позиційна війна:

- солдати обох воюючих сторін заривалися в окопи;

- будувалися бетонні і земляні укріплення;

- перед окопами встановлювалися мінні поля й ряди колючого дроту.

5. Східний фронт.

Серпень-вересень 1914 р. Галицька битва, в якій російські війська під командуванням генерала О.Брусилова завдали поразки австрійцям. Російські війська зайняли м. Львів (3 вересня 1914 р.), взяли в облогу фортецю Перемишль. Втрати австрійців – 400 тис. чоловік.

Кінець 1914 р. Активні бойові дії не велися на Східному фронті. Війна стає позиційною.

Висновки:

1. Наприкінці 1914 р. фронт стабілізувався від Північного моря до швейцарського кордону.

2. Маневрена війна наприкінці 1914 р. перетворилася на позиційну.

3. Німецька та австрійська армії зазнали поразки.

4. Події 1914 р. свідчили про крах плану «блискавичної війни» Шліффена.

5. Воєнна кампанія 1914 р. закінчилася на користь країн Антанти.

6. Воєнні дії затягувалися.

7. Німеччині не вдалося завдати поразки Франції.

8. Німеччина була змушена вести війну на два фронти.

Кампанії 1915-1916 рр.

1. Австро-німецький наступ на Сході.

Німецьке командування зосередило основні зусилля на Східному фронті, щоб завдати поразки Росії й вивести її з війни.

Навесні 1915 р. німці завдали поразки російським військам біля Мазурських озер і остаточно витіснили їх зі Східної Пруссії. А на осінь зайняли Польщу, Галичину, частину Білорусі та Прибалтики.

Західний фронт.

22 квітня 1915 р. Німці в районі р. Іпр вперше застосували отруйні гази (хлор) проти англо-французьких військ.

Наслідки: 1. Загинуло 5 тис. англійських і французьких солдат.

2. 10 тис. солдат було отруєно.

3. Це було перше в історії воєн застосування хімічної зброї.

Вступ у війну Італії.

З початком війни Італія оголосила нейтралітет, а потім майже рік торгувалася з Антантою та Німеччиною про умови вступу у війну. Країни Антанти запропонували Італії територіальні надбання за рахунок Австрії й Туреччини. Крім того Британія надавала Італії велику позику (50 млн. фунтів). На початку травня вона офіційно вийшла з Троїстого союзу а 23 травня 1915 р. оголосила війну Австро-Угорщині і вступила у війну на боці Антанти.

3. Верденська битва. (21 лютого – 18 грудня 1916 р.).

Наприкінці лютого 1916 р. німецьке командування розпочало штурм французького міста Вердена. Це була одна з найкривавіших битв Першої світової війни, її називають «верденською м’ясорубкою», яка перемолола майже 120 дивізій, з них 69 французьких і 50 німецьких. Але ні ті, ні ті не домоглися переваги. Втрати з обох боків сягнули 1 млн. солдатів і офіцерів.

Брусиловський прорив.

Відповідно до вимог союзників, які хотіли ослабити німців під Верденом, війська Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли в наступ. Прорив айстро-німецької оборони здійснювався на фронті завдовжки 480 км. у кількох місцях. Було визволено частину Галичини, Волині з м. Луцьк та Буковину з м. Чернівці. Вся операція тривала з 4 червня по 13 серпня 1916 р. Прорив німецького фронту російськими військами змусив німецьке командування перекинути частину військ з під Вердена на Східний фронт. Після цього гострота боїв під Верденом зменшилася, це дало змогу французьким військам створити необхідні рубежі для контрударів великих маштабів.

Поиск по сайту: