Втрата ефективності підкріплюючих стимулів

Одна з основних ознак депресії полягає в сильно пониженій поведінковій активності (наприклад, обмежена участь в суспільному житті, низька комунікабельність, знижена сексуальна активність, відсутність апетиту, психомоторне уповільнення, недостатня увага, що приділяється своєму зовнішньому вигляду) і в загальній втраті інтересу. Отже, виникнення депресії може бути пов'язане з недостатньою ефективністю підкріплюючих стимулів. Етіологічна модель (див. Hautzinger, Stark & Treiber, 1992) багаточинника пояснює це порушенням звичних дій, подією унаслідок критичних і стресових подій, а також супутніх або передуючих критичних життєвих подій (наприклад, колишніх втрат, несприятливого сімейного досвіду). Тому виникає порочний круг, що містить автоматизовані негативні патерни інтерпретацій, підвищення уваги до самого собі і урежение дисфорического настрою. Вірогідність позитивного досвіду стає все менше і менше; охоплений такими настроями чоловік фактично «вчиться» сприймати своє соціальне оточення як мало задовільне і не здатне подати йому підтримку.

Інший тип низької ефективності підкріплюючих стимулів можна спостерігати між партнерами, що знаходяться в тісній взаємодії (подружжям, батьками і дітьми), якщо вони намагаються примусити один одного до повноцінних відносин за допомогою патерну негативного підкріплення. Хоча раніше вони (зазвичай) були джерелом взаємного позитивного підкріплення, партнер може втратити свою властивість «бути підкріпленням для іншого» із-за втрати своєї позитивної значущості. Така взаємодія характеризується тим, що один партнер висловлює свої бажання і вимоги все з великим і великим натиском, форсований і при нагоді намагається добитися свого за рахунок погроз, тоді як інший партнер ці вимоги» ігнорує або виконує не повністю. Обидва партнери по взаємодії залежно від обставин використовують покарання, щоб добитися своєї мети, і привчаються оцінювати свого партнера як джерело негативного підкріплення. Паттерсон (Patterson, 1982) описав це явище у вигляді «теорії примушення» («coercion theory») і показав, що такому патерну взаємодії властиві агресивність і поведінка за типом «опозиції» і «упертості».

Література

Amelang, M. (1986). Fragebogen-Tests und experimentalpsychologische Variablen als Korrelate der Persцnlichkeitsdimension Extraversion/Introversion (E/I) und Neurotizismus. In M. Amelang (Hrsg.), Bericht ьber den 35. KongreЯ der Deutschen Gesellschaft fьr Psychologie in Heidelberg 1986 (Bd. 2, 403-416). Gцttingen: Hogrefe.

American Psychiatric Association.(1996). Diagnostisches und statistisches Manual psychischer Stцrungen - DSM-IV (Deutsche Bearbeitung und Einleitung: SaЯ, H., Wittchen, H. U., Zaudig, M.). Gцttingen: Hogrefe.

Birbaumer, N. & Schmidt, R. F. (1996). Biologische Psychologie (3. Aufl.). Berlin: Springer.

Brackney, B. & Karabenick, S. A. (995). Psychopathology and academic performance: The role of motivation and learning strategies. Journal of Counseling Psychology; 42, 456-465.

Burgmayer, S. (1993). Die Verwendung des Teilleistungsmodells. In U. Brack, (Hrsg.), Frьhdiagnostik und Frьhtherapie (S. 113-121). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Eysenck, H. J. (1976). The learning theory model of neurosis. A new approach. Behavior Research and Therapy, 14, 251-267.

Eysenck, H. J., MacLeod, C. & Mathews, A. (1987). Cognitive functioning and anxienty. Psychological Research, 49, 189-195.

Fahrenberg, J. (1995). Biopsychologische Unterschiede. In M. Amelang (Hrsg.), Verhaltens- und Leistungsunterschiede (Enzyklopдdie der Psychologie, Themenbereich C, Serie VIII, Bd. 2, S. 139-194). Gцttingen: Hogrefe.

Feldman, H., Levine, M. & Fenton, T. (1986). Estimating personal Performance: A problem for children with school dysfunction. Journal of Developmental and Behavioral Pediatrics, 7, 281-287.

Frederikson, M. & Georgiades, A. (1992). Personality dimensions and classical conditioning of automatic nervous system reactions. Personality and Individual Differences, 13, 1013-1020.

Fritz, A., Galley, N. & Goetzner, C. (1992). Zum Zusammenhang von Leistung, Aktivierung und Motivation bei Kindern mit unterschiedlichen Hirnfunktionsstцrungen. Zeitschrift fьr Neuropsychologie, 1, 79-92.

Giedke, H. (1988). Physiologische Korrelate affektiver Stцrungen. In D. V. Zerssen & H. J. Mцller (Hrsg.), Affektive Stцrungen. Berlin: Springer.

Gray, G. (1982). Neuropsychology and anxiety. Oxford: Oxford University Press.

Gumpel, T. (1994). Social competence and social skills training for persons with mental retardation: An expansion of а behavioral paradigm. Education and Training in Mental Retardation and Developmental Disabilities, 29, 194-201.

Harnishfeger, K. K. & Bjorklund, D. F. (1994). A developmental perspective on individual differences in inhibition. Special Issue: Developmental perspectives on individual differences in learning and memory. Learning and Individual Differences, 6, 331 -355.

Harvey, J. M., Richards, J. C, Dziadosz, T. & Swindell, A. (1993). Misinterpretation of ambiguous Stimuli in panic disorder. Cognitve Therapy and Research, 17, 235-248.

Hautzinger, M., Stark, W. & Treiber, R. (1992). Kognitive Verhaltenstherapie bei Depression. Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Khumar, S. S. & Kaur, P. (1993). Neuroticism on conditionability of various pronouns. Psycho Lingua, 23, 57-64.

Klauer, K.J. & Lauth, G. W. (1996, im Druck). Lernbehinderungen und Leistungsschwierigkeiten bei Schьlern. In F. E. Weinert (Hrsg.), Psychologie des Lernens und der Instruktion, Band II. Enzyklopдdie der Psychologie. Gцttingen: Hogrefe.

Klicpera, C. (1983). Poor planning as а characteristic of problem-solving behavior in dyslexic children. Acta Paedopsychiatrica, 49, 73-82.

Lader, M. H. & Mathews, A. M. (1968). A physisiological model of phobic anxiety and desensitization. Behavior Research and Therapy, 6, 411-421.

Lieb, K., Merklin, G., Rieth, C. & Schuttler, R. (1994). Preattentive information processing in schizophrenia. Schizophrenia Research, 14, 47-56.

Mathews, A. M., Gelder, M. & Johnston, D. (1981). Agoraphobia. Nature and treatment. London: Tavistock.

Meltzer, L J., Solomon, B., Fenton, T. & Levine, M. D. (1989). A developmental study of problem-solving strategies in children with and without learning difficulties. Journal of Applied Developmental Psychology, 10, 171-193.

Mowrer, O. H. (1947). On the dual nature of learning — A reinterpretation of «conditioning» and «problem-solving». Harvard Educational Review, 17, 102-148.

Newman, J. P., Patterson, C. M. & Kosson, D. S. (1987). Response perserveration in psychopaths. Journal of Abnormal Psychology, 96, 145-148.

Newman, J. P. & Wallace, J. F. (1993). Diverse pathways to deficient self-regulation: Implications for disinhibitory psychopathology in childhood. Clinical Psychology Review, 13, 699-720.

O'Neill, M. E. & Douglas, V. I. (1991). Study strategies and story recall in attention deficit disorder and reading disability. Journal of Abnormal Child Psychology, 19, 671-692.

Patterson, G. R. (1982). A social learning approach to family intervention. Coersive family processes. Eugen, Oregon: Castalia.

Patterson, C. M. & Newman, J. P. (1993). Reflectivity and learning from aversive events: Toward а psychological mechanism for the syndromes of disinhibition. Psychological-Review, 100, 716-736.

Roder, V., Brenner, H. O., Kienzle, N. & Hodel, B. (1992). Integriertes psychologisches Trainingsprogramm fьr schizophrene Patienten (IPT). Weinheim: Psychologie Verlags Union.

Rothbart, M. K., Posner, M. I. & Rosicky, J. (1994). Orienting in normal and pathological development. Development and Psychopathology, 6, 635-652.

Saarnio, P. (1992). Measuring the learning potential of abstinent alcoholics. Drug and Alkohol Dependence, 30, 199-207.

Sander, E. (1986). Lernhierachien und kognitive Lernfцrderung. Gцttingen: Hogrefe.

Schmauck, F. J. (1970). Punishment, arousal, and avoidance learning in sociopaths. Journal of Abnormal Psychology, 76, 325 - 335.

Torgeson, J. K. (1982). The learning disabled child as an inactive learner. Topics in Learning and Learning Disabilities, 2, 45-52.

Whithman, T. L. (1990). Self-regulation and mental retardation. American Journal on Mental Retardation, 94, 347-362.

Поиск по сайту: