Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття, принципи та класифікація державної служби в Україні



ЛЕКЦІЯ 4

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОХОДЖЕННЯ ПУБЛІЧНОЇ СЛУЖБИ

ВСТУП

Сучасне суспільство об’єднує значну кількість різноманітних організаційних утворень – органів і організацій. Вони залежно від форми власності, на основі якої здійснюють свою діяльність, можуть бути державними, громадськими і приватними; від способів ухвалення рішень –колективними та єдиноначальними; від умов утримання апарату – на оплатній й безоплатній основі тощо. Але в усіх цих утвореннях є працівники, які на постійній основі займаються діяльністю з практичної реалізації основних завдань і функцій відповідних органів і організацій. Ці працівники перебувають на службі, а їхня діяльність називається службовою[1].

Залежно від основного методу (адміністративний чи диспозитивний) діяльності в сучасних умовах є підстави виділити два базових типи органів та організацій – публічні та цивільні. До цивільної служби належать особи в недержавних організаціях і установах, громадських і політичних об’єднаннях, а також у державних організаціях, службовці, які не мають статусу публічної служби[2].

Широке поняття публічної служби для потреб адміністративного судочинства наведено в п. 15 ст. 3 КАСУ: «публічна служба – діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування».

Поряд із цією класифікацією в юридичній літературі зазначається, що служба в суспільстві також розподіляється відповідно до існування державних і недержавних організацій (громадських, корпоративних, самоврядування) на державну та недержавну. Виходячи зі ст. 13 Конституції України вважаємо, що такий поділ суспільної служби не може бути основним для галузі адміністративного права.

Отже, виходячи з предмета адміністративного права можна стверджувати, що найбільш вагомими складовими публічної служби в Україні є державна служба та служба в органах місцевого самоврядування.

Отже, у широкому розумінні публічна служба – це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, дипломатична служба, інша державна служба та служба в органах місцевого самоврядування. Проте в адміністративному праві передусім нас цікавить публічна служба в органах державної виконавчої влади та служба в органах місцевого самоврядування.

 

Поняття, принципи та класифікація державної служби в Україні

 

Державна служба є організаційно-правовим явищем з характерним змістом та особливостями. В усіх випадках службова діяльність пов’язана з трьома елементами:

1) запровадженням служби (установлення посад, їх кількості), правовим урегулюванням порядку проходження тощо;

2) організацією виконання повноважень, здійсненням управління відповідними об’єктами;

3) вирішенням внутрішньоорганізаційних питань службової діяльності в певному органі чи організації (взаємовідносини між структурними підрозділами та службовцями)[3].

Норми адміністративного права в комплексному правовому інституті державної служби становлять основну частину. Ними регулюються найважливіші організаційні елементи державної служби – правовий статус посади в державних органах та їх апараті, статус державного службовця та посадової особи, категорії посад і ранги посадових осіб, вимоги до державних службовців, порядок проходження державної служби, організація управління державною службою, проведення атестації державних службовців, адміністративна і дисциплінарна відповідальність державних службовців та інше.

В умовах сьогодення проходить небезболісне удосконалення законодавтва у сфері державної служби. Уведення в дію прийнятого 17 листопада 2011 р. Закону України № 4050-VI «Про державну службу» три роки підряд переноситься на новий період, за останніми змінами він має набрати чинності з 1 січня 2015 р.

З метою всебічного аналізу, здійснено порівняльний аналіз законів України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р № 3723-XII та 17 листопада 2011 р. № 4050-VI.

 

Критетії аналізу Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 р № 3723-XII Закон України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 р. № 4050-VI
Поняття державної служби Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Державна служба - професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, забезпечення її реалізації та надання адміністративних послуг.
Поняття посадової особи, державного службовця Посадовими особами вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.   Державний службовець - громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади АРК або їх апараті та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, щодо: підготовки пропозицій стосовно формування державної політики, проектів нормативно-правових актів; надання адміністративних послуг; здійснення державного нагляду (контролю) та ін.
Принципи державної служби Державна служба грунтується на таких основних принципах: служіння народу України; демократизму і законності; гуманізму і соціальної справедливості; пріоритету прав людини і громадянина; професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі; персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни; дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування; дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян. Принципами державної служби є: 1) верховенство права; 2) патріотизм та служіння Українському народу; 3) законність; 4) рівний доступ до державної служби; 5) професіоналізм; 6) доброчесність; 7) політична неупередженість; 8) прозорість діяльності; 9) персональна відповідальність державного службовця.  
Ранжир посад державних службовців Установлюються такі категорії посад державних службовців: перша категорія, наприклад посади перших заступників міністрів, голів ОДА; третя категорія - посади голів районних, державних адміністрацій; четверта категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб обласних, державних адміністрацій; п'ята категорія - посади спеціалістів міністерств; шоста категорія - посади керівників управлінь, відділів, служб районних, державних адміністрацій; сьома категорія, наприклад -посади спеціалістів районних, державних адміністрацій. Посади державної служби поділяються на п'ять груп: група I, наприклад посади голови місцевої державної адміністрації; група II - посади керівників місцевої державної адміністрації; керівників; група III - посади керівників апарату, місцевої державної адміністрації; група IV - посади в державному органі, що не передбачає здійснення керівних функцій; група V - посади в державному органі, які не передбачають здійснення керівних функцій та функцій з підготовки пропозицій щодо формування державної політики, розроблення, експертизи та редагування проектів нормативно-правових актів. Крім того зазначені групи посад державної служби поділяються ще на підгрупи.
Ранги державних службовців В залежномсті від займаних посад, віднесених до певної категорії державному службовцю можуть бути присвоєно ранги від 1 до 13. В залежності від підгруп займаних посад державної служби установлюється дев'ять рангів державних службовців.

 

Отже, державна служба в Україні – це професійна діяльність державних службовців з підготовки пропозицій щодо формування державної політики у сфері внутрішнього публічного управління, забезпечення її реалізації через виконавчо-розпорядчу діяльність та надання адміністративних послуг.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.