Розділ 29. Розлади мислення і здатності вирішення проблем

Класифікація і діагностика

Герхард Лаут

Класифікація

Огляд

Мислення і вирішення проблем — тісно пов'язані один з одним процеси. Мислення в основному пов'язане з переробкою інформації, при цьому людина або виходить із загальних передумов і робить на їх основі виводи (дедуктивне мислення), або аналізує конкретний досвід і виявляє в нім певну закономірність (індуктивне мислення). Вирішення проблем спирається на такі акти мислення і визначається як «довгий ланцюг розумових операцій», які зводяться до зміни в чомусь незадовільного початкового стану і включають наступні основні процеси (див. Lьer & Spada, 1990, S. 255 і далі):

1) формування внутрішнього уявлення про навколишній світ, що відображає наявну проблему (проблемний простір);

2) процеси індивідуальної інтерпретації і селекції, використовувані при формуванні проблемного простору і здатні привести до помилок або спотворень при сприйнятті проблеми (репрезентація проблеми);

3) можливі зміни (дії), які співвідносяться з суб'єктивною репрезентацією проблеми (пошуковий простір). Можливі шляхи рішення, які індивід шукає виходячи з відомих йому властивостей проблеми. Якщо вибраний шлях не приводить до вирішення проблеми, то або міняється репрезентація проблеми, або процес рішення припиняється;

4) по ходу рішення проблеми можуть виникати нові утруднення, дозвіл яких зажадає нових спроб (див. пункти 1-4).

Таким чином, проблема характеризується перш за все трьома моментами: а) індивід сприймає властивості навколишнього його світу і репрезентує їх у вигляді проблемного простору, би) він усвідомлює, що його внутрішні уявлення про ці властивості містять неприпустимі пропуски («бар'єри» між усвідомлюваним існуючим станом і бажаною метою); у) індивід робить цілеспрямовані кроки у вигляді актів мислення і дій для подолання цих бар'єрів. Зокрема, при виникненні когнітивно-інтелектуальних проблем («завдань») виникають наступні бар'єри (див. Lьer & Spada, 1990, S. 257):

- утруднення, що виникають при формуванні проблемного простору (недостатнє розуміння проблеми), наприклад не вдається зрозуміти витоки проблеми, визначити бажаний кінцевий стан (мета), не вдається адекватно зобразити проблемні взаємозв'язки. Це особливо значущо при виникненні погано визначених, неясних і складних проблем (див. нижчий);

- утруднення, що виникають при визначенні можливостей вирішення проблеми, наприклад коли невідомий шлях вирішення проблеми, коли реалізувати потрібні дії не представляється можливим, виконання дій пов'язане з труднощами. Це має значення при незвичних, нових проблемах;

- недолік знань і невміння ними скористатися. Відсутність знань, необхідних для вирішення проблеми (попередніх відомостей, спеціальних знань, знань про навколишній світ) або невміння їх активувати і застосувати. Це має значення при неоднозначних і нових проблемах.

При вирішенні соціальних, повсякденних проблем (наприклад, важка розмова з колегою по роботі) виникають додаткові перешкоди («бар'єри»), пов'язані з підвищеною складністю проблемної ситуації:

- негативне сприйняття проблеми або недостатнє володіння своїми емоціями. Унаслідок попередніх установок і емоцій (наприклад, злості, фрустрации) проблема набуває особистого забарвлення і важко пошук адекватного рішення;

- емоційна залученість в проблему. Унаслідок власної залученості в проблему індивідові насилу вдається дотримувати дистанцію по відношенню до неї, йому складно подивитися на початкову ситуацію без упередження і роздумувати над можливими вирішеннями проблеми;

- недолік навиків, що позначається на виконанні ухваленого рішення.

Ці перешкоди одночасно є і найважливішими умовами виникнення розладу здатності вирішувати проблеми. У табл. 29.1.1 приведений огляд розладів мислення і здатності вирішення проблем при деяких психічних розладах. У подальшому викладі будуть приведені відповідні приклади психічних розладів, повний список яких (включаючи кодування по DSM-IV) представлений в табл. 29.1.1.

Таблиця 29.1.1. Розлади мислення і здатності вирішення проблем при деяких психічних розладах(DSM-IV; American Psychiatric Association, 1996; МКБ-10-СМ)

Розлади мислення

Людське мислення може бути порушене унаслідок багатьох причин, причому найчастіше порушена логічна переробка інформації:

- Основні когнітивні розлади мислення виникають унаслідок того, що не вдається належним чином здійснювати основні процеси переробки інформації (наприклад, фокусування уваги, пам'ять, утворення понять). Тому порушується переробка складної інформації і виникають характерні розлади мислення (недооцінка реальності, галюцинації). Це має місце перш за все при шизофренії, розумовій відсталості, аутизмі і деменції.

- Формальні розлади мислення — це порушення дедуктивного мислення, і вони виражаються в тому, що акти мислення дезорганизованы або формально нелогічні (наприклад, незв'язність мислення, розірвана, асоціативне мислення, персеверация, схильність до неологізмів), що приводить до помилкових, спотворених результатів (наприклад, спотвореному уявленню про ситуацію, нелогічним висновкам). Такі розлади мислення виникають у більшості пацієнтів з шизофренією, а також при важких формах розумової відсталості. Крім того, розумова дезорганізація виникає після надзвичайних, приголомшливих свідомість людини подій на зовнішньому світі (і що викликають, наприклад, короткочасні психотические розлади, посттравматичні стресові розлади, гострі стресові розлади). При цьому може виникнути незв'язність мислення і ослаблення асоціацій, які якийсь час нагадують аналогічні явища при шизофренії. Порушення мислення констатуються перш за все при деменціях, причому, серед іншого, порушуються інтелектуальні здібності, абстрактне мислення (наприклад, утруднення при визначенні слів), здатність виносити думки і порушення вищих психічних функцій (наприклад, мови).

- Змістовні розлади мислення стосуються перш за все індуктивного мислення (узагальнення конкретного досвіду). Вони виникають через те, що мислення виходить з помилкових передумов, переоцінює одні і недооцінює інші доводи і тому приходить до помилкових висновків. А значить, порушується здатність категоризації і достовірного пояснення подій навколишньої дійсності. У разі психічних захворювань навколишній світ сприймається химерним і незвичайним чином (у вигляді галюцинацій або маревних явищ). Ці змістовні розлади мислення властиві перш за все хворим шизофренією, деменцією, пацієнтам з органічними захворюваннями головного мозку, великою депресією і короткочасним психотическим розладом.

- Недостатня системна регуляція / метакогниция стосується певних моментів системної регуляції і контролю, що мають місце в процесі мислення (наприклад, аналізу і синтезу інформації, планування розумових актів). При цьому указується на бажаність систематичного звернення до попереднього досвіду (стратегіям) або регулярного метакогнитивного опосредования (наприклад, самоинструктирование, звернення до самого собі з питаннями). Особи, що не володіють цими здібностями, в процесі мислення і ухвалення рішення не можуть досягти позитивних результатів. Такими найчастіше виявляються особи з пониженими інтелектуальними здібностями (наприклад, з розладами читання або рахунку), а також особи, що випробовують сильні емоційні перевантаження (з посттравматичним синдромом або що знаходяться в депресивному стані).

- Недостатня здібність до утворення понять / обмеженість когнітивної структурованості описує здатність сприймати, категоризувати, акумулювати в пам'яті події навколишньої дійсності і реалізовувати в своїх діях отримані при цьому знання, досвід і оцінки. Здібність до утворення понять зумовлює те, наскільки диференційовано і реалістично індивід сприймає навколишній його світ і діє в нім. Опис якості і рівня понять може бути дане за допомогою характеристик когнітивної структурованості, при цьому розрізняють низький і високий ступінь структурованості. Низький понятійний рівень характерний перш за все для таких захворювань, як велика депресія, розлади соціальної поведінки, антисоціальна поведінка і алкогольна залежність.

Якість і диференційована мислення в значній мірі впливають на здатність ухвалювати рішення, оскільки вирішення проблем вимагає адекватної переробки релевантної інформації (що включає, наприклад, оцінку, уміння робити виводи, абстрагування). Отже, розлади мислення з неминучістю ведуть до розладів здатності вирішення проблем. З іншого боку, люди з хорошими розумовими здібностями (наприклад, що володіють диференційованою базою знань, здібні до швидкої переробки інформації) краще розбираються в проблемних ситуаціях, легше виробляють альтернативні точки зору і знаходять рішення.

Поиск по сайту: