22.04.85. „ДИНАМО” – СК імені УРИЦЬКОГО – 5:5 (3:5,2:0,0:0).
Харків. Палац спорту. Судді ті ж самі. Зміни у складах.«Динамо»: замість Любкіна грав Салімжанов. СК ім. Урицького: ворота захищав Абрамов, у нападі Рахматулліна замінив Будкін.
ВИВОДЯЧИ команди на перший матч суддя міжнародної категорії Андрій Захаров щиро здивувався, побачивши на трибунах, вміщаючи три з половиною тисячі чоловік, від сили сто глядачів.
- Ну і ну, - розвів він руками, - з таким відношення болільників до команди я ще не зіткався. Навіть у Свердловську, хоча місцевий «Автомобіліст» давно втратив шанси втриматися у першій лізі, на матчі з тим же «Динамо» на трибуни з трудом вдалася потрапити всім бажаючим, а в рідному місті поздоровити динамівців з малими бронзовими медалями прихильники клубу так і не спромоглися…
Як не гірко це признавати, але важко сказати, чим пояснюється прохолодне відношення харківських любителів хокею до команди на фініші чемпіонату. Думається, хокеїсти такого не заслужили. В кожному із шести проведених сезонів молодий колектив множив свої турнірні досягнення, пройшовши шлях від дебютанта другого ешелону до одного із лідерів першої ліги.
І хоча вище «Динамо» піднятися в цьому чемпіонаті вже не зможе, оскільки за два матчі до фінішу відставало від срібного призера першої ліги СК ім. Урицького на п’ять очок, і в цій ситуації харків’яни борються до кінця. Свідченням тому – перший поєдинок суперників. Ініціативою з першої і до останньої хвилини володіли господарі, які багато і наполегливо атакували. Та воротар казанців Котомкін буквально творив чудеса.
Три знімка зроблені під час матчів за участі харківського «Динамо». Вгорі ліворуч – харків’яни відправили шайбу у ворота челябінського «Трактора».