Організація навантажувально-розвантажувальних робіт

Навантаження і розвантаження вантажу є важливими логістичними функціями і у сукупності з іншими операціями по складській переробці матеріалопотоку в багатьом визначають ефективність всієї системи фізичного розподілу. В даному розділі курсового проекту необхідно розрахувати потрібну кількість навантажувально-розвантажувальних механізмів (НРМ) на кожному з складів логістичної системи.

Кількість НРМ (X_м, од.) визначається виходячи з планових обсягів робіт, технічної продуктивності НРМ (W_т, т/год), коефіціента використання робочого часу (a_р) і оптимального рівня їхнього завантаження (r_опт) по формулі:

(5.1)

де Q_н-р - сумарний добовий обсяг навантажувальних (якщо вони є) і розвантажувальних (якщо вони є) робіт, т. (Q_н/р = Q_доб для всіх учасників каналу розподілу, крім оптових, для яких Q_н/р = 2×Q_доб ).

Оптимальний рівень завантаження НРМ визначається виходячи з вимоги мінімізації сумарних витрат від простоїв автомобілів в очікуванні почала обслуговування і простоїв НРМ в очікуванні автомобілів і тієї умови, що інтервали в потоці автомобілів, що входить, і тривалості їхнього обслуговування розподілені за нормальним законом по формулі:

(5.2)

де b_с - коефіцієнт, що враховує добові вагання вантажопотоку і помилку прогнозу планових обсягів робіт (b_с визначається із діапазону 1,12 - 1,15);

С_св - вартість години простою автомобіля (в РГЗ приймається рівної постійної складової собівартості перевезень автомобілів, які виконують перевезення вантажів у каналі розподілу першого рівня), грн/год;

С_м - вартість години роботи НРМ, грн/год.

Розрахована по формулі (5.1) потрібна кількість механізмів повинна бути закруглена до найближчого не меншого цілого.

Середньозважена вартість години простою автомобіля визначається за формулою:

, (5.3)

де z_ї – сумарна кількість їздок автомобілів, що завозять продукцію оптовому торговцю;

– кількість роздрібних торговців, що обслуговуються одним оптовим торговцем.

Крім оптимального рівня завантаження НРМ існує фактичний рівень завантаження. Дані у більшості випадків відрізняється один від одного. Фактичний рівень завантаження НРМ визначаємо за формулою:

, (5.4)

Далі необхідно розрахувати площу складських приміщень (F_ск, м²) призначених для зберігання продукції. Для цього необхідно визначити максимальну кількість вантажу, що повинні вмістити склади в найбільш несприятливих умовах, коли весь добовий обсяг реалізації продукції надходить на склад за одне постачання. При цьому необхідно враховувати, також, додатковий обсяг вантажу на складі, що зберігається у страхових запасах.

Виходячи з цих міркувань, площу складу можна визначити по формулі:

, (5.5)

де Н_ск - норма питомого навантаження складу (вибірається з діапазону
0,1-0,4 т/м²), т/м²;

a_ск - коефіціент використання корисної площі складу (вибірається з діапазону 0,3...0,6),

R’_с – розмір страхового запасу, т/доб.

При виконанні розрахунків слідує враховувати, що добові обсяги реалізації продукції і величини страхових запасів розраховані у вимірності “ящики”, а в формулу (1.18) ці величини повинні бути підставлени у вимірності “тони”. Для перекладу цих величин у необхідну вимірність необхідно скористуватися заданим значенням коефіціенту тари і наведеними раніше значеннями ємностей пляшки і ящику.

Розмір страхового запасу визначається за формулою:

, (5.6)

, (5.7)

Результати розрахунку даного розділу необхідно відобразити у таблиці 5.1.

Таблиця 5.1-Організація навантажувально-розвантажувальних робіт.

Показники	Варіанти каналу розподілу
1-ий варіант	2-ий варіант	3-ій варіант
Завод	Роздріб. торг.	Завод	Оптовий торг.	Роздріб. торг.	Завод	Оптовий торг.	Роздріб. торг.
Добова потреба учасника, ,т
Середньозважена вартість години простою автомобіля, Ссв, грн./год
Оптимальний рівень завантаження НРМ, rопт
Добовий обсяг навантажувально – розвантажувальних робіт, Qн/р, т/доб
Кількість НРМ, Хм, од.
Округлена кількість НРМ, Х’м, од.
Фактичний рівень завантаження НРМ, rфакт
Розмір страхового запасу, R’с, т/доб
Площа складу, Fск, м2

Поиск по сайту: