Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Еко-карта як механізм дослідження родинних зв’язків



Еко-карта – діаграма стосунків у родині, розроблена у 1980-х роках на основі моделі екосистем Керол Мейє. Її використовують соціальні працівники, психологи, психотерапевти та інші фахівці для оцінки мережі сім’ї, виявлення ряду взаємних впливів між клієнтом та людьми, пов’язаними з ним відповідними соціальними інституціями, оточенням. Інформація, яка відображається в еко-карті, стосується таких аспектів: стать і вік; композиція сім’ї; сімейний статус; структура сім’ї (хто чия дитина, батько та матір); зв’язки сім’ї з громадою.

Завдання еко-карти – схематично зобразити зв’язки сім’ї з соціальним оточенням. На малюнку це зображається лінією. Безперервна лінія відображає сильні стосунки, пунктирна – слабкі, а переривчаста – стресові.

У середині велике коло показує сім’ю. У ньому розташовані маленькі кола, які відображають членів сім’ї. Кола у лівому верхньому кутку відображають друзів та родичів. Треба визначити важливих родичів та друзів, які мають зв’язки з сім’єю, та написати їх імена. Потім малюються лінії від цих кіл до кола сім’ї, що відображають стосунки.

Кола справа, помічені як «Потреби розвитку», представляють ресурси громади, необхідні для добробуту і розвитку сім’ї: управління у справах сім’ї та молоді, ЦСССДМ, служби у справах неповнолітніх, громадські організації, медичні клініки, школи, дитячі садки і т.п. За допомогою прямих, переривчастих або пунктирних ліній, відображається характер зв’язку з ними. Кількість таких кіл необмежена і визначається потребами конкретної сім’ї.

Кола справа внизу представляють «Працевлаштування і доходи». Тут визначається місце роботи кожного з членів сім’ї, а також додаткові джерела доходів, наприклад соціальні виплати.

Остання група кіл позначає волонтерські організації, клуби, команди. Це може бути церква або інші громадські організації, до яких входять члени сім’ї. У еко-карті кожної сім’ї вказується відповідна кількість таких організацій і показується зв’язок з ними.

Якщо зв’язок з представленим колом стосується тільки одного члена сім’ї, проводиться лінія прямо до відповідного кола. У іншому випадку – з’єднується з великим сімейним колом.

У верхній частині є місце для запису сімейних змін та переміщень. Сюди можна віднести: переїзд, нову роботу, нового члена сім’ї, нову потребу розвитку, розлучення, смерть або іншу втрату. Ці зміни можуть бути як позитивнми, так і негативними.

Соціальний працівник, складаючи спільно з сім’єю еко-карту, створює умови для колективної оцінки сильних і слабких сторін сім’ї та її оточення та ймовірних ризиків її функціонування.

Так само, як при генограмі, будуючи еко-карту, треба звернути увагу на можливі розгалуження, які можуть свідчити про кількість взаємостосунків матері, для збереження яких треба буде докласти багато енергії та зусиль. Праця над еко-картою зміцнює відчуття вартісності дитини та зближує матір з соціальним працівником центру.

 

Індивідуальний план роботи

 

Індивідуальний план роботи – це документ, що відображає логіку, зміст та процедуру надання послуг з метою подолання складних життєвих обставин, в яких опинився клієнт. Складання індивідуального плану разом з клієнтом, його реалізація, моніторинг цього процесу – є основними методами роботи з клієнтом в соціальному центрі матері та дитини. До зазначеної роботи залучаються психолог, медичний працівник центру, соціальний педагог та інші спеціалісти, які мають працювати як єдина команда. Кожен працівник центру має пам’ятати, що індивідуальний план може бути реалізований ефективно лише в тому разі, якщо він складений Зклієнтом, а не ДЛЯклієнта. Головна мета індивідуального плану роботи полягає в тому, щоб повернути клієнту здатність діяти самостійно. Якщо соціальний працівник ставиться до клієнта як унікальної, автономної особистості, поважає його право вільного вибору, самовизначення, то він визнає і право клієнта взяти на себе відповідальність за прийняття рішень стосовно свого життя, шляхів вирішення життєвих труднощів.

Професійно складений і відпрацьований індивідуальний план роботи з клієнтом виконує ряд важливих задач:

1) забезпечення індивідуального підходу до кожного клієнта центру;

2) побудова діяльності, спрямованої на розвиток сильних сторін клієнтки;

3) розподіл відповідальності між соціальним працівником і клієнтом, переведення клієнта з позиції об’єкта на позицію суб’єкта соціальної допомоги;

4) покрокове визначення шляхів досягнення визначених цілей подолання складних життєвих обставин;

5) адекватне цілям впорядкування заходів щодо їх досягнення і розподіл навантаження;

6) фіксування досягнень і труднощів, на які варто звернути увагу і докласти більше зусиль на наступному етапі роботи.

У плані зазначаються загальні цілі у сфері задоволення потреб дитини та матері, а також конкретні кроки (заходи) щодо їх досягнення.

Ø План має включати заходи щодо:

o вирішення виявлених проблем в розвитку дитини;

o проблем, які негативно впливають на здатність матері реагувати на потреби дитини, використовуючи її сильні сторони;

o роботи з родичами, представниками найближчого оточення.

Ø План має чітко вказувати, хто за що відповідає.

Ø Обов’язкові перегляди, аналіз плану мають відбуватися протягом визначених часових періодів. Перегляди планів (аналіз результатів роботи) необхідно занотовувати по кожній цілі, даючи інформацію, як змінилися життєві обставини (покращилися чи погіршилися).

Ø План підписується мамою, соціальним працівником і, за можливістю, членами сім’ї жінки-клієнтки соціального центру матері і дитини.

Основними кроками підготовчого етапу складання індивідуального плану можуть бути:

o на основі аналізу результатів діагностування стану матері та оцінки потреб дитини визначити загальні цілі у роботі з клієнтом;

o вивчити наявні ресурси щодо вирішення проблем клієнта (визначити, допомога яких фахівців буде потрібна для реалізації цілей, а також, кого із соціального оточення клієнтки потрібно і можливо залучити);

o визначити конкретні заходи досягнення поставлених цілей і час, необхідний для їх виконання;

o чітко розподілити обов’язки.

Основними підрозділами індивідуального плану роботу роботи з клієнтом є:

o Задовільнення потреб дитини для розвитку.

o Забезпечення потреб матері.

o Розвиток батьківського (материнського) потенціалу.

o Залучення ресурсів сім’ї та громади.

o Інше.

Підрозділ «Задовільнення потреб дитини для розвитку» складається з таких пунктів:

- здоров’я;

- когнітивний розвиток;

- емоційний розвиток;

- соціальний розвиток.

Підрозділ «Забезпечення потреб матері» містить такі показники:

- здоров’я;

- освіта;

- соціальний розвиток.

Підрозділ «Розвиток батьківського (материнського) потенціалу» включає наступне:

- елементарний догляд;

- гарантію безпеки;

- емоційне тепло;

- стимулювання розвитку;

- стабільність;

- життєві орієнтири і обмеження.

Підрозділ «Залучення ресурсів сім’ї та громади» охоплює:

- функціонування сім’ї;

- потенціал родини;

- житлово-побутові умови;

- зайнятість;

- соціальну інтеграцію;

- взаємодію з іншими суб’єктами соціального захисту.

Підрозділ «Інше» містить заходи щодо оформлення документів клієнтки (за необхідністю), матеріальної допомоги тощо.

Індивідуальний план роботи є відкритим документом і може постійно корегуватися.

До складання індивідуального плану роботи обов’язково залучаються спеціалісти, в тому числі ті, які були залучені до процесу оцінки потреб дитини та матері.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.